Справа № 359/687/19
Провадження № 3/359/404/2019
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
11 березня 2019 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_2, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово непрацюючого, учасника бойових дій, маючого на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії СК № 124844, виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 27.02.1996 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11.01.2019 року о 01 год. 40 хв. в м.Бориспіль Київської області по вул.Київський Шлях,47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину не визнав, просив закрити провадження за відсутністю складу правопорушення.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, оскільки матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що інспекторами поліції безпосередньо було виявлено факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки свідки засвідчили лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на алкогольне сп'яніння. Наявний в матеріалах справи відеозапис з боді-камер поліцейських також не фіксує даного факту та не містить в собі даних на підтвердження обставин викладених в протоколі про факт керування ОСОБА_1 Крім того, інспектором патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_3 жодним чином не відображено законних підстав зупинення транспортного засобу, передбаченого Законом України «Про національну поліцію», що також ставить під сумнів факт керування ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_3, по вул. К.Шлях, поблизу будинку № 47 в м.Бориспіль.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст.280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені 251 КУпАП, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Згідно п. 27 Постанови Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Суду не надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_4, який знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння. Зазначена обставина спростована відеозаписом з боді-камери поліцейського, з якої лише вбачається, що ОСОБА_1 стоїть біля патрульного автомобіля, сам факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 встановити не можливо, докази, додані до протоколу, не підтверджують цю обставину.
Крім того, на диску з відеозаписом з відеореєстратора поліцейського, який міститься в матеріалах справи, взагалі відсутній запис, на якому було б видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку (1103-2008-п), визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008р. №1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, при цьому огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, а результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану спяніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан спяніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення вразі встановлення стану спяніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Тобто, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1-4 ст.130 КУпАП, до нього долучаються докази перебування особи у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або відмови від проходження такого огляду, а наявність свідків є обов'язковою.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 215770 від 11.01.2019 р. зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.
На підтвердження факту відмови водієм ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння до матеріалів справи долучено пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Разом з тим, суд критично оцінює вказані письмові пояснення свідків, оскільки вони виконані на друкованому шаблоні бланку пояснень, у якому заздалегідь надрукований текст: свідком яких подій мав бути свідок, тому такі пояснення не можуть розцінюватися судом як доказ. Крім того, у вказаних поясненнях не вказується, що водій ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, тобто про встановлення факту керування транспортним засобом письмові показання свідків не містять.
Всупереч вказаним вимогам закону, матеріали адміністративної справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів.
Також матеріали адміністративної справи не містять жодних даних про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за виявлене працівниками поліції порушення ПДР, що стало підставою для зупинки його транспортного засобу.
Отже, враховуючи вищевикладене слід вказати, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 215770 від 11.01.2019 р відносно ОСОБА_1 складений із значними порушеннями та всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому такий протокол слід вважати недійсним.
За таких умов суд, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС 09.11.2015 № 1452/735 та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст.130 та п.1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк