08 листопада 2016 р. Справа № 804/5949/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі- ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 із позовними вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 316 839, 29 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача.
Заперечень на позовну заяву віддповідачем до суду не надано.
За приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 26.08.1971 р.н.) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська як платник податків та зборів від 24.02.2005р.
За обліковими даними контролюючого органу станом на 29.02.2016 року за відповідачем обліковується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 316 839, 29 грн., яка складається із несплаченої самостійно визначеної платником суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік №1600005591 від 02.02.2016р. (граничний термін сплати - 19.02.2016р.) згідно показника у рядку 09 розділу V в сумі 316 839, 29 грн.
Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника, у зв'язку з несплатою вищезазначених сум податкові зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати з фізичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування набули статусу податкового боргу.
Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 36 ПК встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 269 ПК, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно п. 285.1 ст285 ПК, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено статтею 177 Податкового кодексу України.
Так, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу (пп.177.5.1 п.177.5 ст. 177 Податкового кодексу України).
Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).
На виконання вимог зазначеної норми, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська сформовано та направлено на податкову адресу платника податкову вимогу №2672-23 від 09.12.2015р. на суму 316 839, 29 грн., однак дане відправлення повернуто позивачу працівниками поштової служби з відміткою про неможливість вручення та закінчення терміну зберігання.
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
Докази оскарження або відкликання зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 по сплаті орендної плати з фізичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування становить 316 839, 29 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Пунктом 87.2 ст. 87 ПК визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 26.08.1971 р.н.) на користь державного бюджету (код ЄДРПОУ 39545734) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 316 839,29 грн. (триста шістнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя ОСОБА_2