29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" березня 2019 р. Справа № 924/831/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницької області, м. Хмельницький
1. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ,
2. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про зобов'язання відповідача, в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Хмельницької міської ради в сумі 951 012, 80 грн.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю
ОСОБА_3 за довіреністю
від третьої особи 1 - ОСОБА_4 за довіреністю
від третьої особи 2 - не з'явився
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області, в особі ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Хмельницької міської ради у розмірі 951 012,8 грн., що становить заборгованість по договору №1/27 від 31.03.2008р., із змінами, внесеними додатковими угодами від 29.10.2008р., від 19.03.2012р. та від 25.12.2014р., як визнану.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем всупереч умовам укладеного 31.03.2008 року договору та додаткових угод до нього не передано позивачу квартири та не відшкодовано їхню вартість. Відтак, оскільки на даний час управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області перебуває у стані припинення за рішенням засновників, Хмельницька міська рада просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію відповідача включити до ліквідаційного балансу вимоги ради в розмірі вартості непереданих квартир - 951 012, 8 грн.
В відповіді на відзив від 11.12.18 позивач вказує таке. Стосовно твердження відповідача про те, що міською радою квартири йому не передавалися, позивач вказує, що саме відповідач був ініціатором виникнення спірних відносин. Саме відповідач звернувся до міської ради з листом від 30.01.18 № 14/15, в якому просив затвердити спільне рішення адміністрації, профкому та житлово - побутової комісії УМВС У про виділення квартири. Даним листом відповідач також взяв на себе обов'язок повернути, взамін даної квартири іншу квартиру, після завершення будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку.
На цей лист відділом обліку та розподілу житлової площі було надано відповідь про те, що вказане питання буде розглянуто після укладення договору між УМВСУ у Хмельницькій області та виконавчим комітетом міської ради про виділення в борг квартири АДРЕСА_1 з вказівкою в договорі характеристик та термінів повернення квартири.
Після укладення договору № 1/27 від 31.03.08 рішенням виконкому міської ради № 461 від 24.04.08 затверджено спільне рішення адміністрації профкому та житлово - побутової комісії УМВСУ від 24.12.07 про виділення квартири АДРЕСА_1 яка належить до комунальної власності, пенсіонеру УМВСУ у Хмельницькій області ОСОБА_5 сім'я якого перебувала на квартирному обліку при управлінні МВСУ у Хмельницькій області. Згідно п. 1.1. даного рішення квартира виділена управлінню згідно договору № 1/27 від 31.03.08. Прийняття даного рішення свідчить про те, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у розпорядженні УМВСУ у Хмельницькій області.
Листом від 07.11.08 управління МВСУ у Хмельницькій області звернулось до міського голови з клопотанням затвердити спільне рішення адміністрації, профкому та житлово - побутової комісії УМВСУ про виділення квартири АДРЕСА_2, яка належить до комунальної власності, пенсіонеру МВС ОСОБА_6
На вказаний лист надано відповідь, що для поліпшень житлових умов ОСОБА_6 управлінню може бути виділена в борг квартира № 105 по вулю Пр. Миру, 94А при умові укладення договору про повернення рівноцінної квартири. Після цього, між міською радою та управлінням МВС укладено додаткову угоду від 29.10.08 до договору № 1/27, якою управлінню МВС У у Хмельницькій області надано квартиру № 12 по Львівському шосу, 14 та квартиру АДРЕСА_3. В свою чергу управління МВС зобов'язалось повернути міській раді до 31.12.12. однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_5.
Даною додатковою угодою вказано також, що при неможливості повернути рівноцінні квартири управління зобов'язуєтьсч компенсувати міській раді вартість вказаних квартир.
Після укладення додаткової угоди рішенням виконкому міської ради № 1285 від 13.11.08 затверджено спільне рішення адміністрації, профкому та житлово - побутової комісії УМВСУ про виділення квартири АДРЕСА_3, яка належить територіальній громаді міста, пенсіонеру МВС ОСОБА_6, сім'я якого перебувала на квартирному обліку при управлінні МВСУ у Хмельницькій області. Згідно п. 1.6. цього рішення квартира виділена УМВСУ у Хмельницькій області за договором № 1/27. Прийняття даного рішення свідчить про те, що заначена вище квартира знаходилася в розпорядженні УМВСУ в Хмельницькій області.
Під час періодичного листування міської ради з управлінням МВС по виконанню договору № 1/27, управлінням жодного разу не було висловлено своїх зауважень про невиконання Хмельницькою міською радою зобов'язань по вказаному договору і не було висловлено заперечень стосовно обов'язку управління повернути квартири.
Крім того, листом від 05.01.16 номер 10/121/11-2016 управління повідомило про те, що в зв'язку з ліквідацією управління та неможливістю передачі квартир, вказаних у договорі, управління заявило клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов'язань.
Вказані обставини свідчать про те, що позивач виконав свої зобов'язання за договором та є доказом того, що міська рада фактично передала спірні квартири у власність відповідачу.
До того ж, позивач посилається на рішення суду касаційної інстанції у цій справі, де суд вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що на підставі договору № 1/27 від 31.03.08 у відповідача не виникло зобов'язань з відшкодування вартості квартир.
Стосовно твердження відповідача про те, що він не визнав кредиторські вимоги позивача, останній вказує, що таке твердження спростовується висновками суду в рішенні у справі № 924/478/16, які підтверджуються постановою суду касаційної інстанції.
У поясненнях від 27.12.18 позивач додатково зазначив таке. Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву вказав, що договір № 1/27 є неукладеним і ця обставина підтверджена судом. Таке твердження не відповідає дійсності та спростовується висновками суду у справі № 924/478/16. Зокрема, суд касаційної інстанції в даній справі вказав, що він приймає доводи касаційної скарги про те, що: суди дійшли помилкового висновку відносно того, що договір містить елементи договору міни і є неукладеним, внаслідок укладення його у простій письмовій формі і не застосували ст. 216 ЦК України; за вказаною статтею суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, що судами зроблено не було; у даному випадку укладено договір надання поворотної допомоги, яка полягала у наданні управлінню МВС квартир з умовою повернення замість них інших рівноцінних квартир чи відшкодувати їх вартість.
Відповідач у наданих суду письмових позиціях з приводу заявленого позову просить суд відмовити в задоволенні останнього. Свої заперечення мотивує тим, що квартири № 12 по Львівському шоссе, 14 та № 105 про проспекту Миру, 94А до виділення їх громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належали до комунальної власності і не перебували у власності відповідача. Це вказує на те, що після підписання договору № 1/27 та додаткової угоди до нього, вищевказані квартири не передавалися до державної власності УМВСУ у Хмельницькій області, а виділялися безпосередньо у приватну власність пенсіонерам МВС. Тобто, міська рада ніколи не передавала у власність відповідача вказані квартири, що свідчить про те, що в відповідача не виникло і не могло виникнути жодних зобов'язань повернути позивачу будь - які квартири чи відшкодувати вартість останніх.
Наведеним також спростовуються відповідні твердження позивача щодо передачі квартир отримувачам саме з ініціативи відповідача, оскільки в даному випадку відповідач не набув квартир у власність та в подальшому не передавав їх громадянам. Такі дії вчинено самим позивачем. Звернення ж відповідача з листами до позивача, не може породжувати ніяких зобов'язань.
Відповідач наголошує, що договір №1/27 від 31.03.2008 року підлягав обов'язковій державний реєстрації, проте, така реєстрація здійснена не була, тому вказаний договір є не вчиненим. Щодо преюдиційності судових рішень у справі № 924/478/16 зазначає, що не може бути обов'язковою саме правова оцінка, надана судом. Натомість, вважає, що судами встановлено саме обставини неукладеності договору №1/27 від 31.03.2008 року. Тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Також зауважує, що голова ліквідаційної комісії будь-яких листів, якими б визнавав кредиторські вимоги позивача, не надсилав, а ОСОБА_7 не був наділений відповідними повноваженнями згідно ст.ст. 112, 105 Цивільного кодексу України.
Відповідач вважає, що позивач довідався про свої порушені права ще 26.05.2016 року, коли звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за невиконання вимог договору (справа № 924/478/16). Звідси випливає, що з даним позовом позивач мав би звернутися до 27.06.16., враховуючи ст. 112 ЦК. Зокрема, оскільки позивач, протягом визначеного часу не звернувся до суду, то відповідно до ст. 112 ЦК України його вимоги вважаються такими, що погашені.
Безпідставним є і розрахунок розміру кредиторської заборгованості, проведений з врахуванням ринкової вартості житла на вторинному ринку, оскільки він нічим не підтверджений, окім листа Хмельницького БТІ виконавчого комітету тієї ж міської ради.
В поясненнях від 19.12.18, крім вищевказаного, відповідач додає, що враховуючи те закон встановлює чіткі спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів, що передбачають виникнення, перехід і припинення права власності на нерухомі речі, будь - який обмін листами не може свідчити про укладення договору, та як наслідок отримання відповідачем квартир у власність і виникнення в нього обов'язку повернення майна.
Позивач вказує, що голова ліквідаційної комісії литсами від 05.01.16 № 10/121/11-2016 і від 17.05.16 № 372/121/31-2016 фактично визнав кредиторські вимоги позивача. Однак, дане не відповідає дійсності, оскільки ці листи не були підписані головою ліквідаційної комісії, а визнання вимог кредиторів є компетенцією виключно ліквідаційної комісії як колегіального органу.
Визнання кредиторських вимог не може підтверджуватися лише одним листом ще і з тих підстав, що визнання таких вимог повинно ґрунтуватися на умовах договору. Однак, оскільки договір № 1/27 є неукладеним, то кредиторські вимоги не можуть визнаватися.
Третя особа - МВС України у наданих поясненнях вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечення обґрунтовує тим, що об'єкти нерухомості, компенсацію вартості яких вимагає позивач, не належали йому на праві власності.
Зазначає, що спірний договір підписано не господарюючими суб'єктами, а юридичними особами публічного права, що не дозволяє застосування до спірних відносин загальних положень цивільного кодексу. Так, вирішення питання про передачу майна з комунальної в державну власність належить до компетенції міської ради, наданих ій Законом „Про місцеве самоврядування”. Закон „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” встановлює основні засади передачі об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно чи шляхом обміну. При цьому, процедура передачі об'єктів комунальної власності до державної не передбачає укладення будь - яких договорів.
Отже, договір № 1/27 не може вважатися господарським зобов'язанням, а в частині відшкодування вартості житла - взяті бюджетні зобов'язання не відповідають вимогам законодавства, оскільки закон визначає безоплатну передачу чи обмін житла та не передбачає будь - якого відшкодування вартості нерухомості.
Третя особа, вказує, крім того, про відсутність доказів передачі квартир у державну власність до сфери управління УМВСУ у Хмельницькій області та держреєстрації права власності на ці квартири у встановленому законом порядку.
Третя особа - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області своїм правом надати письмові пояснення з приводу заявленого позову не скористалась. Належність повідомлення вказаної третьої особи про судовий розгляд справи підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про отримання поштової кореспонденції.
Також, 11.03.19 на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Нацполіції у Хмельницькій області про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Дане клопотання судом відхилено з огляду на те, що воно подане після закриття підготовчого провадження, а за змістом ст. 50 ГПК вступ у справу третьої особи без самостійних вимог можливе лише до закінчення підготовчого провадження.
Матеріалами справи встановлено.
27.03.2007 року між Хмельницькою міською радою (сторона 1) та ВАТ "Домобудівний комбінат" (сторона 2) укладено договори №№ 22 та 25 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, за умовами яких сторона 1 зобов'язалась сприяти прийняттю зазначених в договорі об'єктів будівництва в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 22.09.2004 року №1243 після того, як сторона 2 перерахує міській раді до 01.09.2008 року та до 01.12.2007 року відповідно кошти на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті вказані в договорі кошти.
В подальшому, Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління капітального будівництва виконавчого комітету Хмельницької міської ради надіслав Хмельницькому міському голові ОСОБА_8 листа №12-2893-02-09 від 19.06.2008 року з проханням розподілити квартири, передані відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат" за договорами про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Актом від 04.08.2008р. ВАТ "Домобудівний комбінат" передано Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Хмельницької міської ради за договором № 22 від 27.03.2007р. квартиру № 105 загальною площею 71,21 м2, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 94-А.
24.12.2007р. на спільному засіданні адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС України в Хмельницькій області вирішено надати ОСОБА_5 - пенсіонеру управління звільнену, окрему, однокімнатну квартиру № 12 на 3-му поверсі у будинку 14 по Львівському шосе у м. Хмельницькому, про що свідчить витяг із протоколу № 4.
У листі № 14/54 від 30.01.2008р. управління МВС звернулося до Хмельницької міської ради з проханням затвердити рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС № 4 від 24.12.2007р. про виділення квартири № 12 в житловому будинку по Львівському шосе, 14, яка належить до комунальної власності, пенсіонеру УМВСУ в Хмельницькій області ОСОБА_5 та видати ордер. При цьому, управління зазначило, що взамін буде повернено однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 після завершення будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку.
За результатами розгляду вказаного листа завідуючий відділом обліку та розподілу житлової площі у листі повідомив начальника управління МВС, що питання про виділення житла ОСОБА_5 буде винесено на розгляд виконавчого комітету після укладення договору між управлінням МВС України у Хмельницькій області та виконавчим комітетом Хмельницької міської ради про виділення в борг вказаної однокімнатної квартири № 12 із зазначенням в договорі характеристики і термінів повернення квартири управлінням.
31.03.2008 року представниками Хмельницької міської ради (сторона 1) та управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області (сторона 2) підписано договір № 1/27, предметом якого є визначення умов та термінів повернення квартири для сторони 2, якій виділяється в борг однокімнатна квартира (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1.1 договору, міська рада виділяє в борг управлінню однокімнатну квартиру № 12 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 в буд. 14 по Львівському шосе.
Сторона 2 зобов'язується повернути міській раді до 31.12.2011 року однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 в буд. 16 по вул. Лісогринівецькій (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору, при неможливості повернути рівноцінну однокімнатну квартиру, сторона 2 зобов'язується компенсувати стороні 1 вартість вказаної в п. 2.1.1 квартири з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 загальної площі до 31.12.2011р.
У разі прострочення термінів, передбачених в п. 2.1.1, п. 4.1 договору - сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі 1% вартості квартири за кожний день прострочення (п. 4.2 договору).
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 461 від 24.04.2008р. "Про надання житлової площі громадянам міста" затверджено спільне рішення адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії про надання ОСОБА_5, пенсіонеру УМВС України в Хмельницькій області житла - однокімнатної квартири № 12 житловою площею 17,0 м2 в буд. № 14 по Львівському шосе. Квартира виділена управлінню МВС у Хмельницькій області виконавчим комітетом згідно договору № 1/27 від 31.03.2008р.
Міська рада листом № 12-3859-02-09 від 04.08.2008р. у відповідь на звернення відповідача щодо поліпшення житлових умов ОСОБА_6 повідомила начальника управління МВС, що для поліпшення житлових умов ОСОБА_6 управлінню в борг може бути виділена двокімнатна квартира № 105 загальною площею 71,21 м2 по пр. Миру, 94-А, за умови укладення договору про повернення рівноцінної квартири.
29.10.2008р. міська рада (сторона 1) та управління (сторона 2) підписали додаткову угоду № 1 до договору, якою підпункти 2.1.1, 2.2.1 та 4.1 договору виклали у наступній редакції:
"2.1.1. Сторона 1 виділяє в борг стороні 2 однокімнатну квартиру № 12 загальною площею 30,9 м2, житловою площею 17,0 м2 по Львівському шосе, 14 та двокімнатну квартиру № 105 загальною площею 71,21 м2, житловою площею 36,2 м2 по проспекту Миру, 94-А.
2.2.1. Повернути стороні 1 до 31.12.2011р. однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2.
4.1. При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов'язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 до 31.12.2011р.".
Згідно витягу з протоколу № 5 спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії управління МВС 06.11.2008р. вирішено надати ОСОБА_6 двокімнатну квартиру № 105 житловою площею 36,2 м2, загальною площею 71,21 м2 по проспекту Миру, 94-А., а 07.11.2008р. управління листом №14/380 просило міську раду затвердити зазначене рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС № 5 від 06.11.2008р. щодо пенсіонера ОСОБА_6 та видати ордер.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради "Про надання житлової площі громадянам міста" № 1285 від 13.11.2008р. затверджено рішення адміністрацій та профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій міста, зокрема, про надання ОСОБА_6 - пенсіонеру управління МВС України в Хмельницькій області житлової площі - двокімнатної квартири № 105 житловою площею 36,2 м2 по проспекту Миру, 94-А. Згідно рішення, квартира належить територіальній громаді міста, виділена управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області згідно договору №1/27 від 31.03.2008 року.
Рішенням 34 сесії Хмельницької міської ради №36 від 31.03.2010 року "Про затвердження договору №1/27 від 31.03.2008 року та додаткової угоди до договору №1/27 від 29.10.2008 року", за результатами розгляду пропозиції міського голови щодо затвердження договору №1/27 від 31.03.2008 року та додаткової угоди до договору №1/27 від 29.10.2008 року про виділення в борг управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області однокімнатної квартири АДРЕСА_7, загальною площею 30.9 кв.м. та однокімнатної квартири АДРЕСА_8, загальною площею 71,21 кв.м., затверджено договір №1/27 від 29.10.2008 року про виділення в борг управлінню Міністерства внутрішніх спав України в Хмельницькі області квартир.
19.03.2012 року міська рада (сторона 1) та управління (сторона 2) підписали додаткову угоду № 2 до договору, якою підпункти 2.2.1 та 4.1 договору виклали у наступній редакції: "2.2.1. Повернути стороні 1 до 31.12.2014р. однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2.
4.1. При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов'язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 до 31.12.2014р.".
25.12.2014 року міська рада (сторона 1) та управління (сторона 2) уклали додаткову угоду № 3 до договору, якою виклали підпункти 2.2.1 та 4.1 договору в наступній редакції: "2.2.1. Повернути стороні 1 до 31.12.2015р. однокімнатну квартиру № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16, та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2.
4.1 При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов'язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 до 31.12.2015р.".
Наказом Міністерства внутрішніх справ №1310 від 30.10.2015 року "Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Хмельницькій області" затверджено головою ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області ОСОБА_9.
02.11.15 ОСОБА_9 (як головою ліквідаційної комісії) підписано наказ номер 1806 про затвердження ліквідаційної комісії.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.10.16 № 1048 внесено зміни до п. 2 наказу МВСУ від 30.10.15 № 1310, виклавши його в новій редакції: „Затвердити з 03.10.16 заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельниницькій області - начальника кримінальної поліції полковника поліції ОСОБА_10 головою ліквідаційної комісії, в тому числі управління МВСУ в Хмельницькій області”.
01.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02-15-1720 передати однокімнатну квартиру №112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатну квартиру № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2 або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 житла.
Натомість відповідач листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016р. повідомив позивача, що для можливості погашення дебіторської заборгованості, яка виникла при завершенні будівництва 130-квартирного житлового будинку по вул. Лісогринівецька, 16 у м. Хмельницькому перед підрядною організацією, а також для можливості здачі в експлуатацію вищевказаного житлового будинку в запланований термін, замовником будівництва - Відділом капітального будівництва УМВСУ в Хмельницькій області здійснено реалізацію квартири № 112 у житловому будинку за вказаною адресою. Також зазначив, що будівництво житлового будинку по вул. Курчатова, 6/2 у м. Хмельницькому, в якому знаходиться двокімнатна квартира № 77 загальною проектною площею 55,74 м2 - припинено замовником будівництва ПВП "Добробут СП", тому виконати умови договору неможливо. Таким чином, сума невиконаних зобов'язань перед міською радою станом на грудень 2015р. складає 748769,52 грн. (із розрахунку вартості 1 м2 загальної площі житла, опосередкована вартість якого по Хмельницькій області складає 7338 грн.). Повідомлено також, що у зв'язку із ліквідацією УМВС України в Хмельницькій області та ВКБ УМВСУ в Хмельницькій області 07.12.2015р. до МВС України подано клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов'язань перед Хмельницькою міською радою.
Міська рада у листі №02-15-493 від 28.03.2016р. просила повідомити голову комісії з припинення відповідача - чи визнані її вимоги та чи включені вимоги до ліквідаційного балансу Управління Міністерства внутрішніх справ у Хмельницькій області за договором, вказавши, що у відповідь на вимогу № 02-15-1720 від 01.12.2015р. про передачу Хмельницькій міській раді однокімнатної квартири № 112 загальною площею 46,3 м2, житловою площею 19,38 м2 по вул. Лісогринівецькій, 16 та двокімнатної квартири № 77 загальною площею 55,74 м2, житловою площею 30,99 м2 по вул. Курчатова, 6/2, або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир, із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 м2 житла на виконання умов вищевказаного договору - голова комісії з припинення відповідача листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016р. повідомив про подання до Міністерства внутрішніх справ України клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов'язань перед Хмельницькою міською радою.
Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області листом №372/121/31-2016 від 17.05.2016 року повідомило Хмельницького міського голову, що ліквідаційною комісією визнані вимоги Хмельницької міської ради щодо передачі Хмельницькій міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_9, та двокімнатної квартири АДРЕСА_10, або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир. На даний час вирішується членами ліквідаційної комісії питання про внесення відповідних змін до ліквідаційного балансу УМВС України у Хмельницькій області.
Згідно листа БТІ № 4245/01-14 від 18.05.2016р., станом на 01.05.2016р. орієнтовна середня ринкова вартість 1 м2 житла у м. Хмельницькому становить: мікрорайон Озерна (в районі вул. Лісогринівецької) - 8310 грн. (330 у.о.) новобудови, мікрорайон Озерна (в районі вул. Лісогринівецької) - 10580 грн. (420 у.о.) житловий стан, Ближні Гречани (в районі вул. Курчатова) - 7230 грн. (287 у.о.) новобудови, Ближні Гречани (в районі вул. Курчатова) - 11160 грн. (443 у.о.) житловий стан.
ЖЕК №3 м. Хмельницький у листі №188 від 19.07.2016 року повідомив заступника міського голови, що квартира АДРЕСА_7 станом на 01.01.2008 року перебувала у комунальній власності та була вільною.
Позивач звернувся з листом №02-14-904 від 19.07.2017 року до відповідача, у якому просить повідомити, чи включені до ліквідаційного балансу управління Міністерства внутрішніх справ у Хмельницькій області кредиторські вимоги Хмельницької міської ради по договору № 1/27 від 31.03.08 (з змінами, внесеними додатковими угодами від 29.10.08, від 19.03.12 і від 25.12.14).
На цей лист відповідач надав відповідь (лист від 18.08.17 № 42/10 ) де вказав, що вимоги Хмельницької міської ради не включені до проміжного ліквідаційного балансу УМВСУ у Хмельницькій області. Лист від 17.05.16 № 372/121/31-2016, на який посилається міська рада, не може вважатися підтвердженням визнання кредиторських вимог, оскільки підписаний не уповноваженим на це членом ліквідаційної комісії.
Відповідно до інформаційних довідок №95452662 від 23.08.2017 року та №95452473 від 23.08.2017 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відсутні відомості щодо речових прав на нерухоме майно - квартири за адресами: Хмельницька обл., м. Хмельницький, Львівське шосеАДРЕСА_11 та АДРЕСА_12.
Як вбачається із інформаційних довідок № 95452216 від 23.08.2017 року та №95451834 від 23.08.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 94, а, квартира 105 зареєстрована на праві спільною часткової власності між громадянами ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16; квартира за адресою: АДРЕСА_13, зареєстрована на праві приватної спільної часткової власності між ОСОБА_5 та ОСОБА_17
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши додані ними матеріали та письмові пояснення та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває у стані припинення. Головою ліквідаційної комісії з припинення згідно наказу МВС України від 30.10.2015 року призначено ОСОБА_9
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
За змістом ч.ч. 4-6 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із листом 01.12.2015 року № 02-15-1720, у якому заявив свої вимоги згідно договору № 1/27 від 31.03.18 (з змінами) щодо передачі позивачу обумовлених договором квартир, або компенсації їх вартості.
Частиною 8 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Станом на даний час вимоги Хмельницької міської ради до проміжного балансу не включено та їх підставність не визнається відповідачем. Зокрема, на останнє звернення позивача (лист № 02-14-904) відповідачем надано відповідь (лист № 42/10) де вказано, що вимоги позивача не включені до проміжного ліквідаційного балансу УМВСУ у Хмельницькій області.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що підставою для включення його кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу є договір № 1/27 від 31.03.08 та додаткові угоди до такого договору. Відповідач, заперечуючи проти позову, в тому числі вказує про неукладеність даного договору, в зв'язку з чим в відповідача відсутній відповідний обов'язок.
Судом враховується, що у постанові суду касаційної інстанції від 03.05.18 в справі № 924/478/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що даний договір не можна вважати неукладеним. Так, Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги про те, що суди дійшли помилкового висновку про те, що договір містить елементи договору міни та є неукладеним, внаслідок укладення його у простій письмовій формі. При цьому ВС зазначає, що погоджується з доводами касаційної скарги про те, що у даному випадку було укладено договір надання поворотної допомоги, яка полягала у наданні Управлінню квартир з умовою повернення замість них інших рівноцінних квартир або відшкодування їх вартості.
Тобто, під час нового розгляду цієї справи, суд виходить з того, що висновки судів перших двох інстанцій у справі № 924/831/17, за якими договір № 1/27 від 31.03.18 визнано неукладеним, заперечуються Верховним Судом у справі № 924/478/16.
Таким чином, станом на час вирішення справи (новий розгляд) суд виходить з того, що договір № 1/27 від 31.03.08 є укладеним, та, відповідно, таким, що породжує правові наслідки для його сторін. При цьому, в даному випадку правове значення має саме факт наявності такого договору (не заперечується сторонами) та відсутність доказів визнання його недійсним / неукладеним / розірваним, оскільки законність такого договору не є предметом розгляду даної справи (вимога про визнання недійсним / неукладеним такого договору не заявлена у даній справі). Тому судом враховано, що за ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. А можливість визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин (ч. 3 цієї статті) може бути реалізована лише за умов: за заявою позивача; подання заяви має бути здійснено до закінчення підготовчого провадження; необхідність доведення позивачем того, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви з незалежних від нього причин. Тобто, підстави надання правової оцінки договору відсутні.
З огляду на вказане безпідставними є доводи відповідача щодо порушення позивачем норм Закону „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” (при укладені спірного договору) та про відсутність реєстрації договору, оскільки ці доводи стосуються обставин дійсності/недійсності правочину, які, як відмічено вище не є предметом дослідження у цій справі.
В даному контексті, досліджуючи зазначені Верховним Судом в цій справі обставини про те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що на підставі договору № 1/27 від 31.03.08 у відповідача не виникло зобов'язання з відшкодування вартості відповідних квартир, з посиланням на те, що такі квартири були передані безпосередньо у власність громадян, оскільки суди не надали оцінки всім наявним в справі доказам, суд враховує таке.
У листі від 30.01.08 № 14/54 відповідач звертається до позивача та просить затвердити рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово - побутової комісії УМВС № 4 від 24.12.07 про виділення квартири № 12 в житловому будинку по вул. Львівське шосе, 14, яка належить до комунальної власності, пенсіонеру УМВС ОСОБА_18 та видати ордер. При цьому в даному листі відповідач повідомляє, що взамін буде повернуто однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 після завершення будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку.
Листом від 07.11.08 № 14/380 відповідач просить позивача затвердити рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово - побутової комісії УМВС № 5 від 06.11.08 про виділення квартири № 105 в житловому будинку по вул. Пр. Миру, 94А, пенсіонеру УМВС ОСОБА_6 та видати ордер.
Надаючи відповіді на зазначені листи, позивач вказав, що вирішення поставленого в листах питання можливе лише за умови укладення договорів про повернення рівноціннної квартири та про виділення в борг квартири з вказівкою в договорі характеристики і термінів повернення квартири.
Тобто, надавши такі відповіді (умова про укладення договору), позивач, тим самим ввів дане листування сторін в правове поле, яке регулює питання укладення договорів, зокрема у сферу застосування статті 638 ЦК України - тобто позивач вніс пропозицію укласти договір (оферта). Відповідач, підписавши відповідні договори, прийняв таку пропозицію позивача (акцептував) та взяв на себе відповідні обов'язки.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, суд враховує, що згідно договору № 1/27 від 31.03.08 (з додатками) відповідач, враховуючи останні зміни (угода № 3 від 25.12.14) зобов'язаний:
- або повернути позивачу до 31.12.15 однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 46, 3 м. кв., житловою площею 19, 38 м. кв. та двокімнатну квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 55, 74 м. кв., житловою площею 30, 99 м. кв.;
- або при неможливості повернути рівноцінні квартири, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв. м. до 31.12.15.
Таким чином, враховуючи наявність діючого договору (з додатками) та вищевказані умови останнього, в відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування вартості квартир. При цьому, обов'язок саме відшкодування вартості квартир випливає з альтернативності даного обов'язку при втраті можливості повернення квартир. Втрата ж такої можливості підтверджується листом відповідача від 05.01.16 № 10/121/11-2016 де вказано, що одна з квартир (яка підлягала поверненню) реалізована, а інша (яка підлягала поверненню) не може бути передана через припинення будівництва будинку.
Зазначене вказує також на безпідставність доводів відповідача з приводу того, що у нього не виникло жодних зобов'язань за договором від 31.03.08 номер 1/27, оскільки квартири АДРЕСА_1 та № 105 по вул. Пр. Миру, 94А не передавались в державну власність УМВСУ в Хмельницькій області, а передані безпосередньо пенсіонерам МВС у приватну власність. Зокрема, безпідставність таких доводів випливає з того, що: а) такі зобов'язання випливають безпосередньо з договору; б) зобов'язання по поверненню/відшкодуванню вартості квартир виникає не з приводу вищевказаних квартир, а щодо квартир № 112 по вул. Лісогринівецькій, 16 та № 77 по вул. Курчатова, 6/2.
Крім того, у листі УМВСУ в Хмельницькій області № 372/121/31-2016 від 17.05.16 відповідач зазначив, що ліквідаційною комісією УМВСУ в Хмельницькій області вимоги Хмельницької міської ради щодо передачі квартир визнані. Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що даний лист підписав не голова ліквідаційної комісії ОСОБА_19, а ОСОБА_7, який на той час немав таких повноважень. Суд відмічає, що дійсно, за наказом МВС У від 02.11.15 ОСОБА_7 є заступником голови ліквідаційної комісії. Проте, з огляду на вищевстановлені судом обставини укладення договору, лист № 372/121/31-2016 немає вирішального значення для встановлення наявності обов'язку відповідача по відшкодуванню вартості квартири.
Підсумовуючи вищезазначене судом враховується те, що передача позивачем квартир працівникам відповідача, тобто вибуття квартир з власності позивача, відбулась внаслідок правовідносин, підтверджених як договором так і послідовністю дій сторін. Сукупність цих дій та складених в процесі вказаних правовідносин документів не дає підстав дійти висновку, що квартири передавались працівникам відповідача на безоплатній основі.
Заперечуючи проти позову, зазначає, що з даним позовом позивач мав би звернутись до 27.05.16, в силу того, що згідно ч. 5 ст. 112 ЦК України не звернення до суду кредитора у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог є підставою вважати кредиторські вимоги погашеними. Тому, звернення з даним позовом 08.09.17 є свідченням пропуску відповідного строку оскарження неприйннятя кредиторських вимог, а тому такі вимоги відповідач вважає погашеними. При цьому, обрання дати 27.05.16 обумовлене тим, що 26.05.16 позивач звернувся до суду (справа № 924/478/16) про стягнення боргу за невиконання вимог договору № 1/27 від 21.03.17 - саме тоді, як вказує відповідач, позивач дізнався про свої порушені права.
Суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 112 ЦК вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Судом враховується, що наведена норма визнає погашеними кредиторські вимоги, які, в тому числі не визнані ліквідаційною комісією і кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звернувся до суду (виключно цей випадок має на увазі відповідач). Дана норма підлягає застосуванню, саме з моменту одержання кредитором повідомлення про відмову визнання його вимог. Позивач звернувся з позовом у справі № 924/478/16 без повідомлення про невизнання відповідачем вимог кредитора, а саме, після отримання листа відповідача від 17.05.16 № 372/121/31-2016, де вказано навпаки, про вирішення питання щодо внесення змін до ліквідбалансу щодо включення вимог позивача до ліквідбалансу. Тобто звернення з позовом у справі № 924/478/16 обумовлено не повідомленням про невизнання вимог кредитора, а тривалим, фактичним не включенням таких вимог до ліквідбалансу. Отже, звернення до суду за захистом своїх прав позивач здійснив ще до обставин, які можуть бути підставою застосування ст. 112 ЦК України. За таких обставин вказані доводи відповідача оцінюються судом як необґрунтовані.
Крім того суд не погоджується з думкою відповідача відносно безпідставності наданого позивачем розрахунку розміру кредиторської вимоги в розмірі 951 012, 8 грн. Так, в обґрунтування даного доводу, відповідач вказує, що єдиним доказом в підтвердження суми кредиторської вимоги є лист БТІ № 4245/01-14 від 18.05.16, де вказаний орган надав орієнтовну середню ринкову вартість одного метра квадратного житла станом на 01.05.16 по мікрорайонах м. Хмельницького на вулицях Лісогринівецькій та Курчатова. Натомість, в листах № 3256/01-18 від 21.04.16 та № 4731/01-18 від 13.07.16 те ж Хмельницьке БТІ вказує, що даний орган немає можливості виготовити звіти про оцінку нерухомого майна на квартири через відсутність матеріалів технічної інвентаризації на них, а також не може надати орієнтовну ринкову вартість 1 м. кв. житла у м. Хмельницький в районі вулиць Лісогринівецька та Курчатова.
Суд вказує, що листи № 3256/01-18 від 21.04.16 та № 4731/01-18 від 13.07.16 зазначають про неможливість надання інформації про орієнтовну ринкову вартість 1 м. кв. житла у зв'язку з відсутністю необхідних на те даних (документів), станом на 01.01.16. Однак, згідно листа БТІ від 18.05.16 № 4245/01-14 даний орган надає таку інформацію, станом на 01.05.16 на основі аналізу цін продажу житла на вторинному ринку м. Хмельницького. Тобто, суд виходить з того, що надана інформація в листі від 18.05.16 № 4245/01-14, зібрана на основі необхідних даних, які були відсутні при необхідності надання відповідної інформації станом на 01.01.16.
Більше того, за додатковою угодою № 3 від 25.12.14 до договору № 1/27 від 31.03.08, сторони вказали умову, за якої при неможливості повернути рівноцінні квартири, УМВСУ у Хмельницькій області зобов'язується компенсувати міській раді вартість вказаної у договорі загальної площі квартир (по вулицях Курчатова і Лісогринівецькій) з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв. м. площі. Тобто сторони у договірному порядку погодили спосіб розрахунку вартості відшкодування квартир, що є кредиторською вимогою, який (спосіб розрахунку) полягає у визначені простої арифметичної величини загальної площі квартир (що є відомим обом сторонам), виходячи з ціни за 1 м. кв. Як вбачається з позову, даний спосіб і був обраний позивачем, що відповідає договору. В даному випадку необхідно вказати, що вищевказаний спосіб обрахунку вартості відшкодування квартир не передбачає визначення такої вартості на підставі довідки про оцінку майна та загалом може допускати відсоток похибки.
При цьому, суд врахував, що дані БТІ, вказані у листі від 18.05.16 № 4245/01-14 є інформацією, наданою офіційним органом в відповідній сфері, який несе відповідальність за виконання своїх функцій. Зокрема, за пунктом 3 статуту Хмельницького БТІ (в редакції, чинній на момент направлення листів) предметом господарської діяльності БТІ, серед іншого, є : видача довідок про оцінку об'єктів нерухомості, транспортних засобів, механізмів та обладнання для оформлення договорів купівлі-продажу, спадкування, іпотеки, дарування та інших потреб; статистична розробка і облік даних технічної інвентаризації житлового фонду; проведення комплексу робіт щодо визначення оцінки і переоцінки будівель та споруд всіх форм власності, включи призначені під знос чи відчуження; видача довідок і копій юридичним і фізичним особам відповідно до вимог чинного законодавства; надання юридичним та фізичним особам інформаційних і консультаційних послуг по здійсненню операцій з нерухомим майном.
Судом враховується, що виконання всіх вищевказаних функцій, в тому числі включає і збирання достовірної інформації відносно ринкових цін квадратного метра житла.
Враховуючи, що матеріали справи підтверджують виникнення обов'язку відповідача за договором від 31.03.08 № 1/27, а також невиконання цього обов'язку станом на час вирішення справи, доводи позивача щодо необхідності визнання такого обов'язку у вигляді кредиторської вимоги є обґрунтованими. Таким чином, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов у даній справі, суд також, вказує, що відмовляючи у позові у справі № 924/478/16 суд зазначив, що позивач обрав невірний спосіб захисту (стягнення боргу на підставі договору від 31.03.08 № 1/27 з додатками), оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. За таких обставин, враховуючи відмову у позові у справі № 924/478/16 (рішення залишено без змін за результатами апеляційного та касаційного оскаржень), задоволення позову у цій справі є захистом прав позивача, обраного у спосіб, який визнано судом правомірним (виходячи з обґрунтованості позову). При цьому, суд врахував ч. 2 ст. 5 ГПК, де вказано - у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код 08592336) в особі ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33331118) у розмірі 951 012, 8 грн., (дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча дванадцять грн. 80 коп.) що становить заборгованість по договору № 1/27 від 31.03.08 із змінами, внесеними додатковими угодами від 29.10.18, від 19.03.12 та від 25.12.14, як визнану.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 20.03.19.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу, (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3),
3 - відповідачу, (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7)
4 - третій особі МВС (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10)
5 - третій особі ГУ ДКСУ у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70)
Всім рекоменд з пов.