ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 лютого 2019 року № 826/7560/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,
До Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом звернулась ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення.
В судовому засіданні позивач зазначила, що винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивачем визначені суми в них, позивачем сплачено до їх винесення.
Представником відповідача на адресу суду подано письмовий відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
На підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків та зборів до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 20.12.2016 №10921/26-51-13-06/НОМЕР_1, яким встановлено порушення:
пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи та не відображено отриманий дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) ПАТ «ПУМБ» за 2015 рік;
п.176.1 ст.176, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.36 Податкового кодексу України, а саме не задекларовано дохід, отриманий платником податків як додаткове благо від ПАТ «ПУМБ» в сумі 42524,77грн., не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 7895,95грн.;
пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військового збору з доходів за 205 рік в сумі - 637,87грн.
В подальшому податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
від 01.02.2017 №0004601306 на суму 797,34грн. (637,87грн. - основний платіж та 159,47грн. - штрафні санкції);
від 01.02.2017 №0004591306 на суму 9869,94грн. (7895,95грн. - основний платіж та 1973,99грн. - штрафні санкції).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленням-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 28.04.2016 подано податкову декларацію про майновий стан за 2015 рік та задекларовано дохід в розмірі 15024,28грн. податку на доходи фізичних осіб та визначено суму податку на доходу фізичних осіб в розмірі 3004,86грн. та військового збору в розмірі 225,36грн.
04.08.2016 квитанціями №17389685 та №17389615 сплачено суму податку на доходу фізичних осіб в розмірі 3004,86грн. та військового збору в розмірі 225,36грн. (а.с.16).
ПАТ «ПУМБ» анульовано (прощенно) заборгованість за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ» в розмірі 42524,77грн.
В зв'язку з чим, 22.12.2016 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан за 2015 рік та в р.10.9 зазначено сума інших доходів 42524,77грн. та визначено суму податку в розмірі 7895,95грн. та військового збору - 637,87грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп.165.1.49 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому згідно з нормами пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
Тому, відсотки, нараховані у вигляді неустойки (штрафу) за неналежне виконання кредитного договору не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
В зв'язку з анулюванням (прощенням) заборгованості ОСОБА_1 ПАТ «ПУМБ» боргу в розмірі 42524,77грн., позивачем подано уточнюючу декларацію (а.с.19).
Відповідно до квитанції №33 від 13.01.2017 сплачено податок в розмірі 4891,09грн. (а.с.17).
03.08.2017 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2017 №1621, встановлено військовий збір.
Відповідно до пп.1.1 п.161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне державне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Відповідно до пп.1.2 п.161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, виграшу в державну та недержавну лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Підпунктом 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платник військового збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст.167 Податкового кодексу України.
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки ,встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено військовий збір в сумі 225,36грн. згідно поданої декларації від 28.04.2016. Квитанція від 04.08.2016 №17389615 (а.с.16).
Також, позивачем подано уточнюючу декларацію та доплачено військовий збір у сумі 412,51грн. згідно квитанції №34 від 13.01.2017 (а.с.17).
Враховуючи те, що позивачем сплачено визначені суми податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень від 01.02.2017 №0004601306 на суму 637,87грн. та від 01.02.2017 №0004591306 на суму 7895,95грн. до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень згідно квитанцій від 04.08.2016 №17389685 на суму 3004,86грн. та від 13.01.2017 №33 на суму 4891,09грн. (податок на доходи фізичних осіб) та від 04.08.2016 №17389615 на суму 225,36грн. та від 13.01.2017 №34 на суму 412,51грн. (військовий збір), то винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.02.2017 №0004591306, від 01.02.2017 №000460106 винесені Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві (код ЄДРПОУ 39479227) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій