26 грудня 2018 року Справа № 160/7902/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/7902/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (ОСОБА_2 - ТОВ «Павлоград Буддеталь», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" штрафу у розмірі 111 690, 00 грн.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7902/18.
Ухвалою суду від 23.10.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/7902/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Разом із вищезазначеним адміністративним позовом представником ТОВ "Павлоград Буддеталь" також подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою від 23.10.2018р. суд задовольнив вищезазначене клопотання представника позивача та ухвалив забезпечити позов в адміністративній справі №160/7902/18 шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р., у розмірі 111 690, 00 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто гривень), а також шляхом зупинення стягнення з ТОВ "Павлоград Буддеталь" штрафу в сумі 111 690,00 грн., яке здійснюється Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57258483 від 20.09.2018р. державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на підставі заяви про примусове виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018 р. - до набрання законної сили рішенням суду по справі №160/7902/18.
Ухвалою від 06.11.2018р. судом відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про направлення копії позовної заяви з додатками та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін в адміністративній справі №160/7902/18.
Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/7902/18 у спрощеному провадженні.
В обгрунтування позовних вимог ТОВ «Павлоград Буддеталь» зазначено, що оскаржувана постанова про накладення на підприємство штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. Так, на думку позивача, ОСОБА_3 управління Держпраці у Дніпропетровській області помилково вважає укладений підприємством із ОСОБА_4 договір таким, що має ознаки трудового договору, а відносини, що склалися із його виконання - трудовими. З огляду на викладене, позивач вважає, що висновки, зроблені за результатами перевірки та викладені у акті інспекційного відвідування є незаконними, а оскаржувана постанова прийнята із порушенням законодавства, не відповідає закону та порушує права і законні інтереси позивача, покладаючи на нього неправомірні та надмірні зобов'язання зі сплати штрафу, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Позиція відповідача відображена у відзиві на позову заяву та у запереченнях на відповідь на відзив та аргументована тим, що проведеною Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області перевіркою ТОВ «Павлоград Буддеталь» встановлено порушення позивачем вимог діючого трудового законодавства у вигляді допущення ОСОБА_4 до роботи без укладення із зазначеною особою трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з чим, відповідач вважає, оскаржувану постанову про накладення штрафу №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р. у розмірі 111 690, 00 грн. правомірною, тому підстави для її скасування, на думку відповідача, відсутні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування №49 від 25.04.2018р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні ОСОБА_5 в період з 11.05.2018р. по 14.05.2018р. проведено інспекційне відвідування позивача ТОВ «Павлоград Буддеталь» зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.
Про початок проведення інспекційного відвідування здійснений запис в Журналі реєстрації заходів державного нагляду (контролю).
За результатами інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області був складений Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН511/279/АВ від 14.05.2018р. (далі - Акт №ДН511/279/АВ), на підставі якого відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень №ДН511/279/АВ/П від 18.05.2018р. та винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими особами за №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р.
Згідно із висновками, викладеними в Акті №ДН511/279/АВ, відповідачем в результаті проведеного інспекційного відвідування встановлено порушення підприємством вимог чинного трудового законодавства.
Так, в ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що укладений між ТОВ «Павлоград Буддеталь» та гр. ОСОБА_4 договір цивільно-правового характеру за №22/11 від 22.11.2017р. має ознаки трудового договору, а відносини, що склались з його виконання трудові, про що свідчать порядок оформлення договору та порядок його виконання.
Наведену позицію ОСОБА_3 управління Держпраці у Дніпропетровській області пояснює наступним.
Так, за даним договором ОСОБА_4 названий в подальшому «Виконавець», з однієї сторони і ТОВ «Павлоград Буддеталь», в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, названий в подальшому «Замовник», з іншої сторони, разом названі «Сторони», уклали даний договір про наступне:
Згідно п.п.1 п.1 «Предмет договору»: «Замовник у порядку і на умовах, передбачених цим Договором, доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов'язання на свій ризик виконувати роботу з обліку переміщення осіб та транспорту на територію та за території підприємства, виявлення фактів (фіксація) проникнення сторонніх осіб на територію ТОВ «Павлоград Буддеталь» в строк з 22Л 1.2017 по 31.12.2017».
Підпунктом 4.1 зазначеного Договору обумовлено, що «За виконану належним чином і в узгоджені терміни роботу, в повному обсязі або частинами, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 2608,70 грн». При цьому сам обсяг роботи в Договорі не визначено.
Згідно з актом приймання від 31.12.2017р., в період з 01.12.2017р. по 31.12.2017р. «Виконавець» ОСОБА_4 виконав та передав наступні роботи: роботи з обліку переміщення осіб та транспорту на територію та з території підприємства, виявлення фактів (фіксація) проникнення сторонніх осіб на територію ТОВ «Павлоград Буддеталь» вул. Садовніченко, 30, а «замовник» ТОВ «Павлоград Буддеталь, в особі директора ОСОБА_3 прийняв виконані роботи по обсягу та якості», однак обсяг роботи в цьому акті також не зазначений.
Таким чином, відповідач вважає, що предметом укладеного договору ТОВ «Павлоград Буддеталь» з ОСОБА_4 фактично є процес праці, а не її кінцевий результат, оскільки ОСОБА_4 систематично виконував певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи (надавати послуги), тому праця за цим договором не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності всього підприємства.
Також відповідач зауважив, що жодним пунктом даних трудових угод не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання.
Не містяться у них, як зазначає відповідач, й відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
17.05.2018р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні ОСОБА_5 було отримано заперечення на Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН511/279/АВ від 14.05.2018р.
У наданих інспектору запереченнях, ТОВ «Павлоград Буддеталь», в особі директора ОСОБА_6, вважає, що: «у правовідносинах між ТОВ «Павлоград Буддеталь» та ОСОБА_4 за Договором №22/11 від 22.11.2017р. містяться ознаки, характерні саме договору цивільно-правового характеру. Висновки перевіряючої про наявність у цьому договорі ознак трудового договору з порушенням ТОВ «Павлоград Буддеталь» вимог ПКМУ №413, ст. 29, ч.ч.2-4 ст.48 КЗпП України, аб.2 п. 11 Глави 1 Інструкції №58, є помилковими».
Інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні ОСОБА_5 листом за вих. №194 від 17.05.2018р. направила до ТОВ «Павлоград Буддеталь» відповідь на заперечення до Акту №ДН511/279/АВ від 14.05.2018р. (відповідь отримана підприємством - 17.05.2018р.), де інспектор зазначила, що в ході відвідування було встановлено, що за договором №22/11 від 22.11.2017р. ОСОБА_4 в строк з 22.11.2017р. по 31.12.2017р. повинен був вести облік та реєстрацію переміщення осіб та транспорту на територію та з території ТОВ «Павлоград Буддеталь». Але за даним договором не було визначено який саме матеріальний результат підприємство мало отримати від ведення обліку та реєстрації переміщення осіб та транспорту на територію та з території ТОВ «Павлоград Буддеталь». Тому, доводи, викладенні у Запереченні до Акту №ДН511/279/АВ не підтверджуються іншими фактами та не спростовують порушення, викладені в Акті.
У відповідності до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за №624-1від 01.08.2018р., на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування №88 від 01.08.2018р. та на підставі раніше виданого припису за №ДН511/279/АВ/П від 18.05.2018р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні ОСОБА_7 у період з 15.08.2018р. по 16.08.2018р. проведено інспекційне відвідування ТОВ «Павлоград Буддеталь» з питань щодо стану виконання підприємством раніше виданого припису №ДН511/279/АВ/П від 18.05.2018р.
Приписом №ДН511/279/АВ/П від 18.05.2018р. вимагалось забезпечити в термін до 14.06.2018р. додержання вимог ч. 1 ст.21, ч. 3 ст.24, ст..29, ч.ч.2-4 ст.48 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України за №413, абз.2 п.11 Гл.1 Інструкції №58, однак в ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що станом на 05.06.2018р. підприємством ТОВ «Павлоград Буддеталь» надано відповідь (лист за вих. №02-88 від 05.06.2018р.) про те, що станом на 01.06.2018р. із ОСОБА_4 припинені будь-які відносини.
При цьому, актом №ДН511/279/АВ констатовано факт, що договір цивільно-правового характеру №22/1 від 22.11.2017р. був укладений саме з ОСОБА_4 носить ознаки трудових відносин, однак до інспектування не було надано ніякі копії документів, які б свідчили про усунення порушень, вказаних у вищезазначеному приписі.
Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН511/279/АВ/П/ПТ від 23.05.2018р. та призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 05.06.2018р. (дані рішення отримано відповідачем - у травні 2018р. згідно наявної у матеріалах справи копії повідомлення та фіскального чеку ДД ПАТ «Укрпошта).
11.06.2018р. першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на підставі акта інспекційного відвідування №ДН511/279/АВ від 14.05.2018р., та керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України “Про зайнятість населення”, ч. 3 ст. 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р., абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України було прийнято постанову №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 про накладення на ТОВ «Павлоград Буддеталь» штрафу у розмірі 111 690, 00 грн.
16.08.2018р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні ОСОБА_5 було отримано Заперечення на Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН511/279/АВ-ДНІ 119П/279 від 16 серпня 2018 року.
У наданих інспектору запереченнях, ТОВ «Павлоград Буддеталь», в особі директора ОСОБА_6, вважає, що «у правовідносинах між ТОВ «Павлоград Буддеталь» та ОСОБА_4 за договором №22/11 від 22.11.2017 року містяться ознаки, характерні саме договору цивільно-правового характеру. Висновки перевіряючої про наявність у цьому договорі ознак трудового договору з порушенням ТОВ «Павлоград Буддеталь» вимог ПКМУ №413, ст..29, ч.ч.2-4 ст.48 КЗпП України, аб.2 п.11 Глави 1 Інструкції №58, є помилковими».
Не погодившись із вищезазначеною постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337, від 11.06.2018р. ТОВ «Павлоград Буддеталь» звернулось до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пп.6 п.4 Положення, Управління Держпраці, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з пп.5 п.6 Положення Управління Держпраці має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 20.09.2007р. (далі - Закон України №877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» за №295 від 26.04.2017р. (далі - Порядок №295), положення якого узгоджуються з нормами Закону №877-V.
Порядок №295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Пунктом 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, в тому числі Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки ТОВ «Павлоград Буддеталь» стала отримана відповідачем інформація, викладена в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. №6315/05-05/27 від 19.03.2018р.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України №877-V - для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Таким чином, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування визначена Законом України №877-V та Порядком №295.
Відповідно до ОСОБА_8 «Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду» за №06/1-4/200 від 26.12.2003р., у відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), якою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 ЦК, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК - виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Як вбачається з наведеної вище трудової угоди, укладеної позивачем ТОВ «Павлоград Буддеталь» з ОСОБА_4Б, предметом останньої є, облік переміщення осіб та транспорту на територію та за території підприємства, виявлення фактів (фіксація) проникнення сторонніх осіб на територію ТОВ «Павлоград Буддеталь».
Тобто, предметом укладених трудових угод є процес праці, а не її кінцевий результат. ОСОБА_4Б повинен був виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених трудових угодах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботу (надавати послуги),
В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
Ще одна відмінність між зазначеними договорами полягає в тому^ що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо.
Отже, враховуючи вищевикладене, вказана трудова угода, яка укладена між ТОВ «Павлоград Буддеталь» та фізичною особою (ОСОБА_4Б.), мають ознаки трудових договорів. Тобто, йдеться про підміну трудових договорів цивільно - правовими.
Крім того, підприємством також порушено вимоги ст. 29 КЗпП України, оскільки ОСОБА_4 не було роз'яснено його права і обов'язки, робоче місце не визначено, він не забезпечений необхідними для роботи засобами, не поінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, та не проінструктовано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачем ТОВ «Павлоград Буддеталь» фактично було допущено до роботи працівника, а саме: ОСОБА_4, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ст.24 КЗпП України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015р. - повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Так, повідомлення про прийняття на роботу громадянина ОСОБА_4 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку позивачем ТОВ «Павлоград Буддеталь» надано не було.
Таким чином, ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області не вказує на нікчемність вищезазначеної укладеної трудової угоди, не визнає її недійсною, а вказує на те, що трудова угода містить ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії ТОВ «Павлоград Буддеталь» щодо надання трудовому договору форми цивільно-правової угоди шляхом її укладення, порушують вимоги ст. 24 КЗпП України та перешкоджають реалізації фізичною особою права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки.
Дана позиція Головного управління спирається на судову практику з аналогічних справ, а саме: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018р. у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18) та Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.05.2018р. у справі №127/21595/16-ц (провадження №61-10203св18).
Розмір штрафу за даною Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р. визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 30 х 3723,00 грн. х 1 = 111 690,00 грн., де:
-30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);
-3723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017р.;
-1 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю (1 особа - ОСОБА_4Б.)
Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №509 від 17.07.2012р. (далі - Порядок №509), штрафи накладаються ОСОБА_6 Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Відповідно до п. 6 Порядку №509 - про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
На виконання вимог Порядку №509 ОСОБА_6 управління завчасно (зокрема, 23.05.2018р.) направило на адресу позивача ТОВ «Павлоград Буддеталь» рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН511/279/АВ/П/ПТ (4433-16/04) від 23.05.2018р. з призначенням на 05.06.2018р. на 10 годину 15 хвилин.
На підставі Акту №ДН511/279/АВ та у відповідності до Порядку №509, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р., якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ «Павлоград Буддеталь» накладено штраф у розмірі 111 690, 00 грн.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Наведене спростовує посилання позивача на те, що ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області не мало права без рішення суду накладати на підприємство штраф.
Крім того, у відповідності до листа Мінсоцполітики №8/0/22-18/134 від 05.01.2018р. роз'яснює, що штрафи, зазначені у статті 265 КЗпП є фінансовими санкціями.
Відповідальність за статтею 265 КЗпП України - не належить до адміністративно-господарських санкцій, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Фінансові санкції - це засіб впливу на порушника, що спрямоване на недопущення повторення виявлених порушень у майбутньому.
Таким чином, надаючи оцінку оскаржуваній постанові про накладення на позивача штрафу, суд зазначає, згідно частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржувану постанову про накладення на ТОВ «Павлоград Буддеталь» штрафу прийнято в межах повноважень податкових органів та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана підприємством постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН511/279/АВ/П/ПТ-ФС/337 від 11.06.2018р. є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Павлоград Буддеталь» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Терьошкіна, 17; код ЄДРПОУ 35984515) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49107, м.Дніпро, вул. Козакова, 3; код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1