іменем України
22 березня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/10760/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Деркач О. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/254/19
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Лакізи Г.П.,
суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.,
секретар: Поклад Д.В., Позняк О.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Деркача О.Г. від 15 листопада 2018 року (повний текст рішення складений 22 листопада 2018 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про припинення зобов'язання, припинення та виключення записів,
30.11.2016 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Універсал Банк", в якому просила: припинити зобов'язання за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27 травня 2008 року, укладеним між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2; припинити зобов'язання за договором іпотеки від 28 травня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., реєстраційний номер 5157; припинити та виключити записи з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесені на підставі договору іпотеки від 28 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., реєстраційний номер 5157, а саме: адмінбудівля літ. "А-1", "а", "а1", загальною площею 183,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з вилученням запису з державного реєстру іпотек.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2010 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" 1 422 722 грн. 66 коп. заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008. Оскільки ОСОБА_2 повністю сплатила заборгованість за вказаним договором про надання кредитних послуг, достроково стягнуту з неї на підставі рішення суду, вона вважає, що припинились кредитні зобов'язання та припинились іпотека за договором іпотеки від 28.05.2008 на підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку". Банк, як іпотекодержатель, повинен був подати державному реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію її припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але цього не зробив, що зумовило звернення до суду з таким позовом.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано припиненим Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4374 від 27.05.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та ОСОБА_2. Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки від 28.05.2008 pоку, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", як Іпотекодержателем, та ОСОБА_2, як Іпотекодавцем, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за №5157. Знято заборону відчуження та виключено записи про обтяження нерухомого майна з Державного реєстру Іпотек (реєстраційний номер обтяження 7278104), Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7277965) щодо об'єкта нерухомого майна - адмінбудівлі літ. "А-1", "а", "а1", загальною площею 183,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), яка виникла на підставі договору іпотеки від 28.05.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", як Іпотекодержателем, та ОСОБА_2, як Іпотекодавцем, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за №5157.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь держави 1102 грн. 40 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи та не наданні належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Банк зазначає, що ним до суду першої інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №750/11161/18 за позовною заявою ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, однак суд безпідставно відмовив у задоволенні цього клопотання, чим грубо порушив приписи процесуального законодавства, а саме п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України. До того ж, суд першої інстанції, в порушення процесуальних норм, вийшов за межі розгляду справи та в своєму рішенні надав оцінку доказам щодо правомірності підстав нарахування заборгованості, що є предметом розгляду справи №750/11161/18, по якій ще не прийнято рішення.
Також Банк посилається на те, що інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу в межах строку дії кредитного договору. Наявність судового рішення про стягнення поточної заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином чи виконано із простроченням, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов'язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. З урахуванням цього, Банк вважає, що на сьогоднішній день він має право на стягнення з Позичальника сум, визначених ст. 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду з 2010 року по 2017 рік, а тому не можна вважати, що зобов'язання виконано в повному обсязі.
Отже, Банк вважає, що оскільки зобов'язання за Кредитним договором BL4374 від 27 травня 2008 року залишаються невиконаними, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права і дійшов помилкового висновку про те, що іпотека підлягає припиненню згідно зі статтею 17 Закону України "Про іпотеку", оскільки основне зобов'язання за кредитним договором припинилося самим лише фактом направлення Кредитором досудової вимоги та рішенням суду про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.
Позивачем ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк", в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року залишити без змін.
ОСОБА_2 зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що на час розгляду справи стягнута за рішенням суду заборгованість за Кредитним договором погашена в повному обсязі. З таким висновком суду погодився апеляційний суд, зазначивши в ухвалі у справі №750/4818/17 від 05.06.2018, що наслідком направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості згідно з приписами ст. 611 ЦК України, є припинення дії Кредитного договору, а відповідно і втрата можливості нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору. Ці судові рішення набрали законної сили, а тому є обов'язковими для сторін.
Також ОСОБА_2 вказує, що посилання Банку на те, що за кредитним договором існує заборгованість зі сплати індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, як на існування зобов'язань за кредитним договором є неправомірним, оскільки на даний час відсутнє рішення про стягнення з неї на користь Банку індексу інфляції та трьох відсотків річних, а тому і відсутнє зобов'язання щодо виплати нею на користь Банку індексу інфляції та трьох відсотків річних. Крім того, посилання Банку на положення ст. 625 ЦК України як на обов'язок Позивача сплатити індекс інфляції та три відсотки річних за невиконання грошового зобов'язання не може бути підставою для відмови у припиненні договору іпотеки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, зважаючи на таке.
Відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 27.05.2008 між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 був укладений генеральний договір про надання кредитних послуг BL4374/K1, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_2 кошти в розмірі 174000 доларів США з кінцевим терміном погашення 01.05.2018, з виплатою 11,5 % річних (а.с.4-7).
В забезпечення виконання цього договору було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку адмінбудівлю літ. "А-1", "а", "а1", загальною площею 183,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Одночасно з посвідченням цього договору приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. накладено заборону відчуження вказаного у договорі нерухомого майна (а.с.8-9)
Внаслідок того, що ОСОБА_2 не належним чином погашала заборгованість за кредитним договором, утворилась заборгованість, у зв'язку з чим, 16.12.2008 року ВАТ «Універсал Банк» направив ОСОБА_2 вимогу про негайне погашення простроченої заборгованості, процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, з якою позивач була ознайомлена 17.12.2008 року (а.с.10, 70-72).
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2010 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УніверсалБанк» заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008 року, в сумі 1 422 772 грн. 66 коп. (а.с.11-12).
Судами встановлено, що ОСОБА_2 самостійно, без примусового виконання рішення суду через органи виконавчої служби, вносила періодичні платежі на погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду, і останній платіж за кредитним договором був здійснений нею 19.01.2017. Зазначені обставини підтверджуються копіями платіжних документів (а.с.13-39), а також изнані відповідачем під час судового розгляду справи, і, зокрема, в апеляційній скарзі (а.с.220).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.02.2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 червня 2018 року, ухваленим у цивільній справі № 750/4818/17 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення за кредитним договором від 27.05.2008 року боргу у вигляді донарахованих відсотків в розмірі 10 000 доларів США, в задоволенні позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що Банк скористався наданим йому договором та законом правом вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, і такі вимоги Банку були повністю задоволені рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2010 року, та що строк позовної давності щодо вимог про стягнення плати за кредит закінчився 17 грудня 2011 року, оскільки вимогу Банку про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, процентів та штрафних санкцій було отримано боржником 17 грудня 2008 року (а.с.112-119).
Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9619/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №14-10цс18.
Оскільки зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковими до основного, у разі припинення основного зобов'язання припиняються і додаткові зобов'язання.
Таким чином, прийняття судом рішення за позовом кредитора про стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінює зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов'язок по виконанню судового рішення та повернення достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором. Внаслідок такого рішення залишаються зобов'язання зі сплати боргу, визначеного судовим рішенням, та право кредитора на нарахування санкцій, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України, за час невиконання такого рішення.
Отже, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, та погашення заборгованості за кредитним договором, кредитні правовідносини припиняються, проте між сторонами можуть виникати охоронні правовідносини, які забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2010 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008 року, в сумі 1 422 772 грн. 66 коп.; останній платіж по кредитному договору BL4374/K1 на виконання цього рішення здійснений позичальником 19.01.2017 року, а рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.02.2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 червня 2018 року, ухваленим у цивільній справі № 750/4818/17 за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про стягнення за кредитним договором від 27.05.2008 року боргу у вигляді донарахованих відсотків в розмірі 10 000 доларів США, в задоволенні позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що Банк скористався наданим йому договором та законом правом вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, і такі вимоги Банку були повністю задоволені заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2010 року.
Зазначене свідчить про те, що кредитні правовідносини між сторонами за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008 року припинилися у зв'язку повним погашенням заборгованості і трансформувалися в охоронні правовідносини, які забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
За змістом ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Тобто іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п.6.1 Договору іпотеки від 28.05.2008 року: цей договір діє до повного виконання зобов'язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг. (а.с.8-9).
У зв'язку з тим, що основне зобов'язання за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008 року припинилося на підставі статті 599 ЦК України, припинилося і зобов'язання за похідним від основного договором іпотеки, укладеним з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, а обтяження щодо предмета іпотеки підлягає скасуванню.
Наявність рішення Деснянського районного суду від 26.12.2018 року у справі № 750/11161/18, яким задоволено позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, не впливає на спірні правовідносини, оскільки у такий спосіб ПАТ "Універсал Банк" реалізувало своє право на стягнення на підставі ст. 625 ЦК України санкцій у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов Генерального договору про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008 року. Такі зобов'язання не передбачені умовами кредитного договору, та не забезпечені іпотечним договором.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки та припинення обтяжень, накладених у зв'язку з цією іпотекою, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Суд першої інстанції правильно визначився, що згідно вимог чинного законодавства, заборону відчуження майна знімає нотаріус, який накладав таку заборону при одержанні повідомлення, зокрема, кредитора про погашення позики, про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) або в інших випадках, передбачених законом.
Оскільки відповідачем не визнається факт припинення зобов'язань ОСОБА_2 за генеральним договором про надання кредитних послуг BL4374/K1 від 27.05.2008 року та факт припинення зобов'язань ОСОБА_2 за Іпотечним договором, які є похідними від основного зобов'язання, а наявність заборони відчуження, а також відповідні відомості, внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на нерухоме майно, що належить позивачу на законних підставах, обмежує право власності позивача, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у спосіб, визначений позивачем відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, і задоволені судом вимоги не можна вважати не належним способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 22 березня 2019 року.
Головуючий: Судді: