Справа № 560/4537/18
іменем України
19 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької міської ради, в якому просить визнати протиправними дії та скасувати відмову Хмельницької міської ради, оформлену листом №В-30353-18 від 17 грудня 2018року, у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га для індивідуального дачного будівництва на території міста Хмельницького та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га для індивідуального дачного будівництва на території міста Хмельницького з метою передачі її у власність, відповідно до Земельного кодексу України.
Ухвалою від 03.01.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 листопада 2018 року звернулася до Хмельницької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на території міста Хмельницького з метою отримання її у власність. 17 грудня 2018 року отримала лист від Хмельницької міської ради № В-30353-18, яким відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки Генеральним планом м.Хмельницького земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва не передбачені, а вказана у заяві ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі. Зазначає, що у відмові, викладеній у листі від 17.12.2018 № В-30353-18, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що відповідно до Плану зонування території міста Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 № 25, відображена на долучених до звернень викопіюваннях земельна ділянка входить до зони зелених насаджень загального користування (Р-2). Проте, відповідність лише виду цільового призначення бажаної земельної ділянки категорії земель не надає право отримувати такі земельні ділянки у власність в будь-якій частині міста без врахування містобудівної документації, що визначає умови та обмеження використання території міста. Спірна земельна ділянка єчастиною зелених насаджень загального користування, розташована у прибережній захисній смузі р. Південний Буг та знаходиться в 100-метровій смузі від урізу води. Тому прийняття позитивного рішення про надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою є порушенням норм чинного земельного та водного законодавства України. Також зазначає, що заява позивача на ім'я міського голови зареєстрована у Хмельницькому виконкомі 14.11.2018 за № В-30186-18, міський голова доручив виконання вказаного звернення директору департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, який заяву позивача розглянута по суті листом від 14.12.2018 року № В-30353-18. Вказує, що заява позивача не могла бути вирішена позитивно Хмельницькою міською радою враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та інших нормативно-правових актів.
28.01.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він не погоджується з позицією відповідача, просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
16.11.2018 року позивач звернулася до міського голови із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на території м. Хмельницького. До заяви позивач додала копію паспорта, ідентифікаційного номера, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Листом від 17.12.2018 року № В-30353-18 виконавчий комітет Хмельницької міської ради відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки посилаючись на статтю 61 Земельного кодексу України, оскільки Генеральним планом м.Хмельницького, затвердженим рішенням 19-ої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008р. №4, на території м.Хмельницького земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва не передбачені, зазаначена у зверненні земельна ділянка, відповідно до Плану зонування території міста Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011р. №25, знаходиться в зоні зелених насаджень загального користування (Р-2), у якій будівництво житлових, садових та дачних будинків, ведення особистого селянського господарства та садівництва не належить до переважних та дозволених видів забудови. Використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у списках переважних, дозволених або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені.
Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом "б" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Отже, передача земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва є виключними повноваженнями міської ради, яка реалізовується шляхом розгляду на пленарних засіданнях.
Суд встановив, що позивач, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України, звернулася до міського голови із заявою від 16.11.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Резолюцією міського голови розгляд заяви доручений директору департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради ОСОБА_2. Листом від 17.12.2018 №В-30353-18 виконавчий комітет Хмельницької міської ради, за підписом заступника міського голови, відмовив позивачу щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Відповідно до частини 1 статті 10 закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з положеннями пунктів 8 та 9 частини четвертої статті 42 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Частиною 5 статті 46 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до частини 13 статті 46 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Аналіз частини 7 статті 118 Земельного кодексу України та вищенаведених положень закону України "Про місцеве самоврядування" свідчить про те, що розгляд питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова у його наданні належить до компетенції органу місцевого самоврядування.
Отже, розгляд заяви ОСОБА_1, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва належить до компетенції Хмельницької міської ради.
Разом з тим, суд встановив, що отримавши заяву від 16.11.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою міський голова не вніс на розгляд сесії питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.
Рішення за результатами розгляду заяви від 16 листопада 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га для індивідуального дачного будівництва на території міста Хмельницького в порядку статті 46 закону України "Про місцеве самоврядування" міська рада не приймала.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").
Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Обрання позивачем неправильного способу захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а.
Міська рада яка є відповідачем у цій справі не розглядала заяву позивача, оскільки відповідний проект рішення міським головою не виносився на розгляд сесії.
Враховуючи, що рішення щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в порядку статті 46 закону України "Про місцеве самоврядування" міська рада не приймала, вимоги до міської ради заявлені безпідставно.
Таким чином, позивач обрав не вірний спосіб захисту звернувшись до суду з позов до Хмельницької міської ради.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог позивача до Хмельницької міської ради необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір у відповідності статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Судовий збір у справі з відповідача не стягується.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (пров. Винниченка, 64/1,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Хмельницька міська рада (вул. Гагаріна, 3,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 33332218)
Головуючий суддя ОСОБА_3