19 березня 2019 року
м. Київ
справа № 219/6929/15-к
провадження № 51-1156ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
встановив:
За вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2016 року засуджено:
ОСОБА_5 за: ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення на строк 5 років; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 2 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю.
ОСОБА_6 за: ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення на строк 5 років; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 2 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 2 ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 04 грудня 2018 року змінив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Виключив з мотивувальної та резолютивної частин вироку, а саме при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та при кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посилання суду на кваліфікуючі ознаки, передбачені пунктами 4 і 9 ч. 2 ст. 115 КК та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК.
Постановив вважати засудженими
ОСОБА_5 за: ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення на строк 5 років; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII від 26 грудня 2015 року) зараховано ОСОБА_5 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення, з 23 травня 2015 року по 04 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_6 за: ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення на строк 5 років; ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю; пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом повного складання невідбутої частини покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009 року та покарання за цим вироком, остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 16 років 9 місяців 24 дні із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII від 26 грудня 2015 року) зараховано ОСОБА_6 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення, з 11 травня 2015 року по 04 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі заступника прокурора Донецької області ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 427 КПК.
З касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень убачається, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 1 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3