05.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/3476/17
Єдиний унікальний номер судової справи 205/3476/17
Номер провадження 2/205/18/19
іменем України
05 березня 2019 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння, ?
встановив:
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради 01 червня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що прокуратурою встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об'єкта нерухомого майна шляхом реєстрації права власності за приватною особою. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майноАДРЕСА_1 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро вибула з комунальної власності 08 квітня 2015 року, проте станом на 29 травня 2017 року Дніпровською міською радою не вжито заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з власності територіальної громади поза її волею.
На підставі вищезазначеного, просить визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 583 від 08.04.2015 року квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2, видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за № 583; витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру № 14 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро та стягнути судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2017 року накладено арешт на квартиру № 14 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро (реєстровий номер об'єкта нерухомого майна - 615749312101), яка належить на праві власності ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1508 від 16 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 про зупинення провадження по справі відмовлено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні прокурор Мальцев Д.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник Дніпровської міської ради ОСОБА_10 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.
Від третьої особи - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, ОСОБА_6, не з'явилися. Про день, місце та час судового розгляду повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 07.09.2015 до прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська надійшла інформація від КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» ДМР про те, що на обслуговуванні вказаного комунального підприємства знаходиться будинок № 8, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8. За даними КП «ЖЕП № 25» квартира № 14 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро є неприватизованою. 04 вересня 2015 року до КП «ЖЕП № 25» звернувся ОСОБА_1, надав договір купівлі-продажу даної квартири, копію довідки про склад сім'ї № 8655 від 11 червня 2015 року, яка є недійсною, а також рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2015 року щодо визнання ОСОБА_11 та ОСОБА_6 втратившими право користування вищезазначеним житловим приміщенням, що є підставою для зняття з реєстраційного обліку, наявність якого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська заперечується (а.с. 11, 16-17, 18).
За вказаним фактом прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження № 42015040690000016.
Як встановлено, виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів 23.06.1979 квартиру № 14, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8, буд. № 8, надано у користування ОСОБА_12 (а.с. 32).
Станом на 16.06.2015 у вказаній квартирі були зареєстровані та проживали з 26.08.1988 ОСОБА_11 та з 20.03.2004 - ОСОБА_6 (а.с. 30).
Квартира за адресою: м. Дніпро, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2, є неприватизанованою та перебуває у комунальній власності, що підтверджується листом Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 3/5 - 3388 від 26.12.2016, в якій зазначено, що у комп'ютерній базі приватизованого житлового фонду департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради відсутня інформація щодо передачі у власність, шляхом приватизації зазначеної квартири (а.с. 24).
Згідно акту про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна від 09 грудня 2013 року затверджено факт набуття ОСОБА_13 права власності на квартиру 14 в будинку 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро за результатами проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 4-2024 від 02.04.2013 приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_15 боргу в сумі 142 852 грн., яке знаходилось на виконанні в Ленінському ВДВС Дніпропетровського МУЮ (а.с. 20). Вказане нерухоме майно належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 8/503-98 від 17.02.1998, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів.
В подальшому, 08.04.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на ім'я ОСОБА_13, а саме: квартиру за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_3, зареєстровано в реєстрі за № 583 (а.с. 19).
Але як вбачається з відповіді Департаменту житлового господарства ДМР розпорядження органу приватизації міськвиконкому за № 8/503-98 від 17.02.1998 щодо передачі у власність шляхом приватизації вказаної квартири не виносилось (а.с. 24).
Відповідно до інформації КП « ДМБТІ» ДОР № 17923 від 22.12.2016, станом на 31.12.12 в інвентаризаційній справі відсутні відомості щодо реєстрації права власності за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2 (а.с. 25).
Згідно відповіді Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Управління державної виконавчої служби № 7375/02-57/872 від 09.03.2016 виконавчі провадження, в яких стороною є ОСОБА_3 до територіальних органів державної виконавчої служби Дніпропетровської області не надходили та на виконанні не перебувають (а.с. 22).
Згідно з інформації, наданої Ленінським відділом ДВС Дніпропетровського МУЮ в листі № 26980 від 21.09.2015 встановлено, що виконавчий лист № 4-2024 від 02.04.2013 приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_15 боргу в сумі 142 852 грн. до Ленінського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ не надходив (а.с. 23).
Виконавчі провадження, в яких стороною є ОСОБА_3 до територіальних органів державної виконавчої служби Дніпропетровської області не надходили та на виконанні не перебували, що свідчить про неможливість проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 4-2024 від 02.04.2013 приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_15 боргу в сумі 142 852 грн.
Квартира за адресою: м. Дніпро, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2, не належала на праві власності ОСОБА_3
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що квартира № 14 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро 08 квітня 2015 року безпідставно та незаконно вибула з комунальної власності Дніпровської міської ради (а.с. 32).
16 червня 2015 року ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, знято з реєстрації місця проживання у квартирі № 14 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро на підставі заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2015 року у справі № 205/738/15-ц за позовом ОСОБА_13 про визнання такими, що втратили користування житловим приміщенням (а.с. 16-17).
Однак, з відповіді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2015 № 01-51/95/15 вбачається, що цивільна справа № 205/738/15-ц в провадженні суду не перебувала, рішень за вищевказаним позовом не ухвалювалося (а.с. 18).
Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.
Отже, ОСОБА_13 набув право власності на спірну квартиру незаконно, без підстав набуття права власності, які передбачені законом.
Вищезазначене свідчить про недійсність свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 583 від 08.04.2015, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_13
16.06.2015 між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1508 (а.с. 26-27).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира за адресою: м. Дніпро, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2, належить ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
Як роз'яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016 у справі № 6-3089ц15.
В постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6/140цс14 зазначено, що за положеннями вищевказаних норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
За приписами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача в тому разі, якщо майно було викрадене в нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору (висновки Верховного Суду України, викладений у постанові від 10 червня 2015 року № 6-348цс15).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, щопозовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки спірна квартира незаконно, без будь-яких правових підстав вибула з комунальної власності Дніпровської міської ради, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 321, 330, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 583 від 08.04.2015 року, а саме квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_2, видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за № 583.
Витребувати від ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру № 14 в будинку № 8 на ж/м ОСОБА_8 в м. Дніпро.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_2, в рівних частках з кожного, на користь прокуратури Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 02909938, судові витрати у розмірі 4 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 14 березня 2019 року.
Суддя Н.Г. Остапенко