20.03.19 363/1162/19
20 березня 2019 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Кашоїди М.Ю., за участі начальника Вишгородського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київської області Федоренко С.В. та відповідачів громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ОСОБА_4 (ОСОБА_4), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород адміністративну справу за позовом Вишгородського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про затримання осіб з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусового видворення з території України,-
20 березня 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа за позовом Вишгородського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про затримання осіб з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусового видворення з території України, в якому позивач просить затримати громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3 з поміщенням останніх в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на строк, необхідний для ідентифікації вищезазначеної особи, але не більш як на шість місяців з метою забезпечення видворення за межі України; примусово видворити з території України громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3; допустити негайне виконання рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 березня 2019 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері працівниками Вишгородського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в м. Вишгород по вул. Набережна, 2-Б, виявлено громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, які перебувають на території України без наявних законних підстав, які б надавали їм право законно перебувати на території України на визначений термін.
В результаті проведення перевірки наявних у громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, документів встановлено, що останні знаходяться на території України без будь - яких законних підстав.
На момент проведення перевірки, документи, які б підтверджували особу та законність його перебування на території України не встановлено.
Зі слів відповідачів, вони прибули на територію України у вересні 2017 року з метою незаконного працевлаштування в Україні із Республіки Узбекистан, дій щодо легалізації свого перебування в Україні не вчиняли. Законних джерел існування, власності та родинних зв'язків на території України не має.
Документи на отримання посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну не оформляли, до міграційної служби з метою продовження терміну перебування не зверталися із зверненням для надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту також не зверталися. Для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні не зверталися, необхідних документів не надали.
Ухвалою суду від 20.03.2019 року відкрито провадження у справі та об'єднано адміністративні позови №363/1162/19 відносно ОСОБА_3 (ОСОБА_3), №363/1163/19 відносно ОСОБА_2 (ОСОБА_2), №363/1164/19 відносно ОСОБА_4 (ОСОБА_4) в одне провадження під № 363/1162/19.
В судовому засіданні начальник Вишгородського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київської області Федоренко С.В. просив на підставі ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затримати громадян Республіки Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України та примусово видворити за межі України.
В судовому засіданні відповідачі визнали, що перебувають на території держави Україна незаконно. Вони прибули на територію України з метою незаконного працевлаштування в Україні із Республіки Узбекистан, дій щодо легалізації свого перебування в Україні не вчиняли. Законних джерел існування, власності та родинних зв'язків на території України не має.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 березня 2019 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері працівниками Вишгородського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в м. Вишгород по вул. Набережна, 2-Б, виявлено громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, які перебувають на території України без наявних законних підстав, які б надавали їм право законно перебувати на території України на визначений термін.
В результаті проведення перевірки наявних у громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, документів встановлено, що останні знаходяться на території України без будь - яких законних підстав.
На момент проведення перевірки, документи, які б підтверджували законність їх перебування на території України відсутні.
Як вбачається з копії паспортів, які долучені до матеріалів справи, що громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, він перетнув кордон України 28.09.2017 року, а ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, перетнули кородон України 26.06.2018 року.
Документи на отримання посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну не оформляли, до міграційної служби з метою продовження терміну перебування не зверталися із зверненням для надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту також не зверталися. Для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні не зверталися, необхідних документів не надали.
Згідно п. 3 ч. 4 статті 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення за межі території України.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до між -народного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Судом також встановлено, що громадяни Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особами, які потребують додаткового захисту. Зі слів відповідачів, з відповідними заявами до працівників ДМС України вони не зверталися.
Крім того, останні не підпадають під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
Відповідно до пункту 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, (далі - Типове положення) пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у разі, коли вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або прийнято адміністративним судом постанову про їх примусове видворення за межі України, або вони прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.
На виконання абзацу 3 пункту 3 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, з метою нормативно-правового врегулювання порядку дій посадових осіб пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону з питань розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, їх утримання, ідентифікації, примусового видворення, а також звільнення з пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 лютого 2016 року № 141 затверджено Інструкцію про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі -Інструкція № 141).
Згідно з пункту 12 Розділу ІІ Інструкції № 141 іноземці та особи без громадянства утримуються в ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду: про примусове видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, але не більш як 12 місяців.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.
Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
З огляду на те, що громадяни Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3, незаконно перебувають в Україні, не мають законного джерела існування, власності та родинних зв'язків на території України, а тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 244, 246, 289 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Затримати громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Примусово видворити за межі України громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 (ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий М.Б. Баличева