Рішення від 18.03.2019 по справі 2040/7638/18

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

18 березня 2019 р. № 2040/7638/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошова винагорода (одноразові премії), грошова допомога для оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошова винагорода (одноразові премії), грошова допомога для оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні, з урахуванням: матеріальна допомога для оздоровлення, за 24 місяці перед звільненням - 2500,00 грн.; одноразова вихідна грошова допомога при звільненні за 24 місяці перед звільненням 100462,50 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача. Пенсія позивачу призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, ОСОБА_2 управлінням НП в Харківській області не було включено до грошового атестату позивача грошову допомогу для оздоровлення та одноразову грошову допомогу при звільненні, проте відомості про останні було включено до довідки про одноразові додаткові види грошового забезпечення №1128 від 12.09.2017, яку позивачем було в подальшому подано до відповідача разом із заявою про проведення перерахунку пенсії. Відповідачем листом було повідомлено позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав. На думку позивача, вказана відмова відповідача є протиправною бездіяльністю, яка порушує його права на отримання пенсії в належному розмірі. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 02.10.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідачем було здійснено призначення та розрахунок пенсії позивача на підставі документів, наданих Управлінням ГУНП в Харківській області, зокрема, грошового атестата №454 від 30.11.2016 року, довідки №1941 від 30.11.2016 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що були подані для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій не зазначені матеріальна допомога для оздоровлення за 24 місяці перед звільненням та одноразова вихідна грошова допомога при звільненні за 24 місяці перед звільненням, а отже, останні під час призначення позивачу пенсії не були враховані. Також представником відповідача вказано, що зазначені у довідці додаткові види грошового забезпечення не є такими, що враховуються під час призначення пенсії, а відтак у відповідача відсутній законодавчо визначений обов'язок щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.

В подальшому, ухвалою суду від 05.11.2018 року, зокрема, ухвалено розгляд справи здійснювати з викликом учасників справи та витребувано від ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області інформацію стосовно того, з яких сум грошового забезпечення ОСОБА_1 було здійснено сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме із сум одноразової грошової допомоги при звільненні та матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірах, зазначених в довідці ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області №1128 від 12.09.2017 року.

Листом від 20.11.2018 року ОСОБА_2 управлінням Національної поліції в Харківській області на вимогу суду надано витребувану інформацію.

Ухвалою суду від 29.11.2018 року зупинено провадження у справі за вищевказаним позовом до набрання законної сили рішенням ОСОБА_3 Верховного Суду по справі № 522/2738/17.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 18.03.2019 року о 16:00 год.

Позивач або представник позивача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції, на даний час є пенсіонером та з листопада 2016 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З позовної заяви вбачається, що пенсія позивачу призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України було розраховано розмір пенсії позивачу на підставі грошового атестату № 454 від 30.11.2016 року, наданого ОСОБА_1: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 2200,00 грн.; надбавка за стаж роботи 50% (24 роки) - 2350,00 грн.; премія 14% - 987,00 грн., в графі відпустка за 2016 рік, матеріальна допомога відомості відсутні.

Позивачем вказано, що згідно із довідкою №1128 від 2017 р. про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані та виплачені ОСОБА_4 за період з 07.11.2015 р. - 16.08.2016 р. одноразова грошова допомога при звільненні становить - 100462,50 грн., а в червні 2016 р. матеріальна допомога на оздоровлення - 2500,00 грн.

Зі змісту позову встановлено, що вказані виплати не були враховані відповідачем при обчисленні пенсії.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_4 звернувся до відповідача та отримав довідку № 1530 від 15.02.2018 р. про розмір пенсії, яка свідчить про те, що премія 14% дорівнює 0 та не враховується до пенсії, що, на думку позивача, суперечить грошовому атестату.

В подальшому, позивач 08.06.2018 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та здійснити виплату пенсії відповідно до чинного законодавства з урахуванням довідки №1128 від 12.09.2017 року про фактично виплачені під час служби додаткові види грошового забезпечення.

Листом від 17.07.2018 року №3890/К-14 «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки додаткові одноразові грошові виплати, встановлені наказами міністерств та відомств, не є підставою для проведення такого перерахунку. Натомість, перерахунок пенсії може бути проведено на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивач, не погодившись із вказаною відповіддю відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що згідно із положеннями ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011- XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з приписами ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011- XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011- XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Положеннями ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, з огляду на вищевикладене суд зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Таким чином, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками ОСОБА_3 Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, відповідно до якої суд дійшов висновку про наявність підстав для відступлення від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15), відповідно до якого грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що з наявної в матеріалах справи копії довідки ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області №1128 від 12.09.2017 року вбачається, що у червні 2016 року позивачем отримано матеріальну допомоги на оздоровлення у сумі 2500,00 грн.

Відповідно до листа ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області від 20.11.2018 року №3413/119-29/0-2018 матеріальна допомога для оздоровлення як одноразовий додатковий вид (складова) грошового забезпечення є базою для нарахування єдиного внеску, який і був нарахований та сплачений.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, відповідно до позиції ОСОБА_3 Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, матеріальна допомога на оздоровлення не може бути врахована для перерахунку пенсії позивача.

Також суд зазначає, що положеннями ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога.

Відповідно до п. 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Згідно із ч.2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

В той же час, положеннями ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено випадків включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні, а порядок нарахування та виплати такої грошової винагороди визначено ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

З огляду на вищевикладені норми законодавства слід дійти висновку, що хоча одноразова грошова допомога при звільненні і має ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, а отже не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 року у справі №761/28228/15-а.

З огляду на вищевказані норми діючого законодавства, суд зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні не може бути врахована для перерахунку пенсії позивача.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на позов на обставини пропущення позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу стало відомо про порушення його права з листа відповідача від 17.07.2018 року №3890/К-14, що слугувало підставою для відповідного звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

До суду позивач звернувся із даним позовом 14.09.2018 року.

Таким чином, право позивача на отримання сум пенсій у відповідних розмірах відповідачем не визнано саме у липні 2018 року, що і стало підставою для звернення до суду, отже, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, шестимісячний строк на звернення з позовом до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позов.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем у справі допущено бездіяльність щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошова винагорода (одноразові премії), грошова допомога для оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61000) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 19 березня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.

Попередній документ
80533055
Наступний документ
80533057
Інформація про рішення:
№ рішення: 80533056
№ справи: 2040/7638/18
Дата рішення: 18.03.2019
Дата публікації: 21.03.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл