Справа № 161/15398/18
Провадження № 2/161/292/19
13 березня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свій позов мотивує тим, що відповідач, з метою отримання банківських послуг, підписав Заяву № б/н від 17.04.2015 року, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 5000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки ОСОБА_1 були порушені зобов'язання умов кредитного договору, у нього станом на 09.09.2018 року виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 13556,63 грн., що складається з: тіла кредиту - 3668,19 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом - 2897,38 грн., пені - 5869,32 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 621,74 грн. Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 13556,63 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 35).
В судовому засіданні відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково, заперечував щодо нарахування заборгованості в частині пені, оскільки, як зазначив, це фактично призведе до подвійного стягнення однієї й тієї ж заборгованості. Крім того вказав, що ним, після отримання позову банку, було сплачено на рахунок АТ КБ «Приватбанк» 5200 грн. заборгованості.
Представник відповідача підтримав позицію свого довірителя, просив врахувати сплачені останнім кошти в рахунок погашення основної суми заборгованості.
Вислухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 17.04.2015 року отримав від АТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 5000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8-24).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 625 ЦПК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й сплата неустойки.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09.09.2018 року виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 13556,63 грн., що складається з: тіла кредиту - 3668,19 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом - 2897,38 грн., пені - 5869,32 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 621,74 грн. (а.с. 5-10).
Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по нарахованих відсотків за користування кредитом - 6736,51 грн., є правомірними і підлягають до задоволення.
Однак, суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, з таких підстав.
Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов'язання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на прострочення відповідачем виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 5869,32 грн. за порушення умов договору.
Отже, заборгованість, яка існувала у ОСОБА_1 перед АТ «КБ «Приватбанк» станом на 09.09.2018 року по кредитному договору № б/н від 17.04.2015 року, становить 7687,31 грн.
Як вбачається з наданої відповідачем квитанції від 30.10.2018 року (а.с. 63), ОСОБА_1 30.10.2018 року сплатив на рахунок АТ «КБ «Приватбанк» 5200 грн. заборгованості.
Оскільки часткове погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі було 30.10.2018 року, тому дану суму коштів слід зарахувати в рахунок сплати заборгованості визначеної позивачем станом на 09.09.2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.04.2015 року в сумі 2487,31 грн. (з розрахунку: 7687,31 грн. - 5200 грн.)
Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Аналізуючи вищевказане положення законодавства, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 999,01 грн.
На підставі ст.ст. 509, 510, 526, 549, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77- 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.04.2015 року в сумі 2487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 999 (дев»ятьсот дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп.
В іншій частині позовних вимог АТ «КБ «Приватбанк» - відмовити
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення у повному обсязі складене 18 березня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_3