іменем України
18 березня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/12244/18
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/158/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Лакізи Г.П., Онищенко О.І.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач ОСОБА_2
відповідач комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління"
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 15 листопада 2018 року в частині визначення розміру судових витрат, місце ухвалення м.Чернігів, у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління", в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" №181-к від 12.10.2018 року про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_2, 12.10.2018 року; поновити ОСОБА_2 на роботі в комунальному підприємстві "Чернігівське тролейбусне управління", починаючи з 13.10.2018 року, одночасно прийняти рішення, що покладені на суд, згідно ч.2 статті 235 КЗпП України, а також ч.1 статті 430 ЦПК України; стягнути з комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди було залишено без руху та запропоновано позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки, а саме привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.11.2018 року в частині визначення розміру судових витрат за вимоги про скасування наказу про звільнення, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги вказують, що у оскаржуваній частині ухвала суду першої інстанції від 15.11.2018 року, а саме, у частині щодо визначення розміру судових витрат, є необґрунтованою, її висновки не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначають, що висновки ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині відносно того, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп. за заявлені вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про припинення трудового договору та про стягнення моральної шкоди не узгоджуються з положеннями п.1 ч.1 статті 5 Закону України ''Про судовий збір''. Доводи апеляційної скарги стверджують, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, є однорідними, послідовними і судом розглядаються одночасно, всі разом в одній справі про поновлення працівника на роботі. У доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що справа про поновлення працівника на роботі неодмінно включає вимогу про визнання протиправним наказу про звільнення, скасування якого є передумовою застосування такого способу захисту порушеного права, як поновлення працівника на роботі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Серкін К.Ю. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційного суду позивач, представник відповідача, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.39,40), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із ухвали Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.11.2018 року, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_2 до комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції з посиланням на ч.1; п.п.2 п.1 ч.2 статті 4, п.1 ч.1 статті 5, ч.3 статті 6 Закону України ''Про судовий збір'', виходив з того, що позивачу за подання позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 409 грн. 60 коп. При цьому суд першої інстанції зазначив, що судовий збір у вказаному розмірі необхідно сплатити за заявлені вимоги немайнового характеру (про стягнення моральної шкоди, про визнання протиправним і скасування наказу про припинення трудового договору) та надати відповідний підтверджуючий документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків ухвали суду першої інстанції від 15.11.2018 року у оскаржуваній частині.
Закон України ''Про судовий збір'' визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до статті 1 Закону України ''Про судовий збір'', судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 5 Закону України ''Про судовий збір'' регламентовано пільги щодо сплати судового збору. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України ''Про судовий збір'' від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За даних обставин, для встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України ''Про судовий збір'' необхідно визначити, чи входять заявлені позивачем вимоги до категорії справ про поновлення на роботі, у якій позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України, відповідно до Преамбули Кодексу законів про працю України.
Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 відносно того, що висновки ухвали суду першої інстанції від 15.11.2018 року в частині необхідності сплати судового збору за вимогу про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору не узгоджуються із приписами п.1 ч.1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". На думку апеляційного суду, є обгрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що вказані позовні вимоги є однорідними і послідовними із позовними вимогами про поновлення на роботі, оскільки справа про поновлення працівника на роботі неодмінно включає визнання протиправним наказу про звільнення, скасування якого є передумовою поновлення працівника на роботі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України ''Про судовий збір'' від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.1-2,15-16), у листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління", в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" №181-к від 12.10.2018 року про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_2, 12.10.2018 року; поновити ОСОБА_2 на роботі в комунальному підприємстві "Чернігівське тролейбусне управління", починаючи з 13.10.2018 року, одночасно прийняти рішення, що покладені на суд, згідно ч.2 статті 235 КЗпП України, а також ч.1 статті 430 ЦПК України; стягнути з комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
Виходячи із приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України ''Про судовий збір'', а також враховуючи на підставі ч.4 статті 263 ЦПК України висновок щодо застосування відповідної норми права, викладений у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №162/941/16-ц, апеляційний суд погоджується із висновком ухвали суду першої інстанції від 15.11.2018 року про необхідність сплати позивачем судового збору за заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди. За даних обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновку ухвали суду першої інстанції від 15.11.2018 року відносно того, що позивач на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України ''Про судовий збір'' не звільнена від сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, і судовий збір у цій частині позовних вимог ОСОБА_2 необхідно сплатити на загальних підставах.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково. При цьому ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.11.2018 року змінити, виключивши із її мотивувальної частини вказівку суду про необхідність сплати ОСОБА_2 судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. за подання позовної заяви в частині заявлених вимог немайнового характеру про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору. В іншій частині ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.11.2018 року апеляційний суд вважає за необхідне залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 листопада 2018 року змінити, виключивши із її мотивувальної частини вказівку суду про необхідність сплати ОСОБА_2 судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. за подання позовної заяви в частині заявлених вимог немайнового характеру про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору.
В іншій частині ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повної постанови - 25.03.2019 року.
Головуючий: Судді: