61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
21.03.2019р. Справа №905/275/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка Донецької області,
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області,
про: стягнення збитків у вигляді недостачі вантажу у розмірі 18889,19грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи -,
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман про стягнення збитків у вигляді недостачі вантажу у розмірі 18889,19грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при перевезенні вугілля по залізничній накладній №47111323 від 15.09.2018р. не забезпечив збереження вантажу у вагонах №№61014403, 56288673, 52365715, 53545869, 62609870, 56443146, 56142011, 53542163, 56339435, у зв'язку з чим спірні вагони прибули з нестачею вантажу, що підтверджується складеними комерційними актами №482803/221, 482803/222, 482803/223, 482803/224, 482803/225, 482803/226, 482803/227, 482803/228, 482803/229 від 16.09.2018р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2019р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
26.02.2019р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив №2022/220 від 19.02.2019р., в якому просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на постанову Верховного суду України від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17 та складення комерційних актів з порушенням п.10 Правил складання актів.
28.02.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь №11/10/136 від 25.02.2019р. на відзив, в якому заперечує проти викладених у відзиві заперечень відповідача.
Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Однак станом на 21.03.2019р. клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:
25.01.2018р. між Приватним акціонерним товариством “Авдіївський коксохімічний завод”, (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (постачальник) був уклаладений Договір №1-1-2018/007, відповідно до умов п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - "Ресурс") за марочним складом, цінами і в кількості, наданими в окремій Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору та на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п.1.2 Договору, обсяги і строки (періоди) постачання Ресурсу узгоджуються Сторонами шляхом підписання відповідних Специфікацій до цього Договору. Так, сторони уклали специфікацію №3 до Договору №1-1-2018/007 від 25січня 2018 року, у якій дійшли згоди щодо найменування продукції, кількості, базової ціни, якості та строків поставки.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Як стверджує позивач у позові, відповідно до умов договору №1-1-2018/007 від 25.01.2018р. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (вантажовідправник) зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залазниці 15.09.2018р. направило вантажоотримувачу - Публічному акціонерному товариству «Авдіївський коксохімічний завод» на станцію Авдіївка Донецька залізниця за залізничною накладною №47111323 у вагонах №№61014403, 56288673, 52365715, 53545869, 62609870, 56443146, 56142011, 53542163, 56339435 вугілля кам'яне марки г-газовий. Г(Г2) Р (0-200).
При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні №61014403 - 69,55 тон, у вагоні №56288673 - 69,60 тон, у вагоні №52365715 -69,50тон, у вагоні №53545869 - 68,35, у вагоні № 62609870 - 69,60 тон, у вагоні №56443146 - 68,45тон, у вагоні №56142011 - 68,30 тон, у вагоні №53542163 - 68,45 тон, у вагоні №56339435 - 69,50тон.
В накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж насипом, маркований шляхом нанесення поздовжніх борозен по всій довжині вагона. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.3 гл.14 Додатка 3 до СМГС.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
На станції призначення Авдіївка на підставі акту загальної форми проміжної станції Покровськ було здійснено комісійне переважування вагонів №№61014403, 56288673, 52365715, 53545869, 62609870, 56443146, 56142011, 53542163, 56339435, за результатами яких складені комерційні акти №№482803/221, 482803/222, 482803/223, 482803/224, 482803/225, 482803/226, 482803/227, 482803/228, 482803/229 від 16.09.2018р., відповідно до яких встановлені наступні обставини:
Комерційним актом №482803/221 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №61014403 у документі значиться: нетто 69550кг, тара 23300кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 91250кг, нетто 67950кг, тара 23300кг, що менше, ніж у документі на 1600кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1,2 і 6,7 люками 200см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/222 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №56288673 у документі значиться: нетто 69600кг, тара 24000кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 90500кг, нетто 66500кг, тара 24000кг, що менше, ніж у документі на 3100кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1,2 і 6,7 люками 200см х 280см х 50см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/223 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №52365715 у документі значиться: нетто 69500кг, тара 24000кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 91750кг, нетто 67750кг, тара 24000кг, що менш, ніж у документі на 1750кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1,2 і 6,7 люками 200см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/224 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №53545869 у документі значиться: нетто 68350кг, тара 21800кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 87950кг, нетто 66150кг, тара 21800кг, що менше, ніж у документі на 2200кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1,2 і 6,7 люками 200см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/225 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №62609870 у документі значиться: нетто 69600кг, тара 23800кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 91800кг, нетто 68000кг, тара 23800кг, що менше, ніж у документі на 1600кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1,2 і 6,7 люками 200см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/226 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №56443146 у документі значиться: нетто 68450кг, тара 22600кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 88150кг, нетто 65550кг, тара 22600кг, що менше, ніж у документі на 2900кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1 і 7 люками 150см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/227 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №56142011 у документі значиться: нетто 68300кг, тара 22200кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 88950кг, нетто 66750кг, тара 22200кг, що менше, ніж у документі на 1550кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1 і 7 люками 150см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/228 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №53542163 у документі значиться: нетто 68450кг, тара 23100кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 89200кг, нетто 66100кг, тара 23100кг, що менше, ніж у документі на 2350кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмки над 1 і 7 люками 150см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
За даними комерційного акту №482803/229 від 16.09.2018р. було засвідчено, що у вагоні №56339435 у документі значиться: нетто 69500кг, тара 23300кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 91850кг, нетто 68550кг, тара 23300кг, що менше, ніж у документі на 950кг. Вантаж прибув в справному вагоні люка, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10см-20см, розрівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні є виїмка над 7 люком 150см х 280см х 40см - маркування порушено. При повторному переважуванні недостача підтвердилася. Завідуючий вантажним двором по штатному розкладу не значиться.
Обґрунтовуючи свої вимоги вказаними комерційними актами, позивач вважає, що відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав, збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та позицію сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно із ст.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Отже, за накладною №47111323 залізниця прийняла у ПРАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (вантажовідправник) вантаж для перевезення і зобов'язалася доставити його на станцію призначення - Авдіївка Донецької залізниці ПРАТ “Авдіївський коксохімічний завод”.
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Оскільки спірні вагони прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу п. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю, тобто на відповідача.
Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності маси вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником у спірній накладній, засвідчено комерційними актами №№482803/221, 482803/222, 482803/223, 482803/224, 482803/225, 482803/226, 482803/227, 482803/228, 482803/229 від 16.09.2018р.
Суд приймає до уваги встановлені комерційними актами сліди доступу до вантажу, виїмки над люками у спірних вагонах, порушене маркування, ознаки втрати вантажу під час перевезення. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.
Всі спірні комерційні акти підписані особами ДС ОСОБА_1, агентом комерційним ОСОБА_2, інженером ОСОБА_3 та прийомоздавальником ПАТ «АКХЗ» ОСОБА_4, з огляду на що вказані акти є належними доказами на підтвердження факту незбереження вантажу під час його перевезення.
В світлі приписів ст. 73 та ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні посилання та будь-які докази того, що вказані у актах особи не були призначені відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів ГУ-22 по станції Авдіївка
При цьому суд відзначає, що комерційні акти не містять підпису начальника вантажного району, оскільки відповідно до змісту розділу “Д” актів по станції Авдіївка Донецької залізниці така посада у штатному розписі на дату складання актів була відсутня.
Згідно з п. 9 Правил складання актів особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність. Як вже встановлено судом, наявні в матеріалах справи комерційні акти в тому числі підписані начальником станції, отже своїм підписом посадова особа - керівник станції підтвердив викладені у ньому обставини.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 23.11.2018р. по справі №916/2450/17, а саме щодо імперативності визначеного пунктом 10 Правил складання актів, які затверджено наказом Міністерства трансспорту України №334 від 28.05.2002р., суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17.
Водночас, за змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
В даному випадку відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, факт того, що особи, за підписами яких складені наявні в матеріалах справи комерційні акти, не були уповноважені на підписання від імені залізниці спірних комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб.
Суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не спростовує наявність повноважень у вказаних у комерційних актах осіб на їх підписання, не вказує у зв'язку з якою саме обставиною акти на його думку складені з порушенням або дефектом форми, а лише констатує зміст п.10 Правил складання актів.
Таким чином, суд визнає наявні в матеріалах справи комерційні акти, складені на станції Авдіївка, належним доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно п.2.7 Роз'яснень Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Згідно довідки про вартість вугільної продукції №1/7332 від 12.12.2018р. відправника - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вартість однієї тони вантажу за спірною відправкою складає 1600грн. 78 коп. з ПДВ.
Вказаний документ з боку вантажовідправника підписаний директором філії ПТП «Павлоградпогрузтранс» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та Головним бухгалтером ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та скріплений печаткою.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів вугілля кам'яного.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 18889грн. 19коп.
Суд, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог, встановив, що позивачем невірно розрахована норма природної нестачі маси спірного вантажу, а саме:
- у вагоні №61014403 норма природної нестачі становить 695,50кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 700кг;
- у вагоні №56288673 норма природної нестачі становить 696,00кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 700кг;
- у вагоні №52365715 норма природної нестачі становить 695,00кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 700кг;
- у вагоні №53545869 норма природної нестачі становить 683,50кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 680кг;
- у вагоні №62609870 норма природної нестачі становить 696,00кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 700кг;
- у вагоні №56443146 норма природної нестачі становить 684,50кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 690кг;
- у вагоні №56142011 норма природної нестачі становить 683,00кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 680кг;
- у вагоні №53542163 норма природної нестачі становить 684,50кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 690кг;
- у вагоні №56339435 норма природної нестачі становить 695,00кг, натомість позивачем у розрахунку зазначено 700кг.
Таким чином, за власним розрахунком суду:
Вартість недостачі ванажу у вагоні №61014403 становить 1447грн. 91коп., із розрахунку 1600кг (недостача по акту) - 695,50кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №56288673 становить 3848грн. 28коп., із розрахунку 3100кг (недостача по акту) - 696кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №52365715 становить 1688грн. 82коп., із розрахунку 1750кг (недостача по акту) - 695кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №53545869 становить 2427грн. 58коп., із розрахунку 2200кг (недостача по акту) - 683,50кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №62609870 становить 1447грн. 11коп., із розрахунку 1600кг (недостача по акту) - 696кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №56443146 становить 3546грн. 53коп., із розрахунку 2900кг (недостача по акту) - 684,50кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №56142011 становить 1387грн. 88коп., із розрахунку 1550кг (недостача по акту) - 683кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №53542163 становить 2666грн. 10коп., із розрахунку 2350кг (недостача по акту) - 684,50кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
Вартість недостачі ванажу у вагоні №56339435 становить 408грн. 20коп., із розрахунку 950кг (недостача по акту) - 695кг (норма природної недостачі 1%) : 1000 х 1600грн. 78коп.
За наявним в матеріалах справи розрахунком позивача, вартість недостачі вантажу у вагонах №52365715, №53545869, №56443146, №56142011, №53542163, №56339435 заявлена позивачем більше, ніж обгрунтована за розрахунком суду.
Відповідно до розрахунку позивача, заявлений розмір вимог в частині вартості недостачі вантажу у вагонах №61014403, №56288673, №62609870 менш, ніж за розрахунком суду.
Приймаючи до уваги, що суд не може виходити за межі розміру заявлених позовних вимог відносно вартості недостачі вантажу у вагонах №61014403, №56288673, №62609870, приймаючи до уваги обгрунтований розмір позовних вимог за розрахунком суду щодо вагонів №52365715, №53545869, №56443146, №56142011, №53542163, №56339435, обгрунтованими є позовні вимоги у загальному розмірі 18848грн. 38коп.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 18848грн. 38коп.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка Донецької області, до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області, про стягнення збитків, у вигляді недостачі вантажу у розмірі 18889,19грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (84400, м.Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075; п/р 26009962485372 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) суму збитків у розмірі 18848грн. 38коп., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1916грн. 85коп.
В частині стягнення збитків у вигляді недостачі вантажу у розміріу розмірі 40грн. 81коп. - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2019р.
Суддя Ю.В. Макарова