вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" березня 2019 р. Справа№ 910/12525/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Петрик М.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Матішинець В.В., Шовкун С.А.,
від відповідача: Максименко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018
у справі № 910/12525/18 (суддя - Гулевець О. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич»
до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»
про стягнення 46 600,00 грн.
Короткий зміст первісних позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич» (далі - позивач, ТОВ ТД «Магазин «Славутич») звернулось до Господарського суду міста Києва до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - відповідач, ПАТ «Креді Агріколь Банк») про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 46 600,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ ТД «Магазин «Славутич» посилається на те, що на виконання договору поруки № 907394 Р від 18.06.2015, укладеного між сторонами, позивачем сплачено кошти на загальну суму 46 600,00 грн. з метою погашення заборгованості за договором про обслуговування клієнтів - фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ «Креді Агріколь Банк». Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02.05.2018 у справі № 591/5457/17 встановлено, що на час погашення заборгованості порука позивача була припинена, а отже правові підстави для сплати грошових коштів у сумі 46 600,00 грн. на користь відповідача були відсутні. Оскільки відповідач відмовляється повернути сплачені кошти, ТОВ ТД «Магазин «Славутич», керуючись положеннями ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, заявило вимогу про стягнення 46 600,00 грн. безпідставно набутих коштів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/12525/18 відмовлено в позові повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що строк погашення заборгованості за кредитною лінією встановлений до 30.06.2017, сплата позивачем як поручителем на користь банку 46 600,00 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_6 була здійснена з дотриманням шестимісячного строку встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України (з 24.05.2017 по 12.09.2017). Таким чином, посилання позивача на відсутність правових підстав для сплати заборгованості по договору про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014 у розмірі 46 600,00 грн. є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/12525/18 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02.05.2018 у справі № 591/5457/17 встановлено преюдиційний факт припинення поруки на час сплати коштів позивачем. Наведене свідчить про безпідставне набуття відповідачем спірних коштів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/12525/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А.; судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити в приміщенні Господарського суду Сумської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12525/18 та призначено справу до розгляду в режимі відеоконференції на 27.02.2019.
Згідно довідки секретаря судового засідання Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 судове засідання не відбулося, у зв'язку з неможливістю налагодження коректної роботи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції на 13.03.2019.
Позиції учасників справи
08.02.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники позивача у судовому засіданні 13.03.2019 підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.03.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення по суті спору.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
06.06.2014 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» (далі - банк, кредитор) та ОСОБА_6 (далі - власник рахунку, власник пакету, позичальник) було укладено договір про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 (далі - Договір, Кредитний договір).
За умовами Договору банк відкриває ОСОБА_6 поточний (картковий рахунок) та встановлює кредитну лінію у розмірі 80 000,00 грн., термін дії кредитної лінії до 18.06.2015 або до припинення дії кредитної лінії, з інших підстав передбачених договором.
18.06.2015 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_6 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору, яким встановлено термін дії кредитної лінії до 18.06.2016.
06.06.2014, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Договором, між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ ТД «Магазин «Славутич» (далі - поручитель) укладено договір поруки № 907394 Р (далі - Договір поруки).
За умовами Договору поруки, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за Кредитним договором.
Пунктом 4.1 Договору поруки встановлено, що строк дії договору дорівнює строку дії кредитного договору. У разі, якщо зобов'язання за кредитним договором не будуть виконуватись позичальником вчасно, договір діє до повного виконання забезпечених ним зобов'язань.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (позичальник) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заборгованість позичальника станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 по Договору перед банком склала 46 600,00 грн.
ТОВ ТД «Магазин «Славутич», з огляду на несплату спадкоємцями позичальника заборгованості за Договором у розмірі 46 600,00 грн., як поручитель за Договором поруки сплатило заборгованість ОСОБА_6, що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 152 від 24.05.2017 на суму 15 000,00 грн.,
- № 155 від 08.06.2017 на суму 7 900,00 грн.,
- № 160 від 07.06.2017 на суму 7 900,00 грн.,
- № 168 від 10.08.2017 на суму 7 900,00 грн.,
- № 173 від 12.09.2017 на суму 7 900,00 грн.
ТОВ ТД «Магазин «Славутич» звернулося до Зарічного районного суду міста Суми з позовом до спадкоємців позивальника про стягнення коштів у розмірі 46 600,00 грн.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02.05.2018 у справі № 591/5457/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Сумської області від 24.07.2018, у задоволенні позову ТОВ ТД «Магазин «Славутич» відмовлено.
Як стверджує позивач, вказаними рішеннями було встановлено припинення поруки на час сплати ТОВ ТД «Магазин «Славутич» заборгованості.
З огляду на встановлені у справі № 591/5457/17 обставини, позивач вважає, що правові підстави для сплати грошових коштів ТОВ ТД «Магазин «Славутич» у сумі 46 600,00 грн. на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» відсутні.
04.09.2018 ТОВ ТД «Магазин «Славутич» направлено ПАТ «Креді Агріколь Банк» претензію, в якій вимагало після отримання претензії повернути безпідставно набуті кошти на суму 46 600,00 грн.
За твердженням позивача, відповідач його вимоги не задовольнив.
Враховуючи наведене, ТОВ ТД «Магазин «Славутич» звернулося з даним позовом та просить суд стягнути з ПАТ «Креді Агріколь Банк» 46 600,00 грн. безпідставно набутих коштів, з огляду на положення ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Як визначено ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з Договором поруки, ТОВ ТД «Магазин «Славутич» поручилося перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» за виконання ОСОБА_6 умов Кредитного договору.
Як встановлено вище, позивач за період з 24.05.2017 по 12.09.2017 сплатив заборгованість у сумі 46 600,00 грн., як поручитель за Договором поруки, у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків зі сплати заборгованості ОСОБА_6
Проте, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
З огляду на вказане, позивач вважає, що сплачені ним за Договором поруки кошти є безпідставно набутими відповідачем, оскільки порука припинилася до моменту сплати коштів за нею.
Як на підтвердження своїх доводів позивач також посилається на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02.05.2018 у справі № 591/5457/17, залишене без змін постановою Апеляційного суду Сумської області від 24.07.2018, яким було встановлено, що порука, згідно Договору поруки № 907394 Р від 18.06.2015, була припинена 30.12.2016 на підставі ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України, оскільки у Договорі поруки не встановлено строк, протягом якого діє порука, а строк виконання основного зобов'язання встановлений до 30.06.2016.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції у справі № 591/5457/17 виходив з того, що позивач, як поручитель, сплатив кошти банку на виконання забезпеченого за Договором поруки зобов'язання після спливу строку дії договору поруки та заявив вимоги до відповідачів, які є спадкоємцями боржника, після спливу 6 місячного строку від дня коли він (позивач) міг та повинен був дізнатися про відкриття спадщини (смерть боржника).
Залишаючи без змін рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02.05.2018, апеляційний суд встановив, що ТОВ ТД «Магазин «Славутич» як поручитель не виконав перед банком кредитного зобов'язання померлої ОСОБА_6 в повному обсязі, оскільки сплачена поручителем сума (46 600,00 грн.) не покриває розмір заборгованості, яка була пред'явлена банком, як кредитором померлої, до спадкоємців у визначений законом 6-ти місячний строк. У зв'язку із наведеним, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання переходу до поручителя усіх прав кредитора у спірному зобов'язанні.
Апеляційний суд Сумської області у справі № 591/5457/17 також зазначив, що заслуговують уваги заперечення відповідачів про припинення поруки на підставі ст. 559 ЦК України, оскільки умовами Договору поруки строк виконання кредитного зобов'язання визначено по 30.06.2016 та збільшення розміру кредитної лінії до 100 000,00 грн. із терміном повернення одержаного кредиту 80 000,00 грн. та сплатою процентів за використання кредитних коштів до 30.06.2017, відбулись без повідомлення поручителя.
Відповідачем на спростування вказаних обставин, зокрема зазначених у рішенні Зарічного районного суду міста Суми від 02.05.2018 у справі № 591/5457/17, було надано до суду:
- копію договору про внесення змін та доповнень № 1 від 18.06.2015 до договору про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014,
- копію договору про внесення змін та доповнень № 2 від 24.06.2016 до договору про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014.
- копію договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016.
Судова колегія звертає увагу, що суд першої інстанції у судовому засіданні 20.11.2018 оглянув оригінали вказаних договорів.
За умовами договору про внесення змін та доповнень № 2 від 24.06.2016 до договору про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014, сторони погодили, що банк відкриває власнику рахунку кредитну лінію у розмірі 80 000,00 грн.; термін дії кредитної лінії до 30.06.2017; проценти за користування кредитної лінії - 27% річних. Максимально допустимий розмір кредитної лінії 100 000,00 грн. Строк погашення заборгованості за кредитною лінією - до 30.06.2017.
Договір поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 фактично є новим правочином по відношенню до Договору поруки № 907394 Р від 06.06.2014, про припинення якого зазначає позивач та який оцінювався у справі № 591/5457/17.
За умовами п. 3 Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016, який не було досліджено у справі № 591/5457/17, поручитель поручається перед банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов'язань. Порукою забезпечуються вимоги банку відносно боргових зобов'язань в повному обсязі і сплату процентів, неустойки, основної суми боргу.
Пунктом 12 Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 визначено основне зобов'язання - договір про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього. Крім основного зобов'язання зазначено дані боржника, генеральний ліміт, генеральний строк, процентну ставку, які відповідають умовам договору про внесення змін та доповнень № 2 від 24.06.2016.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за змістом п. 12 Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 поручитель ознайомлений з умовами основного зобов'язання - Кредитного договору зі змінами, внесеними до нього договором про внесення змін та доповнень № 2 від 24.06.2016.
Пунктом 11 Договору поруки № 907394 Р1 від 24.06.2016 встановлено, що строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За відсутності обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним доти, поки всі боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі.
Крім того, положеннями п. 3 Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 передбачено, що взаємні права та обов'язки банку та поручителя виникають з моменту підписання договору поруки сторонами та скріплення його відбитком печатки банку та печаткою поручителя. Порука за договором поруки є дійсною протягом генерального строку та трьох років з дати закінчення генерального строку.
З огляджу на надані відповідачем докази, судова колегія встановила, що строк погашення заборгованості за кредитною лінією згідно Договору зі змінами встановлений до 30.06.2017.
Сплата позивачем на користь банку 46 600,00 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_6 відбулась у період з 24.05.2017 по 12.09.2017.
Тобто, сплата заборгованості здійснена протягом дії Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 та без порушення строку встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем спірні кошти набуті без достатньої правової підстави є помилковими.
Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 46 600,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про безпідставність посилання позивача на преюдицію щодо припинення Договору поруки встановлену у справі № 591/5457/17 з огляду на те що у даній справі надавалася оцінка Договору поруки № 907394 Р від 06.06.2014, тоді як оцінки Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Тобто, надана оцінка матеріалів іншої справи не є преюдиціальним фактом у даній справі, та підставою для відмови у задоволенні позову, поданого на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки заборгованість позичальника сплачена поручителем під час дії поруки за Договором поруки № 907394Р1 від 24.06.2016.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Суд першої інстанції у справі № 591/5457/17, надавши свою оцінку умовам Договору поруки № 907394 від 06.06.2014, встановив обставини припинення поруки. Тоді як предметом розгляду тієї справи було стягнення з правонаступників боржника заборгованості, сплаченої поручителем. При цьому, судами у тій справі не встановлені обставини та факт відсутності продовження зобов'язання за порукою, яке виражене у Договорі поруки № 907394Р1 від 24.06.2016, а лише здійснено оцінку наданих учасниками справи доказів.
Крім того, відповідач у даній справі був третьою особою у справі № 591/5457/17, та з огляду на предмет спору безпосередньо не був зацікавлений у результаті вирішення справи, як і наданні пояснень щодо своєї позиції стосовно дії поруки.
Як зазначалось вище, у матеріалах даної справи містяться Договір поруки № 907394Р1 від 24.06.2016, підписаний представником ТОВ ТД «Магазин «Славутич» ОСОБА_7 на підставі довіреності від 24.06.2016, і скріплений печаткою товариства, який не досліджувався у справі № 591/5457/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що за наявності доказів недосліджених в іншій справі, які не узгоджуються з висновками чи оцінкою обставин у рішенні по іншій справі, суд зобов'язаний прийняти справедливе рішення з повним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та поданих доказів.
Оскільки Договір поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 підтверджує дію поруки станом на момент сплати поручителем заборгованості та суперечить висновку суду першої інстанції у справі № 591/5457/17, суд не вправі суто формально ігнорувати такий договорі, як цього вимагає апелянт. Таким чином, преюдиція не є підставою для відхилення доказів з мотивів не надання чи не дослідження їх у іншій справі.
Доводи позивача про відсутність у нього наданих відповідачем договорів про внесення змін до договору про обслуговування клієнтів-фізичних осіб в рамках продукту «VIP-пакет» № 907394 від 06.06.2014 та Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 у ТОВ ТД «Магазин «Славутич» відхиляються, оскільки на них мітяться підписи та відтиски печатки останнього. Крім того, у постанові Апеляційні суду Сумської області у справі № 591/5457/17 було досліджено, що 24.06.2016 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_6 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 від 24.06.2016 із наведенням умов вказаного договору про внесення змін.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що спірні кошти сплачено поручителем на виконання діючого Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016, який недійсним не визнано, отже такі кошти набуто кредитором за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуті.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскільки станом на момент сплати заборгованості поручителем, дія Договору поруки № 907394Р1 від 24.06.2016 не була припинена, а кошти сплачувалися на виконання діючої поруки, то наведені обставини виключають можливість визнати сплачені поручителем на користь кредитора кошти безпідставно набутими, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/12525/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/12525/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/12525/18 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/12525/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.03.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко