26 березня 2019 р.Справа № 440/4337/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Лях О.П.,
Суддів: Бегунца А.О. , Яковенка М.М. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі № 440/4337/18
за позовом Приватного підприємства "Тех-Маш"
до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Тех-Маш" до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів, призначених для цієї мети.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), у відповідності до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис)А.О. Бегунц М.М. Яковенко