Справа № 364/213/19
Провадження № 2/364/142/19
26.03.2019 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участю секретаря Бондаренко Л. С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 21 лютого 2019 року звернулась до суду з названим позовом, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її баба, ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельні ділянки площею 0,25 га та 0,0510 га, які розташовані в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 4,46 га, що розташована на території Городище-Пустоварівської сільської ради, Володарського району Київської області.
На даний час позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки та житловий будинок втрачені, тому відповідно дані підстави унеможливлюють оформлення спадщини у нотаріуса, тому позивач вимушена звернутися до суду.
Позивач просить суд визнати за нею право власності на зазначені спадкові земельні ділянки та житловий будинок, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Позивач в позовних вимогах просила суд розглядати справу без її участі.
Відповідач подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує та просив суд розглядати справу без його участі.
Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-22); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 (а.с.23); земельна ділянка площею 0,0510 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 (а.с.24); земельна ділянка площею 4,46 га, кадастровий номер НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Городище-Пустоварівської сільської ради Володарського району Київської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 (а.с.25).
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є онукою померлої ОСОБА_3, що стверджено письмовими доказами в матеріалах справи (а.с.7-9,11). Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином померлої ОСОБА_3 та батьком позивача ОСОБА_1.
Державний нотаріус Дяченко Л.Є. надала до суду інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, з якої вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 не заводилась.
Позивач фактично прийняла спадщину, вступивши у володіння та користування спадковим майном.
Оформити спадщину у нотаріуса позивач не змогла у зв'язку з тим, що державні акти на спадкові земельні ділянки та правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок було втрачено, тож приватним нотаріусом Бабак В.С. їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на спадкове майно (а.с.30), тому позивач змушена звернутись до суду.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.03.2019 року, на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності не зареєстровано.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Ст. 1222 ч.1 ЦК України визначає спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.
Керуючись ч. 5 ст. 3 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 року № 20/5), п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1265, 1266, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 200-206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року на земельну ділянку площею 0,489 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року на земельну ділянку площею 0,0510 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року на земельну ділянку площею 4,46 га, кадастровий номер НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Городище-Пустоварівської сільської ради Володарського району Київської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області (п. 15 п.п. 15.1, 15.5 ч.1 розділу ХІІІ „Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону №2147-VІІІ).
Суддя О. В. Ткаченко