Дата документу 06.03.2019 Справа № 554/9917/18
Справа №554/9917/18
2/554/3760/18
06.03.2019 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сорока Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, треті особи: управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, виконавчий комітет Полтавської міської ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання та реєстрації місця проживання, а також визнання права користування житловим приміщенням ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, треті особи: управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, виконавчий комітет Полтавської міської ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання та реєстрації місця проживання, а також визнання права користування житловим приміщенням в якому просив встановити факт проживання та реєстрації на законних підставах в житловому приміщенні - кімнаті № 318 гуртожитку за адресою м. Полтава, вул. Ціолковського, 53, з 24.12.2008 року по теперішній час, та за визнати за ним право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № 318, що розташована у будинку гуртожитку за адресою м. Полтава, вул. Ціолковського, 53.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що він проживає у гуртожитку - кімнаті № 318 за адресою: м. Полтава, вул. Ціолковського, 53. Правомірність його вселення у вищевказану кімнату підтверджується ордером № 32 від 08.12.2008 року. Рішенням Полтавської міської ради від 01.11.2011 року надано дозвіл на приватизацію кімнат гуртожитку по вул. Ціолковського, 53 в м. Полтаві. Виконавчий комітет Полтавської міської ради прийняв рішення від 16.12.2011 року за № 349, надати можливість мешканцям гуртожитку приватизувати кімнати постійного проживання. Згідно додатку до рішення міськвиконкому від 16.12.2011 року за №349 надано дозвіл на зміну статусу кімнат у гуртожитку по вул. Ціолковського, 53. Встановлення факту постійного законного проживання у кімнаті № 318 гуртожитку за адресою м. Полтава, вул. Ціолковського, 53 має для позивача юридичне значення, а саме реалізації ним свого права на приватизацію вказаного житла.
Ухвалою судді від 10.12.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 06.03.2019 2018 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з»явився надав заяву відповідно до якої просив справу розглядати без його участі та позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у ній.
Представник відповідача ОСОБА_2 громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради у судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про день час та місце слухання справи про причину неявки суд не повідомив.
Представники третіх осіб комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради та управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради будучи належним чином повідомленими про день час та місце слухання справи у судове засідання не з»явились, надіслали на адресу суду заяви з проханням слухати справ у їх відсутність при вирішенні спору покладались на розсуд суду.
Представник третьої особи виконавчого комітету Полтавської міської ради будучи належним чином повідомленим про день час та місце слухання справи у судове засідання не з»явився, про причину неявки суд не повідомив.
У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.2 ч. 2 ст.16ЦК України є визнання правочину недійсним.
Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Перевіряючи обґрунтованість пред'явлених вимог позивача, суд виходить з наступного.
Позивач ОСОБА_1 проживає в гуртожитку - кімната 318 за адресою: м. Полтава, вул. Ціолковського, 53. Правомірність його вселення в гуртожиток підтверджується ордером № 32 від 08.12.2008 року. Згідно вищевказаного ордеру, йому в гуртожитку було надано не кімнату, а ліжко-місце.
За вищевказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрований з 24.12.2008 року.
Рішенням п'ятнадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 1 листопада 2011 року, відповідно до ст.15 Житлового кодексуУРСР, п.4 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986, керуючись ст.40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано дозвіл на приватизацію кімнат гуртожитку по вул.. Ціолковського, 53 в м. Полтаві. Виконавчий комітет Полтавської міської ради прийняв рішення від 16.12.2011 року за № 349, надати можливість мешканцям гуртожитку приватизувати кімнати постійного проживання.
12 липня 2013 року Полтавською міською радою прийнято рішення «Про передачу майна», яким вирішено закріпити на праві господарського відання та передати на баланс комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради з балансу комунального підприємства «Полтаваелектроавотранс» Полтавської міської ради майно, згідно з додатком № 1до цього рішення - Будівлю гуртожитку «Комунальник» за адресою вул.. Ціолковського, 53.
Поняття гуртожитків визначено ст. 127 ЖК України, де передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Відповідно до положень Глави 4 ЖК України єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, який видається адміністрацією підприємства, установи, організації на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку (ст. 129 ЖК, п. 10 Розділу II Примірного положення про гуртожитки).
Правомірність поселення позивача до гуртожитку здійснено на підставі виданого ордеру.
Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрував своє постійне місце проживання в гуртожитку за адресою: вул.. Ціолковського, 53 в м. Полтава, що підтверджується відповідною відміткою в паспорті громадянина України та довідкою з КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради від 13.11.2018 року.
Вказана адреса є постійним зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача, підтвердженням чого є також Договір № 26367 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між ним та КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради від 30 жовтня 2018 року, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у гуртожитку № 53 по вул.. Ціолковського, 53 в кімнаті № 318 в м. Полтаві, а споживачем, тобто позивачем, забезпечення своєчасної оплати послуг.
Позивач зазначав, що має намір скористатись своїм правом на приватизацію жилого приміщення у вищевказаному гуртожитку. Для здійснення даного права йлму необхідно встановити факт проживання та реєстрації місця проживання більше п'яти років за адресою: м. Полтава, вул. Ціолковського, 53 кімната 318, оскільки штамп в його паспорті не має відомостей про кімнату гуртожитку, в якій він зареєстрований та проживає.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Тобто законом передбачено, що під захист підпадають особи, які дотримали певних умов, зокрема відсутність в особи власного житла; правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком; реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах; фактичне проживання протягом п'яти років за місцем реєстрації в гуртожитку.
Таким чином, однією із умов є реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах.
На осіб, які вселяються у гуртожиток, поширюється процедура реєстрації місця проживання відповідно до вимог Закону N 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Я саме в порядку та на умовах, передбачених нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зареєстрував своє постійне місце проживання в гуртожитку по вул. Ціолковського, 53 в м. Полтаві.
Проте відповідним органом реєстрації на той момент було проведено його реєстрацію без зазначення номера кімнати, в яку він заселився. Таким чином позивач не може документально підтвердити факт свого проживання на законних підставах та реєстрації за адресою: м. Полтава, вул. Ціолковського, 53 кімната 318.
Згідно листа КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради за вих.. № А3013 від 15.11.2018 року в проханні визнати ОСОБА_1 наймачем всієї кімнати № 318 у гуртожитку за адресою: вул.. Ціолковського, 53 м. Полтава, відмовив, з рекомендацією звернутися до суду за захистом порушеного права.
З Ордеру № 32 від 08.12.2008 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 КП «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради , вбачається, що йому як працівнику Госпрозрахункової дільниці механізації м. Полтави КП «Полтаваелектроавтотранс» надано ліжко-місце в гуртожитку за адресою: м. Полтава, вул.. Ціолковського, 53.
ОСОБА_1 було поселено в кімнату № 318 даного гуртожитку разом з громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого було знято з реєстрації 16 липня 2018 року в зв'язку з його смертю.
Згідно листа, на запит суду, завідувача Другої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 15.02.2019 року за № 235 повідомлено що за результатами перевірки алфавітних книг спадкових справи з 2018 р. і по теперішній час, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер 16 липня 2018 року, в нотаріальній конторі не заведена.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"), або шляхом самостійного (на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім'ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону.
Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 даної статті, громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.
Відповідно до преамбули Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008р. №500-VIцей Закон регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.1 вказаного Закону сфера дії цьогоЗакону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Статтею 2 цього Закону закріплено, що громадяни, на яких поширюються дія Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації житла у гуртожитку.
Частина 1статті 4 Закону №500-VIвстановлює, що громадяни, на яких поширюються дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до Закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду»(2482-ХІІ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно дост.130 ЖК УРСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу PCP і Української PCP.
Відповідно до ч.3ст.9 ЖК УРСР громадяни мають право, зокрема, на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, на підставах, передбачених законом.. Крім того, таке ж право та порядок його реалізації визначеноЗаконом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992р. №2482-ХІІ, а також Законом про права мешканців гуртожитків.
Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону про права мешканців гуртожитків громадяни, які вважають, що їх житлові права чи житлові права членів їх сімей порушені, мають право для вирішення спорів звертатися безпосередньо до суду.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»місцем проживання фізичної особи вважається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місцем перебування адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до ч. 1ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 310 ЦК України визначено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У частині 2 статті 383 Цивільного кодексу України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (затверджені постановою Кабінету Міністрів від 08.10.1992 №572) передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17.07.1997. № 475/97-ВР зокрема стаття 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини другої статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно дост.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2,4ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,164,263,264,265,280 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, треті особи: управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, виконавчий комітет Полтавської міської ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання та реєстрації місця проживання, а також визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Встановити факт проживання та реєстрації на законних підставах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в житловому приміщенні - кімнаті № 318 гуртожитку за адресою м. Полтава, вул. Ціолковського, 53, з 24.12.2008 року по теперішній час.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № 318, що розташована у будинку гуртожитку за адресою м. Полтава, вул. Ціолковського, 53.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КН № 370766зареєстрований: 36000, м. Полтава, вул. Ціолковського, 53, кімн. 318, гуртожиток;
Відповідач: ОСОБА_2 громада міста Полтава в особі Полтавської міської ради 36000, м. Полтава, вул. Соборності 36, Код ЄДРПОУ 24388285;
Треті особи: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради 36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи 30, Код ЄДРПОУ 13961729;
Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, Код ЄДРПОУ 38019510, вулиця Соборності, 36, Полтава, Полтавська область, 36000;
Виконавчий комітет Полтавської міської ради, Код ЄДРПОУ 05384689, 36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул.. Соборності, будинок 36,
Суддя В.М.Бугрій