Справа № 362/1758/19
Провадження № 1-кс/362/654/19
21 березня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
21.03.2019 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 15.03.2019 року, близько 03 год. 00 хв. (точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не можливо), ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували поблизу «Лотомаркету», розташованого у військовому містечку № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . В цей час ОСОБА_6 побачив біля вищевказаного приміщення припаркований мотоцикл, марки «Musstang MT125-8» з номером двигуна НОМЕР_2 та з номером рами НОМЕР_3 , 2018 року випуску, чорного кольору, що належить ОСОБА_9 . Після чого у останнього виник прямий умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом. Далі ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та реалізуючи свій умисел, повідомив ОСОБА_8 про те що мотоцикл, марки «Musstang MT125-8» належить йому та у зв'язку із втратою ключів від нього, попросив останнього допомогти запустити його двигун. Після чого ОСОБА_8 , будучи впевненим що даний транспортний засіб належить ОСОБА_6 , за допомогою викрутки, що мав при собі зламав замок запалення на вищевказаному транспортному засобі та за допомогою тієї ж викрутки що мав при собі, привів в дію двигун вищевказаного мотоцикла. Далі ОСОБА_6 зник з місця вчинення даного кримінального правопорушення на вищевказаному транспортному засобі.
20.03.2019 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.
Підозра ОСОБА_6 підтверджується протоколом огляду місця події від 15.03.2019 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом пред'явлення для впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчий у клопотанні посилається на такі ризики: ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в ході досудового розслідування було встановлено, що останній будучи раніше судимим: 25.06.2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1,3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки на шлях виправлення не став та в період іспитового строку вчинив новий умисний злочин.
Крім цього в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на обліку Васильківського МРВ з питань пробації з 04.08 2015 року, але через порушення обов'язків покладених на нього, як суб'єкта пробації, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про пробацію» та неявку до суду без поважних причин, останнього 26.09.2018 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було оголошено в розшук з наданням дозволу на його затримання.
17.03.2019 року о 13 год. 00 хв. працівниками СКП Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано та доставлено до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду подання Васильківського МРВ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо останнього.
Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області (справа № 363/2787/15-к, провадження № 1-в/362/2/19 від 18.03.2019 року) звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Слідчим в клопотанні зазначено, що застосування застави щодо ОСОБА_6 є неможливим, оскільки останній ніде не працює і виходячи з цього не має стабільного джерела доходу.
Застосування домашнього арешту та особистої поруки щодо ОСОБА_6 є неможливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів слідства, шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення подальшого відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено позбавлення волі на строк до восьми років.
Крім цього з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а саме те, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; неодружений, не працевлаштований та ніде не навчається, а також обставина у вигляді вчинення нового умисного злочину в період відбування іспитового строку, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також обставина у вигляді вчинення нового умисного злочину в період відбування іспитового строку, може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому більш м'який запобіжний захід не є можливим.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_5 просив застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід ніж взяття під варту, а саме домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання.
Заслухавши прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження №12019110140000359 від 16.03.2019 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені 20.03.2019 року, о 18 год. 30 хв., приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 16.03.2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140000359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (а.с.4).
Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2019 року ОСОБА_6 було оголошено в розшук .(а.с.13).
Згідно довідки наданої заступником начальника ВП підполковником поліції ОСОБА_12 , 17.03.2019 року о 13 год. 00 хв. працівниками СКП Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано (а.с.15).
Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області (справа № 363/2787/15-к, провадження № 1-в/362/2/19 від 18.03.2019 року) звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі (а.с.15).
20.03.2019 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно (а.с.18-19).
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зважати,що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів(правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числінаявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;
7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);
8) наявність судимостей у підозрюваного,
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 289 КК України - позбавлення волі до восьми років; його вік, стан здоров'я, якій з його слів є задовільний; міцність соціальних зв'язків у місці його проживання, а саме те, що він неодружений, не працевлаштований та ніде не навчається, який характеризується посередньо, а також обставина у вигляді вчинення нового умисного злочину в період відбування іспитового строку, враховуючи, що відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання, призначеного вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2015 року з ч.1, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі, тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності та продовжувати свою злочинну діяльність, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ревне, Бориспільського району, Київської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, не одруженого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2015 року з ч.1, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання, а саме до 15 травня 2019 року включно.
Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 55 590 грн.
У разі внесення застави, на ОСОБА_6 покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок № 37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.
Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному, обвинуваченому роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з 17 .03.2019 року.
Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_13