№2-101/09р.
26 січня 2009 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
Головуючої судді Болотової Л.І.
при секретарі Міхньович С. М. .
за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красно граді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відібрання дитини, -
ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про відібрання дитини, в якому зазначила, що рішенням Красноградського районного суду від 05.12.2007 року місцем проживання їх малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було визначене за місцем проживання матері.
30.11.2008 року відповідач за усною домовленістю з нею забрав дитину до себе до 07.12.2008 року і не повернув її. Незважаючи на її прохання, він відмовляється добровільно повернути дитину, тому позивачка просить суд винести рішення про відібрання дитини у відповідача, а також стягнути на її користь завдану їй протиправними діями відповідача моральну шкоду в сумі 1500 гривень, яка полягає в тому, що вона протягом тривалого часу не має можливості бачитися з дитиною, турбуватися про неї, виховувати її, на новорічні свята вона не могла зустрітися з донькою і святкувати з нею Новий рік, вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів, але до цього часу питання не вирішене, через це вона душевно страждає і переживає.
В судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат ОСОБА_1 позов підтримали, пояснивши, що рішенням Красноградського райсуду від 05.12.2007 року місцем проживання дитини було визначене місце проживання її матері за адресою: м. Красноград, 3 мікрорайон б.19 кв.49, за якою на той час проживала позивачка. Рішення набуло чинності. Розпорядженням Красноградської райдержадміністрації від 31.03.2008 року були встановлені години спілкування між батьком і дитиною. Але враховуючи, що кожна людина у відповідності до ст. 33 Конституції України має право на вільне пересування по території України, позивачка змінила своє місце проживання, переїхала з дитиною до м. Харкова, влаштувалася на роботу, влаштувала дитину до дитячого садочка, про що повідомила орган опіки та піклування. Відповідач спілкувався з дитиною, влітку донька майже 2 місяці проживала з батьком, і потім вони постійно спілкувалися, при цьому він неодноразово порушував строки повернення дитини, а 30.11.08 року він забрав доньку і не повернув у встановлений строк і на неодноразові прохання матері повернути доньку категорично відмовляється, затримує дитину всупереч судовому рішенню.
Відповідач позов не визнав, він та його представник-адвокат ОСОБА_2 пояснили, що відповідач забрав дитину, так як позивачка неодноразово порушувала його права на спілкування з дитиною, особисто йому не повідомила про зміну місця проживання, він вважає, що дитина повинна проживати з ним, так як позивачка не має постійного місця проживання, а з місця прописки \ з Краснограда виїхала й вивезладитину до Харкова без його згоди. У нього ж для дитини, є окрема кімната, і дитина не бажає жити з матір'ю.
Свідок ОСОБА_6, співробітник міліції, пояснила, що вона за заявою позивачки виїжджала в будинок відповідача перший раз разом з позивачкою, до квартири їх не пустили і відмовилися показати і віддати дівчинку матері, а другий раз вона приїжджала до будинку відповідача без позивачки за розпорядженням керівництва, де пересвідчилася, що з дитиною все гаразд і сфотографувала її.
Свідок ОСОБА_7 -тітка відповідача - пояснила, що їй відомо, що з моменту розлучення за усною домовленістю сторони забирали дитину до себе по черзі, а після святкування дня народження дитини позивачка забрала її до себе, змінила місце проживання і не повідомила відповідача. Батько дійсно забрав дитину до себе й не бажає віддавати дочку . Вони вважають, що дитина повинна проживати з батьком, так як сама дитина не хоче жити з матір»ю-.
Свідок ОСОБА_8 - друг відповідача- пояснив, що йому відомо, що дитина проживає з батьком і не хоче проживати з матір'ю.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Красноградського районного суду від 05.12.07 року місцем проживання малолітньої ОСОБА_9 було визначене місце проживання її матері ОСОБА_3 за адресою: м. Красноград, 3 мікрорайон б.19 кв.49 (а.с. 5).
Дане рішення суду набрало законної сили і є обов'язковим для виконання сторонами.
Посилання відповідача на порушення його права на спілкування з дитиною внаслідок зміни позивачкою місця проживання є безпідставним, так як у відповідності до ст. 3З Конституції України кожна людина має право на вільне пересування по території України.
Позивачка повідомила про зміну місця проживання орган опіки та піклування, крім того, розпорядженням Красноградської районної державної адміністрації від 31.03.2008 року №88 ОСОБА_4 були встановлені дні і години спілкування з донькою: кожного тижня в п'ятницю в кінці дня забирати дитину з дитячого садка, а в неділю о 10-00 приводити матері і матері не перешкоджати у спілкуванні дитини з батьком (а.с. 7).
Позивачка на виконання розпорядження добровільно віддала для спілкування дитину відповідачу, а відповідач не виконав рішення суду від 05.12.2007 року і розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 31.03.2008 року, вчасно не повернув дитину матері і самовільно змінив місце проживання дитини, порушивши рішення суду.
Будь-якого рішення суду про зміну місця проживання дитини сторін немає.
Згідно ст. 162 Сімейного кодексу України якщо один з батьків, без згоди другого з яким на підставі рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач змінив місце проживання дитини незаконно і на виконання рішення Красноградського районного суду від 05.12.2007 року дитину слід негайно повернути матері.
Крім того з відповідача на користь позивачки слід стягнути завдану моральну шкоду в сумі 1500 гривень, яка полягає в тому, що позивачка протягом тривалого часу не має можливості бачитися з дитиною, турбуватися про неї, виховувати її, що завдає їй моральних і душевних страждань, а також судові витрати по справі в сумі 516 гривень, які підтверджуються відповідними квитанціями.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 161, 162 СК України, ст. ст. 10, 57-60, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відібрання дитини та відшкодування моральної шкоди - задовольнити у повному обсязі.
Відібрати у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає у АДРЕСА_1, дитину - дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - та передати її матері ОСОБА_3.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди одну тисячу п'ятсот гривень.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі п'ятсот шістнадцять гривень.
Рішення суду у частині відібрання дитини та повернення її позивачці підлягає негайному виконанню.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.