ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" березня 2019 р. справа № 0940/2337/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.,
за участю секретаря Котик Д.М.,
представників позивача Кота Р.С, Тепак Л.П.,
представників відповідача Юрчука Ю.В., Шиян І.Т, Маліновської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
07.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0010291401 від 29.11.2018 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 046 047,50 гривень, у тому числі: за основним платежем в розмірі 836 838 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 209 209,50 гривень та визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішенням за №0010281401 від 29.11.2018 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 29 598 гривень, у тому числі: за основним платежем в розмірі 23 678 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 920 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає визначення грошових зобов'язань, вказаними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставними, оскільки первинними документами підтверджено реальність здійснення операцій з контрагентом ТзОВ "Вілік Буд", при цьому відповідачем не враховано зміни майнового стану платника податку.
Ухвалою від 12.12.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подала відзив на позовну заяву 03.01.2019, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (том 1 а.с.231-249). Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що операція між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем за період 2017 року не відбулась, а лише відображена у первинних документах, оскільки в ході проведення перевірки не встановлено факта передачі товарів позивачу (покупцю) від ТзОВ "Вілік Буд" (постачальника), що свідчить про проведення операцій без мети настання реальних наслідків. Зокрема зазначено, що розрахунки з постачальником не проведено, що не відповідає умовам договору №05/01 від 05.01.2017, місце навантаження товару, яке зазначене в товаро-транспортних накладних, не збігається юридичною адресою постачальника, зазначеною в договорі, за даними інформаційних ресурсів ДФС у постачальника відсутні власні чи орендовані приміщення, а його звітність подана з нульовими показниками. На підтвердження доводів додатково зазначає, що постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі №922/2870/18 ТзОВ "Вілік Буд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Позивач, 10.01.2019, подав до суду відповідь на відзив (том 2 а.с.2-6). Відповідно до відповіді на відзив, позивач зазначає, що відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку з доказування правомірності оскаржуваних рішень, оскільки не представив доказів щодо реєстрації ТзОВ "Вілік Буд" податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими підтверджено операцію поставки, а відтак право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість, а також звітність з податку на додану вартість за відповідні періоди. Водночас зазначив, що відповідач не врахував відображеної у бухгалтерському обліку позивача операції, наслідком якої була зміна майнового стану платника податку. При цьому, товаро-транспортна накладна не належить до документів бухгалтерського чи податкового обліку, не є документом, який підтверджує факт придбання товару. Крім цього, позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не врахував подальші господарські операції та відповідні розрахунки позивача, а обмежився виключно періодом, що підлягав перевірці, не провів зустрічної перевірки для з'ясування реальності операції і розрахунків, та повноти відображення їх в обліку в платника податків.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях (том 2 а.с.152-155). Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві та запереченні. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області діяло в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства.
За результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
20.02.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсеравіс".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсеравіс" перебуває на податковому обліку в Надвірнянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків, є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного соціального внеску, військового збору.
В період з 08.10.2018 до 29.10.2018 посадові особи Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області здійснили планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсеравіс", з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 до 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 до 30.06.2018, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.
За результатами перевірки 05.11.2018 складений акт № 1139/09-19-14-01/38554135 з додатками (том 1 а.с.20-39), відповідно висновків якого, серед іншого, встановлено порушення позивачем:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за № 318, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 за № 20 та пункту 5 Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 за № 246, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 23 678 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2017 року занижено в сумі 1078 грн., за 2 квартал 2017 року занижено в сумі 18 378 грн., за 3 квартал 2017 року завищено в сумі 2043 грн. та за 4 квартал 2017 року занижено в сумі 6 265 грн.;
- пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 933 961 грн., в тому числі: за травень 2015 року на суму 25 434 грн., за червень 2015 року на суму 71534 грн., за грудень 2016 року на суму 123 грн., за січень 2017 року на суму 43 355 грн., за березень 2017 року на суму 205 530 грн., за квітень 2017 року на суму 467 399 грн., за жовтень 2017 року на суму 34 488 грн., за грудень 2017 року на суму 76156 грн., за лютий 2018 року на суму 9 942 грн.
Не погодившись із вказаними в акті від 05.11.2018 висновками, ТОВ "Прикарпатсервіс" 15.11.2018 направило контролюючому органу заперечення (том 1 а.с. 63-68).
За наслідками розгляду заперечення на акт від 05.11.2018, відповідачем надано відповідь 26.11.2018 року, якою повідомлено, що висновки викладені в акті залишено без змін (том 1 а.с. 69-70).
На підставі вищевказаних порушень, зазначених в акті перевірки від 05.11.2018 за №1139/09-19-14-01/38554135 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло оскаржувані податкове повідомлення-рішення № 0010291401 від 29.11.2018 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 046 241 гривню, у тому числі: за основним платежем в розмірі 836 993 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 209 248 гривень та податкове повідомлення-рішенням за №0010281401 від 29.11.2018 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 29 598 гривень, у тому числі: за основним платежем в розмірі 23 678 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 920 гривень (том 1 а.с.40-42).
Суд встановив, що 05.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" уклали договір купівлі-продажу за № 05/01, предметом якого є постачання позивачу у власність товару. Асортимент та ціна товару погоджується, шляхом підписання відповідних накладних з виставленням рахунку-фактури за фактом поставки та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (том 1 а.с.84, 85).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілік Буд" виписало позивачу: видаткові накладні № РН-0000004 від 30.01.2017 на суму 259 938, 72 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 43 323, 12 гривень; № РН-0000006 від 22.03.2017 на суму 276 978,12 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 46 163, 02 гривень; № РН-0000007 від 22.03.2017 на суму 298 253, 10 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 49 708, 85 гривень; № РН-0000008 від 22.03.2017 на суму 298 863, 25 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 49 810, 54 гривень; № РН-0000009 від 28.03.2017 на суму 288 389, 14 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 48 064, 86 гривень; № РН-0000010 від 28.03.2017 на суму 297 270, 42 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 49 545, 07 гривень; № РН-0000011 від 30.03.2017 на суму 164 640 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 27 440 гривень; № РН-0000015 від 24.04.2017 на суму 3 136 696, 80 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 522 782, 80 гривень (том 1 а.с. 86, 88, 89, 90, 92, 93, 95, 97); податкові накладні № 5 від 20.12.2017, №№ 2, 3, 4 від 22.03.2017, №№ 5, 6 від 28.03.2017, № 7 від 30.03.2017, № 2 від 24.04.2017 (том 1 а.с.99-107).
Відповідно до товаро-транспортних накладних за № 01-ВБ від 30.01.2017, № 02-ВБ від 22.03.2017, № 03-ВБ від 28.03.2017, № 04-ВБ від 30.03.2017, № 05-ВБ від 24.04.2017 товари за вищевказаними податковими накладними навантажено в м. Київ, вул. Малогвардійська, 32 (том 1 а.с.87, 91, 94, 96, 98).
Зміни у майновому стані позивача у зв'язку із здійсненням вказаних господарських операцій та використання товарів у власній господарській діяльності позивачем відображені у його податковій звітності та в первинних документах (том 2 а.с. 7-113, 157-163).
Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар позивач реалізував покупцям: ТзОВ "Еелктросвіт" (том 1 а.с.108-147), ТзОВ "Веста-Електро" (том 1 а.с.148-195), відповідно до видаткових накладних та податкових накладних - ТзОВ "Європейські будівельні технології" (том 1 а.с.196-197), відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар реалізовано покупцю ТзОВ "Надвірнянська автобаза" (том 1 а.с.198-201), відповідно до видаткових накладних та податкових накладних - фізичній особі-підприємцю Федик О.Ю. (том 1 а.с.202-211), відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар реалізовано покупцю ТзОВ "Карпати стіл кампані" (том 1 а.с.212-215), відповідно до рахунку-фактури, видаткових накладних та податкових накладних - ТзОВ "Комунальні інвестиції" (том 1 а.с.216-218), відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар реалізовано покупцю СП ТзОВ "Олнова" (том 1 а.с.219-222), ТДВ "Надвірнянський кар'єр - Карпати" (том 1 а.с.223-224).
Згідно з договором про відступлення права вимоги № 02-10/2018 від 02.10.2018, додатку №1 до нього, повідомлення від 02.10.2018 та угоди про зарахування зустрічних позовних вимог №04-10-2018 від 04.10.2018, ТзОВ "Вілік Буд" відступило ТзОВ "Хімфармінвест" вимоги в сумі 4 596 450,83 грн. за договором купівлі-продажу №05/01 від 05.01.2017, укладеним між ТзОВ "Вілік Буд" та ТзОВ "Прикарпатсервіс" (том 2 а.с.114-121).
Предметом спору в даній справі є прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на підставі висновків акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій позивачем з ТзОВ "Вілік Буд" за період 2017 року.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 даного Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Щодо аргументів відповідача про те, що операція між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем за період 2017 року не відбулась, а лише відображена у первинних документах, оскільки відповідачем не встановлено факту передачі товарів позивачу (покупцю) від ТзОВ "Вілік Буд" з підстав, що місце навантаження товару, яке зазначене в товаро-транспортних накладних, не збігається юридичною адресою постачальника, зазначеною в договорі, суд зазначає наступне.
Як встановлено, 05.01.2017 між ТзОВ "Вілік Буд" (постачальник) та ТзОВ "Прикарпатсервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу за №05/01, предметом якого є постачання позивачу у власність товару згідно умов договору. Асортимент та ціна товару погоджується, шляхом підписання відповідних накладних з виставленням рахунку-фактури по факту поставки та інших документів, які є невід'ємними частинами вказаного договору. Відповідно до умов вказаного договору товар передається постачальником покупцю на умовах - склад постачальника. Право власності на товар виникає у покупця після передачі (навантаження товару та підписання сторонами відповідних накладних. Постачальник зобов'язаний оформити та передати покупцю рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні (том 1 а.с.84, 85).
У вказаному договорі зазначена юридична адреса постачальника м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б. Відповідно до виписаних ТзОВ "Вілік Буд" позивачу товаро-транспортних накладних за № 01-ВБ від 30.01.2017, № 02-ВБ від 22.03.2017, № 03-ВБ від 28.03.2017, № 04-ВБ від 30.03.2017 та № 05-ВБ від 24.04.2017, товари навантажено в м. Київ, вул. Малогвардійська, 32 (том 1 а.с.87, 91, 94, 96, 98).
Однак, висновки відповідача про те, що операція між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем за період 2017 року не відбулась з підстави, що місце навантаження товару, яке зазначене в товаро-транспортних накладних, не збігається юридичною адресою постачальника, зазначеною в договорі є безпідставними, оскільки договір № 05/01 від 05.01.2017 не зобов'язує здійснення передачі товару постачальником саме на юридичну адресу постачальника.
Крім цього, дані інформаційних ресурсів ДФС, відповідно до яких у постачальника відсутні власні чи орендовані приміщення, не спростовують здійснення навантаження товарів в м. Київ, вул. Малогвардійська, 32.
Щодо доводів відповідача про нереальність вказаних господарських операцій між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем з підстав, що, розрахунки з постачальником не проведено, що не відповідає умовам договору, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено, ТзОВ "Вілік Буд" виписано позивачу: видаткові накладні № РН-0000004 від 30.01.2017 на суму 259 938, 72 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 43 323, 12 гривень; № РН-0000006 від 22.03.2017 на суму 276 978,12 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 46 163, 02 гривень; № РН-0000007 від 22.03.2017 на суму 298 253, 10 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 49 708, 85 гривень; № РН-0000008 від 22.03.2017 на суму 298 863, 25 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 49 810, 54 гривень; № РН-0000009 від 28.03.2017 на суму 288 389, 14 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 48 064, 86 гривень; № РН-0000010 від 28.03.2017 на суму 297 270, 42 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 49 545, 07 гривень; № РН-0000011 від 30.03.2017 на суму 164 640 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 27 440 гривень; № РН-0000015 від 24.04.2017 на суму 3 136 696, 80 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 522 782, 80 гривень (том 1 а.с. 86, 88, 89, 90, 92, 93, 95, 97); податкові накладні №5 від 20.12.2017, №№2, 3, 4 від 22.03.2017, №№5, 6 від 28.03.2017, №7 від 30.03.2017, №2 від 24.04.2017 (том 1 а.с.99-107). Відповідно до товаро-транспортних накладних за №01-ВБ від 30.01.2017, №02-ВБ від 22.03.2017, №03-ВБ від 28.03.2017, №04-ВБ від 30.03.2017, №05-ВБ від 24.04.2017 товари за вищевказаними податковими накладними навантажено в м. Київ, вул. Малогвардійська, 32 (том 1 а.с.87, 91, 94, 96, 98).
В своїх аргументах відповідач посилається на порядок проведення виплат, визначений в договорі №05/01 від 05.01.2017. Зокрема на те, що відповідно до договору: оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах даного договору (пункт 3.1 договору). Покупець зобов'язується оплатити перерахування на поточний рахунок постачальника вартості товару на підставі видаткової накладної, виписаної постачальником у строки, обумовлені сторонами у даному договорі (пункт 3.4 договору).
Судом встановлено, що у вказаному договорі не визначені конкретні строки виплат по окремих партіях товару, при цьому, договором визначено, що право власності на товар виникає у покупця після передачі (навантаження) товару та підписання сторонами відповідних накладних (пункт 2.3 договору). Загальна сума договору складається із сум вартості партій товару, вказаних у накладних, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору (пункт 3.5 договору), який діє до 30.12.2018 (пункт 8.2 договору).
Оскільки у даному договорі сторонами не обумовлені строки, в які покупець обов'язується оплатити перерахування на поточний рахунок постачальника вартості товару, та при наявності обставини з віднесення позивачем виплат по вказаних господарських операціях до складу податкового кредиту, висновки відповідача про те, що обставина з непроведення розрахунків з постачальником свідчить нереальність вказаних господарських операцій між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем, є необґрунтованими.
Крім цього, як встановлено, відповідно до договору про відступлення права вимоги за №02-10/2018 від 02.10.2018 ТзОВ "Вілік Буд" відступило ТзОВ "Хімфармінвест" вимоги в сумі 4 596 450,83 грн. за договором купівлі-продажу №05/01 від 05.01.2017, укладеним між ТзОВ "Вілік Буд" та ТзОВ "Прикарпатсервіс" (том 2 а.с.114-118).
Щодо доводів відповідача про нереальність вказаних господарських операцій між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем з підстав, що, за даними інформаційних ресурсів ДФС подана постачальником звітність з нульовими показниками, при цьому постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі №922/2870/18 ТзОВ "Вілік Буд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, суд зазначає наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар позивачем реалізовано покупцям: ТзОВ "Еелктросвіт" (том 1 а.с.108-147), ТзОВ "Веста-Електро" (том 1 а.с.148-195), відповідно до видаткових накладних та податкових накладних - ТзОВ "Європейські будівельні технології" (том 1 а.с.196-197), відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар реалізовано покупцю ТзОВ "Надвірнянська автобаза" (том 1 а.с.198-201), відповідно до видаткових накладних та податкових накладних - фізичній особі-підприємцю Федик О.Ю. (том 1 а.с.202-211), відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар реалізовано покупцю ТзОВ "Карпати стіл кампані" (том 1 а.с.212-215), відповідно до рахунку-фактури, видаткових накладних та податкових накладних - ТзОВ "Комунальні інвестиції" (том 1 а.с.216-218), відповідно до договору купівлі-продажу, видаткових накладних та податкових накладних вказаний товар реалізовано покупцю СП ТзОВ "Олнова" (том 1 а.с.219-222), ТДВ "Надвірнянський кар'єр - Карпати" (том 1 а.с.223-224).
Вказані господарські операції підтверджують фактичний рух товарів та спричинили реальні зміни майнового стану позивача, які відображені в податковій звітності позивача. Крім цього, у зв'язку із використанням даних товарів під-час здійсненням господарської діяльності позивача, наявні зміни у майновому стані позивача, що відображене у податковій звітності позивача та первинних документах (том 2 а.с. 7-113, 157-163).
Проте, дані інформаційних ресурсів ДФС про звітність постачальника з нульовими показниками та відкриття ліквідаційної процедури щодо нього, не спростовують фактичного руху активів та змін майнового стану позивача та достовірності первинних документів.
Вказане не свідчить про нереальність даних господарських операцій між ТзОВ "Вілік Буд" та позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач на підставі необґрунтованих висновків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшив позивачу грошові зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 046 047,50 гривень, у тому числі: за основним платежем в розмірі 836 838 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 209 209,50 гривень.
Щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, то враховуючи вищевстановлені обставини, суд зазначає наступне.
Як встановлено, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач збільшив позивачу грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток, на підставі висновків акту перевірки, відповідно до яких контролюючим органом встановлено порушення відповідачем: пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за № 318, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 за № 20 та пункту 5 Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 за № 246, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 23 678 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2017 року занижено в сумі 1078 грн., за 2 квартал 2017 року занижено в сумі 18 378 грн., за 3 квартал 2017 року завищено в сумі 2043 грн. та за 4 квартал 2017 року занижено в сумі 6 265 грн. (том 1 а.с. 22-27, 42, 52).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Судом встановлено, що прибуток позивачем визначено шляхом коригування фінансового результату, пов'язаного з проведенням господарських операцій з ТзОВ "Вілік Буд" до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності позивача.
Враховуючи недоведення відповідачем нереальності господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Вілік Буд", позивачем обґрунтовано здійснено відображення в бухгалтерському обліку витрат, та відповідного фінансового результату, пов'язаного з проведенням господарських операцій з ТзОВ "Вілік Буд" та в податковій звітності.
За таких обставин, відповідач безпідставно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшив позивачу грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем в розмірі 23 678 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 920 гривень.
Як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення за №№ 0010291401, №0010281401 від 29.11.2018, а позовні вимоги обґрунтованими, та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 16 137,58 гривень, згідно платіжного доручення за № 5567 від 06.12.2018.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 16 137,58 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0010291401 від 29.11.2018 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (індекс 78455, вулиця Ковпака, будинок 21 А, селище міського типу Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 38554135) грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем в розмірі 836 993 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 209 248 гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0010281401 від 29.11.2018 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (індекс 78455, вулиця Ковпака, будинок 21 А, селище міського типу Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 38554135) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток: за основним платежем в розмірі 23 678 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 920 гривень.
Стягнути на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (індекс 78455, вулиця Ковпака, будинок 21 А, селище міського типу Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 38554135) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) сплачений судовий збір в розмірі 16 137 (шістнадцять тисяч сто тридцять сім) гривень 58 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.
Рішення складене в повному обсязі 21 березня 2019 р.