Справа № 183/7696/15
№ 1-в/183/43/19
19 березня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання начальника Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, судимого 25.12.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 3 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2015 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці. На підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки, і на нього були покладені обов'язки періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію у встановлені ними дні, не виїжджати без їх згоди за межі України на постійне проживання, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання.
Представник Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду подання повідомлений належним чином.
Засуджений, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явився, його неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, вивчивши подання та характеризуючи матеріали, вислухавши думку прокурора, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як вбачається з подання, матеріалів особової справи ОСОБА_5 , останній зарекомендував себе із задовільної сторони, однак, 18.06.2016 року, 18.12.2016 року, 29.12.2017 року у період іспитового строку був притягнутий до адміністративної відповідальності та 24.07.2018 року був засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років.
Аналізуючи положення ч. 1 ст. 78 КК України, суд приходить до переконання, що вона є безальтернативною, тобто закінчення іспитового строку, призначеного вироком суду, не звільняє особу від обов'язку покладеного вироком суду від фактичного відбуття покарання.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не виконав покладені на нього обов'язки відповідно до вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2015 року, передбачені ст. 76 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання ОСОБА_3 за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2015 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1