Постанова
Іменем України
19 березня 2019 року
м. Київ
справа № 236/5/18
провадження № 51-9882 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь в кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050420001096, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Слов'янська Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 квітня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання змінено. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він протягом 2015-2017 років через мережу Інтернет неодноразово купував насіння рослини роду коноплі з метою посіву та вирощування. Так, в квітні місяці 2015-2017 років на присадибній ділянці, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 висаджував придбане насіння коноплі у ґрунт та вирощував з метою виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу без мети збуту для особистого вживання. У вересні місяці 2015-2017 років зірвав вирощені рослини коноплі, переніс до сараю для їх висушування. В подальшому виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс шляхом подрібнення, зберігав без мети збуту у різних приміщеннях на території свого домоволодіння.
13 грудня 2017 року під час обшуку за місцем проживання засудженого було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою, у перерахунку на суху речовину, 1478, 2 г.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що апеляційний суд, звільнивши ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, в достатній мірі не врахував конкретні обставини справи, а саме розмір особливо небезпечного наркотичного засобу та тривалість вчинення злочину ОСОБА_6 , а також спосіб зберігання.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану касаційну скаргу та вважала, що її слід задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_6 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням особи винного, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі ставив питання про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, а тому просив звільнити його від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Апеляційний суд, задовольнивши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , застосував положення ст. 75 КК України та звільнив останнього від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, при цьому навів переконливі мотивів з яких він виходив при постановленні свого рішення, зокрема те, що засуджений ОСОБА_6 вчинив злочин, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, раніше не судимий, має стійки соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, має інвалідність за загальним захворюванням, постійне місце робити, одружений, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, також враховано позитивний висновок органу пробації.
З таким висновком апеляційного суду погоджується і суд касаційної інстанції та вважає, що змінений апеляційним судом порядок відбування покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України є обґрунтованим і необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, що узгоджується з положеннями статей 50, 65 КК України. Підстав вважати його явно несправедливим через м'якість колегія суддів не вбачає.
Зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, вона є законною, належним чином вмотивованою та обґрунтованою.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки апеляційного суду в частині призначення покарання засудженому, а також свідчили б про можливість виправлення засудженого лише в умовах позбавлення волі, прокурор у касаційній скарзі не навів.
Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора, колегія суддів касаційного суду не вбачає.
За таких обставин, касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3