Ухвала
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 341/437/18
провадження № 61-4892ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»
про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Верховного Суду надійшла вищезазначена касаційна скарга, яку подано 05 березня 2019 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що він звільнений
від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої
статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР
«Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного
прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Заявник у касаційній скарзі просить, зокрема, ухвалити нове рішення, збільшивши розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню за час вимушеного прогулу.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в частині вимоги майнового характеру, тобто
(704, 80 грн х 200%) 1 409, 60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку 207.
На підтвердження оплати судового збору до суду необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк до
22 квітня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников