копія
18 січня 2019 року Справа № 160/9445/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01.01.2016 в розмірі 70% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.01.2016 із урахуванням 77% розміру грошового забезпечення та виплатити донараховані в зв'язку з цим суми недоотриманої пенсії за весь період перерахунку, тобто з 01.01.2016р., по день фактичної випалити;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому виплачувати ОСОБА_2 пенсію із урахуванням 77% розміру грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ з 01.06.1985р. та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII. Вказує, що відповідач у квітні 2018р. здійснив йому перерахунок пенсії з 01.01.2016р., зменшивши її основний розмір з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. ОСОБА_2 вказує, що такі дії відповідача порушують його права на соціальні гарантії та право на отримання пенсії у належному розмірі, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9445/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні.
15 січня 2019 року відповідачем наданий до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову, та вказав про необґрунтованість позовних вимог.
В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено, що твердження позивача щодо звуження існуючих пенсійних прав є безпідставними, оскільки призначений та отримуваний розмір пенсії позивача не було скасовано чи зменшено.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, яким максимальний розмір пенсії, обмежений 80 %. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014№1166-VII (набув чинності 01.04.2014) внесено зміни в частину 2 ст. 13 Закону № 2262-XII та замінено цифри 80 на 70%.
Таким чином обмеження розміру пенсії до 70% від грошового забезпечення було здійснено на законних підставах.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.06.1985р. є пенсіонером органів внутрішніх справ, йому призначена пенсія відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осію» за 29 років вислуги у розмірі 77% грошового забезпечення.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
27.04.2018р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом, в якому просив пояснити, за який період була проведена виплата пенсії і в якому розмірі вона перерахована, однак з боку відповідача жодної відповіді не надійшло.
22.06.2018р. ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Прем'єр - міністра України ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. ОСОБА_4 Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 20.07.2018р. №15133/К-3 ОСОБА_2 повідомлено, що за інформацією, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на звернення позивача від 27.04.2018р., була надана вичерпна відповідь листом управління від 18.05.2018р. №К7102-18, з наданням копії довідки щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016р.
На адвокатський запит від 06.08.2018р. надійшов лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.08.2018р. за № 20244/03-02/15 в якому вказано, що пенсія позивача складається з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2900,00грн., оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 2450,00 грн., премія з 0,21 % - 15,44 грн. З 01.01.2016р. основний розмір пенсії становить 70 відсотків від грошового забезпечення та складає 5155,24 грн. Окрім цього зазначено, що сума перерахованої пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. становить 42685,92 грн. та буде виплачуватись у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018р. № 103.
З урахуванням зазначеного вище, позивачем не пропущено строк на звернення до суду.
Позивач вказує, що при перерахунку його пенсії відповідачем протиправно було зменшено розмір виплати з 77 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені обставини сталі підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч. 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абз. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичними складовими колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивачу, як колишньому працівнику міліції на підставі постанови № 988.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
В матеріалах справи міститься копія перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 12.04.2018р., проведеного на підставі довідки від 29.03.2018р. №83/12260 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Так, з означеного розрахунку вбачається, що до складових грошового забезпечення для обчислення пенсії включено: посадовий оклад - 2900,00 грн., оклад за військове звання - 2000,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2450,00 грн., премія 21 % - 15,44 грн. Загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 7365,44 грн. Основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 29), а саме: 5155,81 грн., надбавка до пенсії (діти війни) - 66, 43грн., підсумок пенсії (з надбавками) ОСОБА_2 становить 5222,24 грн.
Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_2 був здійснений, проте, як встановлено судом, та як вказує позивач в своєму позові, в розрахунку 70 відсотків від грошового забезпечення, замість 77 відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу відповідно до Закону № 2262-XII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до ст. 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
До таких же правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 03.04.2018р. у справі № 175/1665/17.
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наведених обставин, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснюючи з 01.01.2016р. перерахунок пенсії ОСОБА_2, при цьому, обмежуючи основний розмір пенсії 70% відповідного грошового забезпечення діяло необґрунтовано та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому такі дії відповідача є протиправними, та задля належного захисту прав позивача, суд вважає за потрібне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016р. у розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та виплатити у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому виплачувати ОСОБА_2 пенсію із урахуванням 77% розміру грошового забезпечення, суд вважає її необґрунтованою, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Водночас, позивачем на наведено жодних доказів, які б свідчили про те, що в подальшому відповідач не буде виплачувати пенсію в розмірі 77 відсотків відповідного грошового забезпечення. Суд зазначає, що позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проте, у даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подати звіт є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України. Згідно з ч.ч. 3, 4 цієї статті для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Позивачем не надані суду докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд доходить висновку про відмову у їх стягненні.
Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., який в розмірі 352,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 132, 134, 139, 241, 242-246, 255, 263, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, 49000) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 21910427, місцезнаходження: вулиця Набережна Перемоги,26, місто Дніпро, 49094) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01.01.2016 в розмірі 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.01.2016 із урахуванням 77% розміру грошового забезпечення та виплатити донараховані суми за весь період перерахунку, починаючи з 01.01.2016.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп..
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 18 січня 2019 року.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
18 січня 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник