Справа № 147/187/19
Провадження № 1-кп/147/10/19
18.03.2019 року Тростянецький районний суду Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження внесені до ЄДРД за №12019020300000004 від 03.01.2019р. по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красногірка, Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, маючого середню освіту, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуваючого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Суд визнав доказаним, що 07.02.2018 року рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області зобов'язано ОСОБА_6 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їхньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.01.2018р. і до досягнення дитиною повноліття.
Однак, ОСОБА_6 злісно ухиляється від сплати аліментів, що виражається у наступному: ОСОБА_6 працездатний, але з метою злісного ухилення від сплати аліментів тривалий час ніде не працевлаштовується, не звертається за допомогою з приводу працевлаштування до районного центру зайнятості населення та не стає на облік як безробітній, нічим матеріально не допомагає на утримання дитини, маючи при цьому дохід від тимчасових заробітків, а саме: на будівництві, підсобним робітником та на сезонних роботах, при цьому не вживає ніяких заходів для погашення заборгованості, незважаючи на офіційні повідомлення про це працівниками Державної виконавчої служби та попередження його про можливість притягнення до кримінальної відповідальності по ст. 164 КК України за вчинення злісного ухилення від сплати аліментів.
ОСОБА_6 умисно, тривалий час не виплачує аліменти, а саме з 22.01.2018 до 09.01.2019 не здійснив жодної проплати та продовжує злісно ухилятись від їх виплати. Таким чином, своїми умисними діями направленими на злісне ухилення від виплати аліментів, ОСОБА_6 допустив заборгованість по виплаті аліментів за вищевказаний період на користь ОСОБА_4 на утримання їхньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму в розмірі 10823 грн. 05 коп., чим поставив ОСОБА_4 у скрутне матеріальне.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, дав показання про обставини скоєння кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що йому відомо про те, що рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їхньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2018 році він маючи не стабільний дохід від тимчасових заробітків, не сплачував кошти на утримання дитини. Попередження від працівників ДВС про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності отримував, однак будь яких заходів для погашення заборгованості не вживав. Також у вищевказаний період офіційно не працевлаштовувався, не звертався до центру зайнятості населення та не ставав на облік як безробітний, грошових коштів на утриманні дитини не сплачував, свідомо ухилявся від їх сплати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо особи обвинуваченого.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості, дані про обвинуваченого, який на обліках у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає щире каяття в скоєному.
Обтяжуючих покарання обставинин відносно обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
При визначенні міри покарання обвинуваченому суд, з врахуванням його особи, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 164 КК України у виді громадських робіт, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 90 (дев'яносто) годин.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 КК України, громадські роботи можуть відбуваються не більш як чотири години на день.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, потерпілій та прокурору.
Суддя: