01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Кульчинський С.О.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
20 березня 2019 року Справа № 2340/4126/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі
за позовом ОСОБА_3
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про стягнення кошгтів,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості з ненарахованого позивачу в повному розмірі на день вибуття у відпустку грошового забезпечення з урахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час за періоди з 15.07.2016 р. по 13.08.2016 р., з 03.04.2017 р. по 23.04.2017 р., з 20.08.2017 р. по 30.08.2017 р. в сумі 1363,55 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що до грошового забезпечення за час перебування у відпустці включаються щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер та до яких не належить доплата за службу в нічний час, а також на те, що до грошового забезпечення за час перебування у відпустці включається лише виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць.
Крім того, апелянт наполягає на тому, що право позивача на виплату доплати за службу у нічний час було поновлене рішення суду у справі № 823/1162/18, а тому, на його думку, оскаржуваним судовим рішенням у даній справі фактично вдруге стягується вже виплачені позивачу кошти.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Водночас, від позивача надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції без розгляду, у задоволенні якого ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 р. було відмовлено.
У судове засідання 20.03.2019 р. о 13:00 год. сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, не з'явилися.
Судова колегія вважає, що в даному випадку наявні правові підстави передбачені КАС України для розгляду апеляційної скарги під час відсутності осіб, які не з'явилися, в порядку ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 проходив службу на посаді інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Черкасах Департаменту патрульної поліції з 01.03.2016 р. по 30.12.2017 р.
У зазначений період позивач перебував у щорічній основній оплачуваній відпустці: з 15.07.2016 р. по 13.08.2016 р., з 03.04.2017 р. по 23.04.2017 р. та з 20.08.2017 р. по 30.08.2017 р.
Згідно з розрахунковими листами грошове забезпечення позивача становило: за липень 2016 року - 10 338 грн. 78 коп., за серпень 2016 року - 8 121 грн. 83 коп., за квітень 2017 року - 8 121 грн. 83 коп.; за серпень 2017 року - 8 121 грн. 83 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. у справі № 823/1162/18 з Департаменту патрульної поліції Національної поліції на користь позивача стягнуто заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 р. по 30.12.2017 р. в сумі 5 567 грн. 60 коп.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р. зазначене рішення суду залишено без змін та набрало законної сили.
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.096.2018 р. про доплату грошового забезпечення за час перебування у відпустці за липень 2016 року в сумі 364,00 грн., за серпень 2016 року в сумі 306 грн 05 коп., за квітень 2017 року в сумі 345 грн 63 коп., за серпень 2017 року в розмірі 347 грн 87 коп., усього на загальну суму 1 363 грн 55 коп., оскільки при розрахунку грошового забезпечення за час перебування у відпустці доплата за роботу в нічний час не була врахована.
Відповіді на вказану заяву відповідачем позивачу не надано.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому зазначених сум протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу на день вибуття у відпустки було виплачено грошове забезпечення без урахування розміру надбавки за службу в нічний час, яка підлягає врахуванню при обчисленні його грошового забезпечення, а також з того, що доплата за службу у нічний час є додатковим щомісячним видом грошового забезпечення, врахування якої позивачу при розрахунку його грошового забезпечення під час перебування у відпустці не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженими наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260 (далі - Порядок № 260).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII закріплено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання визначені Порядком № 260.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до грошового забезпечення поліцейського за час перебування у відпустці включаються щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням суду у справі № 823/1162/18 між цими ж сторонами, яке набрало законної сили, встановлено, що у відповідності до вимог Постанови № 988 та Порядку № 260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу його грошового забезпечення, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 вказаної Постанови № 988.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, колегією суддів враховуються правові висновки Європейського суду з прав людини, який у рішеннях від 28.11.1999 р. по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 р. по справі «Ryabykh v. Russia» зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачу за час перебування у відпустках виплачено грошове забезпечення без урахування надбавки за службу в нічний час. Доказів нарахування та виплати грошового забезпечення Позивачу з урахування вказаної надбавки за відповідні періоди відповідачем суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що вищезазначеним судовим рішенням у справі № 823/1162/18, яке набрало законної сили 11.07.2018 р., встановлено, що надбавка за службу в нічний час підлягала виплаті, колегія суддів, зважаючи на щомісячний характер доплати за службу у нічний час, погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що така надбавка повинна бути врахована при розрахунку грошового забезпечення під час перебування позивача у відпустках.
Тож, твердження апелянта про те, що до грошового забезпечення за час перебування у відпустці включаються щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер та до яких не належить доплата за службу в нічний час, а також на те, що до грошового забезпечення за час перебування у відпустці включається лише виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць, є необґрунтованими.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що жодних заперечень з приводу неправильності проведених судом першої інстанції розрахунків належних до доплати сум грошового забезпечення за вказані вище періоди відповідачем не висловлювалося.
Доводи апелянта про те, що право позивача на виплату доплати за службу в нічний час було поновлене рішенням суду у справі № 823/1162/18, а тому, на його думку, оскаржуваним судовим рішенням у даній справі фактично вдруге стягується вже виплачені позивачу кошти, судова колегія вважає безпідставним з огляду на те, що рішенням суду у вказаній справі присуджено стягнути з Департаменту національної поліції надбавку за службу в нічний час як складову грошового забезпечення позивача в період його служби в цілому. Натомість, у межах даного спору вирішується питання щодо правомірності нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу на день вибуття у відпустку без врахування доплати за службу в нічний час. Викладене, у свою чергу, виключає повторність стягнення з відповідача коштів, як на тому наполягає апелянт, з огляду на різний предмет спору та відмінність спірних правовідносин.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Отже, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року - без змін.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 20 березня 2019 року.
Головуючий суддя
Судді: