07.02.2019 Єдиний унікальний номер 205/6330/18
Єдиний унікальний номер судової справи 205/6330/18
Номер провадження 2/205/5/19
іменем України
07 лютого 2019 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням, -
05 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивачу на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2013 року за № 2-0-205/54/2013.
В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Відповідач в зазначеній квартирі не проживає більше 10 років, про що свідчить довідка з ЖБК № 353 від 27 серпня 2018 року та акт від 27 серпня 2018 року, не сплачує комунальні платежі, не приймає участь в утриманні квартири, особисті речі ОСОБА_2 в квартирі відсутні.
При неодноразових проханнях позивача відповідач відмовлявся добровільно знятись з реєстрації місця проживання, сплачувати комунальні платежі відмовляється.
Тривалий час ОСОБА_2 проживає зі своєю сім'єю за адресою: м. Дніпро, ж/м Комунар, будинок ЗВ, квартира 184.
На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 568 в будинку № 10 по вул. Моніторна в м. Дніпро, що є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився. Про місце, дату та час судового засідання сповіщена належним чином. Про причину неявки суд не повідомила.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, суд вважає відповідачів належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2013 року за № 2-0-205/54/2013 (а.с. 5-7).
В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2(а.с. 7).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач в квартирі не проживає більше десяти років, в квартирі відсутні його особисті речі, а також відповідач не несе витрати по сплаті комунальних послуг, що знайшло своє підтвердження в поясненнях свідка ОСОБА_3, а також в акті від 07 серпня 2018 року (а.с. 9).
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
За змістом права власності, визначеного ст. 317 ЦК України, право власності - це право володіння, користування і розпорядження майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
На підставі ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною другою статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В силу ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Також, в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання проводиться за рішенням суду.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На основі повного і всебічного з'ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 15-16, 317, 319, 321, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81,141, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1 таким, що втратив право користування квартирою № 568 в будинку № 10 по вул. Моніторна в м. Дніпро, що є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 14 лютого 2019 року.
Суддя Н.Г. Остапенко