Справа № 2-456
2010 рік
18 лютого 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Ярошенко С.С.
при секретарі - Дмитрієвій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - відділення громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області, орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - відділення громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області, орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В позові зазначено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. За цією адресою зареєстровані відповідачі - попередні власники квартири - син позивачки ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3, а також невістка ОСОБА_4. Відповідач ОСОБА_2 в 2003 році виїхав з м. Мелітополя до Росії, через деякий час, в 2006 році за ним поїхали і відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3. В 2008 році позивачка уклала з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири, після чого, вони знову поїхали до Росії, однак через те, що стосунки в них буди не досить добрі, відповідачі не повідомили їй свого місця мешкання та до сьогодні з позивачкою не спілкуються. Виїжджаючи з квартири, відповідачі забрали всі свої речі та належне їм майно, з того часу в цій квартирі вони не проживають, але в зв'язку з тим, що вони зареєстровані в квартирі позивачки, остання позбавлена права вільно розпоряджатися належною їй на праві особистої власності квартирою.
Позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка наполягала на заявлених позовних вимогах та просила їх задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі, тому суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
В судове засідання представник третьої особи - відділення громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області не з'явився, однак надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
В судове засідання представник третьої особи - органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради не з'явився, однак надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, жодних заперечень проти позову ним не надано.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона працювала разом із позивачкою на заводі, проживає в одному з нею під'їзді, вони підтримують дружні стосунки. Відповідачі виселилися з квартири ще в 2003 році, а згодом уклали договір купівлі-продажу цієї квартири. Позивачка неодноразово скаржилася їй, що відповідачі виїхали з квартири, забравши всі свої речі, однак не виписалися.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона є сусідкою позивачки. Позивачка в квартирі проживає одна, протягом останніх трьох років вона відповідачів в цій квартирі не бачила.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в належній позивачці квартирі АДРЕСА_1 з липня 2006 року, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - не проживають в цій квартирі з 2006 року, тобто понад шість місяців, тому вони, відповідно до ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України, втратили право користування житловим приміщенням.
Оскільки позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: копією договору купівлі-продажу квартири (а.с. 6), довідками з місця мешкання (а.с. 7 - 8), копією витягу з державного реєстру правочинів (а.с. 15), копією витягу з єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним (а.с. 29), іншими матеріалами справи, тому вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - відділення громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області, орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: