вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2747/18
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Агаронян Наіри Михайлівни, АР Крим, м. Судак
про стягнення 1124476,29 грн.
За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.
За участю представників:
від позивача: Олійник А.О. (дов. б/н від 17.01.2019 р.);
від відповідача: не з'явився;
Встановив:
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Агаронян Наіри Михайлівни про стягнення 257000,00 грн. заборгованості за кредитом, 384837,50 грн. заборгованості за простроченими процентами, 480856,35 грн. пені та 1782,44 грн. 3% річних, всього 1124476,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за договором від 24.11.2010 р. № НКЛ-2003962 про надання кредитної лінії, що відповідно до ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення заборгованості за кредитом та згідно з п. 1.1.2 та п. 9.1 Договору є підставою для стягнення заборгованості за простроченими процентами, а також пені та 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2019 р. відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 31.01.2019 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 06.03.2019 р.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 31.01.2019 р., 19.02.2019 р. та у судовому засіданні 06.03.2019 р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у підготовчі засідання 31.01.2019 р., 19.02.2019 р. та у судове засідання 06.03.2019 р. не з'явився. Відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надіслав, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
24.11.2010 р. між Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Агаронян Наірою Михайлівною (позичальник) було укладено договір про надання кредитної лінії № НКЛ-2003962.
До договору про надання кредитної лінії № НКЛ-2003962 від 24.11.2010 р. між сторонами було укладено додаткові договори, а саме: додатковий договір № 1 від 28.09.2012 р. та додатковий договір № 2 від 04.03.2014 р., якими сторони домовились, зокрема, викласти у нових редакціях пункти договору 1.1, 1.2, 1.5, 10.1, а також додаток № 1 до договору № НКЛ-2003962 від 24.11.2010 р. (графік зменшення максимального ліміту заборгованості).
Відповідно до п. 1.1 договору (з урахуванням змін внесених додатковим договором № 2 від 04.03.2014 р.) кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії із загальним лімітом заборгованості 757000,00 грн., який змінюється відповідно до встановленого графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (графік), зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 24 % річних, з кінцевим терміном повернення до 01.01.2017 р. включно (кредит), на умовах визначених договором.
Пунктом 1.1.1 договору (з урахуванням змін внесених додатковим договором № 2 від 04.03.2014 р.) встановлено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 5.11 цього договору, плата за користування грошовими коштами встановлюється в розмірі 29% річних починаючи з моменту невиконання зазначених зобов'язань. При цьому сторони погодили, що зазначене встановлення розміру річної процентної ставки по цьому договору не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього договору.
Відповідно до п. 1.1.2 договору (з урахуванням змін внесених додатковим договором № 2 від 04.03.2014 р.) у разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, який визначено в першому абзаці цього пункту договору, плата за користування кредитом встановлюється в розмірі: 44% річних у випадку невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.11 цього договору; 49% річних у випадку невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 5.11 цього договору та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим договором. При цьому сторони погодили, що зазначене встановлення розміру плати за користування кредитом по цьому договору є заздалегідь погодженою та не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього договору.
Згідно з п. 1.3 договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами, враховуючи встановлений графік та кінцевий термін повернення заборгованості.
Між сторонами було підписано додаток № 1 до договору про надання кредитної лінії № НКЛ-2003962 від 24.11.2010 р. «Графік зменшення максимального ліміту заборгованості» (змінений відповідно до додаткової угоди № 2 від 04.03.2014 р.).
Відповідно до п. 3.1 договору позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої п. 1.1, або зміненої відповідно до п. 3.5 - 3.7 цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365) на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом), починаючи з дати видачі кредиту до дати його повернення. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.
Сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на рахунок, відкритий у кредитора (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 5.1 договору позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату платежів, передбачених даним договором.
На виконання умов договору про надання кредитної лінії № НКЛ-2003962 від 24.11.2010 р. позивач надав відповідачу грошові кошти в межах не відновлювальної кредитної лінії у сумі 757000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками (ф. 281) по особовому рахунку відповідача за період з 24.11.2010 р. по 25.11.2018 р.
Проте, відповідач в порушення п. 1.1 договору зобов'язання за кредитним договором № НКЛ-2003962 від 24.11.2010 р. належним чином не виконав, в строк до 01.01.2017 р. кредит у сумі 257000,00 грн. не повернув, у зв'язку з чим у ФОП Агаронян Наіри Михайлівни виникла заборгованість за кредитом у зазначеній сумі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати прострочених процентів у сумі 384837,50 грн., нарахованих за користування грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.1 та пп. 1.1.2 кредитного договору (процентна ставка змінювалась згідно умов цих пунктів додаткових угод до кредитного договору) позивачем за період з 25.11.2010 р. по 25.11.2018 р. було нараховано відповідачу прострочених процентів на суму 531579,99 грн., з яких відповідачем було сплачено 146742,49 грн.
Таким чином, сума заборгованості за простроченими процентами становить 384837,50 грн. (531579,99 грн. - 146742,49 грн.).
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов договору, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк повернення кредитних коштів, та станом на 26.11.2018 р. має заборгованість перед позивачем з повернення кредиту у сумі 257000,00 грн. та 384837,50 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача простроченої суми заборгованості за кредитом у сумі 257000,00 грн., розмір якої підтверджується матеріалами справи, підлягає задоволенню судом у повному обсязі.
Оскільки заборгованість за простроченими відсотками по кредиту за договором кредитної лінії № НКЛ-2003962 від 24.11.2010 р. у сумі 384837,50 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками по кредиту у сумі 384837,50 грн. підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 1782,44 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 01.12.2017 р. по 25.11.2018 р. на заборгованість відповідача за простроченими процентами.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що 3% річних було позивачем нараховано на прострочену заборгованість відповідача за несплаченими процентами за загальний період з 01.12.2017 р. по 25.11.2018 р., у тому числі за період - з 01.12.2017 р. по 25.11.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 02.01.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 01.02.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 01.03.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 8674,63 грн., з 02.04.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 02.05.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 01.06.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 02.07.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 01.08.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 03.09.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 01.10.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 01.11.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн. Оскільки розрахунок є арифметично вірним, то 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 480856,35 грн. пені, нарахованої за загальний період з 01.12.2017 р. по 25.11.2018 р. на заборгованість відповідача за несплаченими процентами.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що пеню нараховано з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 9.1 договору за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з ст.ст. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що за приписами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Проте, наданий розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем, всупереч приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нараховано пеню, розмір якої перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з дотриманням вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за загальний період з 01.12.2017 р. по 25.11.2018 р. на прострочену заборгованість відповідача за несплаченими процентами, сума пені становить 15104,57 грн., у тому числі за період - з 01.12.2017 р. по 01.06.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 02.01.2018 р. по 03.07.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 01.02.2018 р. по 02.08.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 01.03.2018 р. по 30.08.2018 р. на суму 8674,63 грн., з 02.04.2018 р. по 01.10.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 02.05.2018 р. по 31.10.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 01.06.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 02.07.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 01.08.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 03.09.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., з 01.10.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9294,25 грн., з 01.11.2018 р. по 25.11.2018 р. на суму 9604,05 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Доводи позивача, що договором встановлено нарахування пені із розрахунку 3% від простроченої суми за кожний день прострочення не беруться судом до уваги, оскільки ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлений максимальний розмір пені, зазначена норма носить імперативний характер та не надає стороні договору права встановлювати в договорі більший розмір пені.
З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 257000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 384837,50 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 15104,57 грн. пені та 1782,44 грн. 3% річних.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Агаронян Наіри Михайлівни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код 34047020) 257000,00 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч) заборгованості за кредитом, 384837,50 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім грн. 50 коп.) заборгованості за відсотками, 15104,57 грн. (п'ятнадцять тисяч сто чотири грн. 57 коп.) пені, 1782,44 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят дві грн. 44 коп.) 3 % річних та 9880,87 грн. (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 77 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 20.03.2019 р.
Суддя О.О. Рябцева