Справа №295/16551/18
Категорія 57
2/295/619/19
20.03.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Поліщук К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит» про зняття арешту з майна,-
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить скасувати накладений на підставі постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 27563301 від 13.07.2011 року, реєстраційний номер запису про обтяження 22100598. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження ВП № 27563301 від 13.07.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 11 196,3 грн., в межах якого було накладено арешт на все належне боржнику нерухоме майно. На звернення позивача з вимогою про скасування зазначеної постанови ОСОБА_2 відділом державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відмовлено і рекомендовано звернутися до суду. Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, позивач просив суд скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 275563301 від 13.07.2011 року.
Від позивача надійшла заява про розгляд справ у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не зявився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, при винесенні рішення покладається на розсуд суду. При цьому в заяві зазначив, що ВП № 27563301 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 11196,3 грн., яке надійшло на виконання до відділу 13.07.2011р., було завершено 14.09.2017р.на підставі п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» / в редакції, чинній станом на момент винесення постанови /, а саме - стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про причини неявки не повідомив.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_1 з Єдиного реєстру заборон та відчуження обєктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів від 31.08.2018 року дізнався, що постановою про арешт майна та оголошення заборони його відчуження серія та номер 27563301 від 13.07.2011 року головного державного виконавцем ОСОБА_2 ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_3, накладено арешт на все належне позивачу нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 22100598.
На письмове звернення позивача до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про скасування вищевказаної постанови про арешт майна та оголошення його заборони 29.11.2018р. був наданий лист відповідачем № 66469/7.21-30, в якому вказано, що ВП № 27563301 надійшло на виконання до відділу 13.07.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 11 196,3 грн. 14.09.2017р. державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувану за п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» При цьому в скасуванні постанови було відмовлено і дана рекомендація звернутися до суду у відповідності до ч.ч.4,5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно листа начальника ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19.03.2019р. за №19589, зазначено, що ВП № 27563301 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 11196,3 грн., яке надійшло на виконання до відділу 13.07.2011р., було завершено 14.09.2017р.на підставі п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» / в редакції, чинній станом на момент винесення постанови /, а саме - стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. На даний час на виконані у ОСОБА_2 ВДВС міста Житомир відсутнє вищевказане виконавче провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 41 КонституціїУкраїни ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.
З викладених норм права вбачається, що кожна сторонами сама обирає стратегію захисту своїх прав, а суд розглядає справи тільки в межах заявлений сторонами вимог та наданих ними доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВідповідачІ відзиви не подали та не скористалися своїм правом спростувати доводи позивача, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, враховуючи те, що відповідачі не надали суду доказів наявності законних підстав для збереження чинності на час звернення ОСОБА_1 до суду вищевказаної постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження № 27 563301, що обмежує права власника майна, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит» про зняття арешту з майна, задовольнити.
Зняти арешт та заборону на його відчуження, що накладено постановою державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 13.07.2011 року, серія та номер 27563301, вид обтяження: арешт нерухомого майна.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,).
Відповідач: ОСОБА_2 відділ державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, вул. Перемоги, 55, код ЄДРПОУ 35021511).
Суддя І.Г. Перекупка