19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/2267/14
Провадження № 12-32гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 917/2267/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Пружини Сервіс» про стягнення 1 032 593,04 грн за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року (головуючий суддя Геза Т. Д., судді Плахов О. В., Шутенко І. А.) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13 вересня 2018 року (суддя Солодюк О. В.) за скаргою Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича та
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 02 березня 2015 року у цій справі, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08 грудня 2015 року, стягнув з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Пружини-Сервіс» (далі - боржник) на користь Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (далі - ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод») заборгованість розміром 1 032 593,04 грн, 20 651,86 грн судового збору та 10 325,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
23 травня 2015 року Господарський суд Полтавської області видав наказ про стягнення з боржника на користь ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» вказаних коштів, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (далі - приватний виконавець).
22 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - ПАТ «Полтаваобленерго») звернулося до Господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10 серпня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 56454273, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти боржника розміром 58 199,26 грн, розміщені на рахунку ПАТ «Полтаваобленерго» та сплачені боржником як передплата за договором про постачання електричної енергії від 28 жовтня 2008 року № 273, а також зобов'язано ПАТ «Полтаваобленерго» перерахувати ці кошти протягом п'яти робочих днів на депозитний рахунок приватного виконавця.
Скаргу мотивовано тим, що зазначену постанову винесено приватним виконавцем з порушенням приписів статей 2, 18, 48 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» з огляду на те, що відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 28 жовтня 2008 року № 273 після отримання коштів попередньої оплати від боржника за придбану ним електричну активну та реактивну енергію ПАТ «Полтаваобленерго» набуло право власності на ці кошти на підставі положень статті 334 Цивільного кодексу України. Крім того, за твердженням скаржника, рахунок, на який відповідно до умов зазначеного договору сплачує кошти боржник, є рахунком зі спеціальним режимом використання, призначений виключно для зарахування коштів за електричну енергію та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, на який згідно з приписами статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту.
Господарський суд Полтавськоїобласті ухвалою від 13 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року, скаргу ПАТ «Полтаваобленерго» задовольнив. Визнав неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10 серпня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 56454273 та скасував відповідну постанову.
Обґрунтовуючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що дії приватного виконавця щодо накладення арешту не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідний рахунок (на який приватним виконавцем накладено арешт) є рахунком зі спеціальним режимом використання, звернення стягнення та накладення арешту на який заборонено Законом України «Про виконавче провадження».
У січні 2019 року приватний виконавець звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду Полтавськоїобласті від 13 вересня 2018 року, а провадження у цій справі закрити.
Касаційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (щодо регулювання порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців), викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 6-2850цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-30цс16 та від 16 листопада 2016 року у справі № 6-931цс16, у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця щодо виконання судових рішень, виданих у межах господарського судочинства, особами, які не сторонами (їх представниками) у виконавчому провадженні або не є прокурором в межах господарського спору, така скарга підлягає розгляду відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, тобто розгляд скарги у цій справі належить до компетенції адміністративних судів.
Також особа, яка подала касаційну скаргу, вказала, що грошові кошти, внесені боржником на рахунок ПАТ «Полтаваобленерго» як попередня оплата, до моменту подання остаточних показів розрахункових засобів обліку електроенергії не є власністю ПАТ «Полтаваобленерго», а є власністю боржника, що спростовує неможливість накладення на них арешту.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження і передав цю справу разом з касаційною скаргою приватного виконавця на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції є порушення ними правил предметної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що приватний виконавець оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду Полтавськоїобласті від 13 вересня 2018 року з підстав порушення ними правил предметної та суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частин першої, третьої та п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що предметом перевірки у даному випадку є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, прийняту за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні з виконання виконавчого документа у межах цієї справи, тобто судові рішення, які у розумінні частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України не є такими, якими закінчено розгляд цієї справи, та з метою забезпечення додержання розумних строків розгляду цього процесуального питання, справу може бути розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
З огляду на викладене, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням її учасників.
Оскільки за змістом частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали підлягають направленню учасникам справи до відома.
Ураховуючи наведене й керуючись частиною тринадцятою статті 8, частиною першою статті 9, частинами першою та третьою статті 301, частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду справу № 917/2267/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Пружини Сервіс» про стягнення 1 032 593,04 грн за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13 вересня 2018 року за скаргою Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 24 квітня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Встановити п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
4. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
О. С. Золотніков І. В. Саприкіна
О. Р. Кібенко О. М. Ситнік
В. С. Князєв О. Г. Яновська