ЄУН 396/1851/18
Номер провадження по справі 1-в/387/17/19
26 березня 2019 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області подання начальника Новоукраїнського районного відділу філії державної установи " Центр пробації "в Кіровоградській області ОСОБА_3 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу призначеного вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР за №12018120230000646 від 29.07.2018 року відносно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Григорівка Ширяївського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта загальна середня, одруженого, утриманців не має, пенсіонера, засудженого вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень , -
14.03.2019 року начальник Новоукраїнського районного відділу філії державної установи " Центр пробації "в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернувся до суду з поданням про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу призначеного ОСОБА_4 вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року за ч.1 ст.190 КК України .
На обґрунтування своїх доводів послався на те, що на виконанні в Новоукраїнському РС з питань пробації знаходиться розпорядження та вирок відносно ОСОБА_4 , якому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Станом на 04.03.2019 року служба пробації не отримала від засудженого документу про сплату штрафу. Інформації про місце перебування, а також про матеріальний стан чи інші обставини життя засудженого районний відділ не має.
Учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явилися. Доказів про наявність поважних причин своєї неявки до суду не подали .
Дослідивши документи, суд вважає, що подання необґрунтоване з наступних підстав.
Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 510 гривень (а.с.4-5).
Із змісту вказаного вище вироку вбачається, що він був ухвалений на підставі угоди про примирення укладеної між потерпілим ОСОБА_6 та засудженим ОСОБА_4 , а призначене судом покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень є фактично тим покаранням, яке було узгоджене між сторонами угоди.
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення, судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, серед іншого, в обвинуваченого з'ясовувалося питання щодо можливості виконання ним узгодженого між сторонами покарання, на що останній дав позитивну відповідь.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом, який ухвалив вирок.
Відповідно до ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання, шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Згідно ч.3 ст. 26 КВК України, у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Матеріали подання не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність підстав для розстрочки виплати несплаченої ОСОБА_4 суми штрафу, а також наявність поважних причин, які унеможливлюють виконання засудженим призначеного покарання.
Таких доказів не було подано учасниками судового провадження і під час розгляду подання в судовому засіданні.
З огляду на вказане, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити .
Водночас, судом звертається увага на положення ч. 1,5 ст.476 КПК України, згідно яких, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
В пункті 23 Постанови Пленуму ВССУ від 11 грудня 2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», зазначено, що суд, здійснюючи розгляд таких клопотань, має чітко відмежовувати невиконання угоди (ч.1 ст.476 КПК), яке тягне за собою скасування вироку, постановленого на підставі угоди, від умисного невиконання угоди (ч.5 ст.476 КПК), яке, окрім скасування вироку, є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст.389-1КК. Невиконання угоди, передбачене ч.1 ст.476 КПК, має місце, коли особа, засуджена на її підставі, не ухиляється від її виконання, а не має (чи втрачає) реальну (фактичну, об'єктивну) можливість виконати взяті на себе зобов'язання. Тобто в цих випадках під час укладання угоди особа, засуджена на її підставі, або помилково вважала, що має реальну можливість виконати покладені на неї угодою і взяті на себе зобов'язання (наприклад, помилково вважала, що її родичі матеріально допоможуть їй відшкодувати спричинені збитки), або вже після укладення такої угоди втратила можливість її виконати (наприклад, унаслідок стихійного лиха були знищені наявні в неї кошти, за рахунок яких вона мала намір усунути спричинену шкоду). Під умисним невиконанням угоди (ч. 5 ст. 476 КПК) слід розуміти випадки, коли особа, засуджена на її підставі, хоча і має реальну можливість виконати її умови (взяті на себе зобов'язання), але цілком свідомо (бажаючи цього, тобто діючи з прямим умислом) здійснює певні зусилля, спрямовані на ухилення від виконання цих зобов'язань (наприклад, приховує кошти, які повинна була перерахувати на користь потерпілого тощо). Саме в таких випадках особа має притягуватися до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК.
Таким чином, питання, пов'язані з виконанням вироків, винесених на підставі затверджених угод про визнання винуватості чи примирення, вирішуються в іншому порядку та не допускають розстрочки виконання призначеного покарання, оскільки воно узгоджене сторонами угоди. Крім того, наслідки невиконання вироку на підставі угод, які визначено ст.476 КПК України, не містять права сторін угоди порушувати питання про зміну порядку виконання покарання, а тому в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 476,537,539 КПК України ,-
В задоволенні подання начальника Новоукраїнського районного відділу філії державної установи " Центр пробації "в Кіровоградській області ОСОБА_3 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу згідно вирокуДобровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 190 КК України - відмовити.
Особову справу на засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 повернути до Новоукраїнського районного відділу філії державної установи " Центр пробації "в Кіровоградській області.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1