18 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/1429/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Міца В.В.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 22.05.2018 року)
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 02.04.2018 року № 3440/08)
третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2019 року № 5-28-08/298)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, третя особа - Державна Казначейська служба України, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 березня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 21 березня 2019 року.
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4І.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач, Ужгородське ОУПФ), яким просить визнати дії Ужгородського ОУПФ щодо відмови зарахувати період із 13.07.1999 року по 17.10.2005 року, коли ОСОБА_4 була відсторонена від роботи у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, до загального трудового стажу - неправомірними та такими, що порушують вимоги Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та зобов'язати Ужгородське ОУПФ зарахувати період із 13.07.1999 року по 17.10.2005 року до загального трудового стажу ОСОБА_4, під час призначення пенсії, у відповідності до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Ухвалою суду від 25.02.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну Казначейську службу України (далі - третя особа, ДКС України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незаконного притягнення позивача до кримінальної відповідальності та засудження до позбавлення волі, остання втратила здоров'я і отримала інвалідність 3-ї групи, в зв'язку з чим, Ужгородським ОУПФ було призначено пенсію за інвалідність. У жовтні 2017 року, у зв'язку із набранням чинності законодавства про реформування пенсійного законодавства, позивачу стало відомо, що її пенсію не було збільшено тому, що у неї малий загальний трудовий стаж, а період в якому позивач була відсторонена від посадових обов'язків голови правління Міжгірського міського споживчого товариства, внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, до загального трудового стажу відповідачем не зараховано, оскільки, її не було поновлено на попередній роботі, а втрачений заробіток за цей період було виплачено за рахунок коштів державного бюджету України. Тому, у грудні 2017 року позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду щодо зобов'язання відповідача зарахувати період, за який було відшкодовано втрачений заробіток у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, до загального трудового стажу. Втім, Ужгородський міськрайонний суд ухвалою від 19.11.2018 року провадження у справі закрив та рекомендував звернутися до адміністративного суду. Крім того, 23.11.2018 року позивач звернулася із заявою до відповідача щодо врегулювання даного питання в досудовому порядку, але відповідач в своєму листі від 11.12.2018 року відмовив. Основним мотивом, за яким відповідач відмовився зарахувати до загального трудового стажу позивача, період непрацездатності у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, це - відсутність сплати страхових внесків до пенсійного фонду за вказаний період. Не погоджуючись із неправомірними, на думку позивача, діями, остання звернулася до суду за захистом своїх порушених законних прав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки, у пенсійного фонду відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком зважаючи на відсутність необхідного страхового стажу. Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017 року. Починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - не менше 25 років. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) в системі персоніфікованого обліку відсутні дані щодо сплати страхових внесків із одержаної Позивачем 27.12.2005 року суми 576494,64 грн. моральної шкоди та втраченого заробітку, та відсутні дані за рішенням від 06.03.2013 року додатково стягнутої суми 69380,00 грн. моральної шкоди. А згідно ст. 41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
В судовому засіданні представник відповідач проти позову заперечив, посилаючись на правомірність оскаржених дій, просить суд відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві.
Представником третьої особи надано пояснення, яким зазначає, що відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2015 року в резолютивній частині суд вирішив стягнути з держави Україна через Державне казначейство України на користь ОСОБА_4 26494,64 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, сума в частині відшкодування - 23494,64 грн. втраченого заробітку нарахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Вказане свідчить, що казначейство діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, який встановлений чинним законодавством на момент виконання рішення суду та виконало його.
В судовому засіданні представник третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 16.06.2014 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до Ужгородського ОУПФ для призначення пенсії по інвалідності 3 групи як працюючому, яку їй було призначено з 11.06.2014 року, що підтверджується розпорядженням № 1019 від 19.06.2014 року.
З вказаного розпорядження вбачається, що при призначенні позивачу пенсії по інвалідності 3 групи була врахована заробітна плата за період з 01.09.1978 року по 07.03.2008 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку та обчислено, відповідно до трудової книжки. Із цих же документів отримано інформацію про нарахований дохід, із якого обчислено страховий стаж позивача. Трудовий стаж обчислено відповідно до трудової книжки та такий складає 20 років 11 місяців 28 днів (з 01.09.1987 року по 07.03.2008 року).
24.06.2014 року позивачем до пенсійного фонду були подані: Довідка № 60 від 23.06.2014 року про заробітну плату для обчислення пенсії, видана Міжгірською районною спілкою споживчих товарів, Довідка № 43 від 18.06.2014 року про заробітну плату для обчислення пенсії, видана Міжгірською райспоживспілкою Міжгірське міське споживче товариство та Довідка № 46 від 20.06.2014 року, видана Міжгірським міським споживчим товариством про підтвердження періоду роботи на посаді голови правління з 04.05.1995 року по 12.07.1999 року. З наявних довідок вбачається, що 12.07.1999 року позивач звільнена з Міжгірського МСТ. У 2005 році за рішенням Закарпатського апеляційного суду від 20.12.2005 року поновлена на попереднє місце роботи та звільнена з робити 18.11.2003 року у зв'язку з закінченням повноважень на виборній посаді.
Вказане також підтверджено даними із трудової книжки позивача, копією розпорядження № 145185 від 25.06.2014 року про допризначення позивачу пенсії по інвалідності, копією довідок про заробітну плату та копією індивідуальних відомостей про застраховану особу позивачу. Загальний стаж складає 21 рік 6 місяців 29 днів.
Крім того, 19.06.2014 року управлінням було здійснено запит № 3773/04 до УПФ України в Міжгірському районі щодо сплати пенсійних внесків (страхових внесків) позивача за період з 17.06.1999 року по 31.12.2003 року, як приватного підприємця ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1. УПФУ в Міжгірському районі повідомило листом № 3130/02 від 26.06.2014 року, що ОСОБА_4 за період діяльності перебувала на загальній системі оподаткування, звітувалася та сплачувала внески до Пенсійного фонду, у зв'язку з чим, управлінням було здійснено допризначення пенсії по інвалідності, що підтверджується розпорядженням № 145185 від 02.07.2014 року. Загальний стаж позивача складає 22 роки 6 місяців 29 днів (з 01.09.1978 року по 07.03.2008 року).
14.07.2014 року до управління Пенсійного фонду надійшла архівна довідка № 06-05/185-38 від 08.07.2014 року від Закарпатської обласної ради професійних спілок та на підставі якої було здійснено допризначення пенсії по інвалідності та загальний стаж позивача складає 22 роки 7 місяців 2 дні.
Що стосується вимоги про визнання неправомірними дій Ужгородського ОУПФ щодо відмови зарахувати період із 13.07.1999 року по 17.10.2005 року (відсторонення від роботи у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності) до загального трудового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 30.08.2004 року кримінальну справу щодо ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ст. 366 ч.1 КК України закрито на підставі ст. 6 ч.1 п.9 КПК України - через наявність чинного виправдувального вироку по тому ж обвинуваченню, а вироком цього ж суду від 30.08.2004 року її виправдано у обвинуваченнях про вчинення злочинів, передбачених ст. 368 ч.2 КК України - за епізодом одержання кришталевого рогу - через відсутність складу злочину, в решті обвинувачення - через його недоведеність, ст. 15 ст. 365 ч.3, ст. 366 ч.1 КК України через відсутність складу злочину.
Рішенням Міжгірського райсуду від 06.10.2005 року звільнення ОСОБА_4 з посади голови правління Міжгірського МСТ, що було проведене 12.07.1999 року за постановою слідчого про відсторонення заявниці від виконання обов'язків, визнане незаконним, водночас у поновленні особи на попередній посаді відмовлено.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 27.12.2005 року стягнено з держави України через Державне казначейство України на користь ОСОБА_4 26494,64 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, сума в частині відшкодування 23494,64 грн. втраченого заробітку нарахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів; 550000,00 грн. в якості компенсації завданої моральної шкоди, а всього - 576494,64 грн.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 06.03.2013 року стягнуто одноразово в користь ОСОБА_4 із Держави України через Казначейську службу України моральну шкоду в розмірі 69380,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2014 року ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 06.03.2013 року в частині відмови у вимозі про стягнення моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з держави Україна через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_4 моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров'я в результаті незаконного засудження одноразово в розмірі 200000,00 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.09.2014 року Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2014 року скасовано, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 06.03.2013 року залишено в силі.
Відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон України № 1058) (в редакції, чинній на час виплати моральної шкоди та втраченого заробітку) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) в системі персоніфікованого обліку відсутні дані щодо сплати страхових внесків із одержаної позивачем 576494,64 грн. моральної шкоди та втраченого заробітку, та відсутні дані за рішенням від 06.03.2013 року додатково стягнутої суми 69380,00 грн. моральної шкоди.
Згідно ст. 41 Закону України № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ст.19 Закону України № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР).
Виходячи з системного аналізу норм Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено включення сум відшкодованої моральної шкоди та втраченого заробітку до сум виплат (доходу), на які нараховуються страхові внески. І, відповідно, вказані суми не можуть бути включені до доходу для обчислення пенсії.
Крім того, нормами Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" також не передбачено включення сум відшкодованої матеріальної та моральної шкоди внаслідок, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності до сум виплат (доходу), на які нараховуються страхові внески, і які враховуються для обчислення пенсії.
Відповідно до ст.26 Закону України № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто з урахуванням положень ст.58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо періоду до 01.01.2004 року.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_4 (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Концово, вул. 8 Березня, 1, код НОМЕР_1) до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2, код ЄДРПОУ 40384233), третя особа - Державна Казначейська служба України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646), про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_5