Справа № 140/2821/18
Провадження № 2/140/140/19
14.03.2019 року Немирівський районний суд
Вінницької області
у складі: головуючого судді - Науменка С.М.
за участю: секретаря судового засідання - Затишняка А.О.
учасників справи: позивачка - ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу № 140/2821/18 за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради визнання права в порядку спадкування за заповітом на майно.,
ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Ковалівської сільської ради про визнання права в порядку спадкування за заповітом на майно, в якому просить визнати за ним право в порядку спадкування за законом на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку фактично мала право ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, який постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2
Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складалася із Ѕ частини житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Спадкоємцем за законом після смерті батька були він ОСОБА_1, його брат ОСОБА_5 та їхня мати ОСОБА_4, яка фактично спадщину після смерті батька прийняла, так як проживала з ним в одному житловому будинку та зберігала правовстановлюючі документи на спадкове майно.
ОСОБА_5 спадщину після смерті батька не приймав, та на неї не претендує, про що подав письмову заяву.
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача, ОСОБА_4 померла.
Після смерті матері залишилась спадщина, до складу якої входить Ѕ частина житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 яка належала матері та Ѕ частина вище вказаного житлового будинку, яка належала батькові на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно .
Позивач являюсь спадкоємцем після смерті матері, прийняв спадщину, подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Йому було видано свідоцтво про право на спадщину на нерухомість від 21 серпня 2007 року, на Ѕ частину вище вказаного житлового будинку, що належала матері.
В позивача виникла необхідність одержати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Ѕ частину житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1.
19.10.2018 року він подав до Немирівської державної нотаріальної контори заяву про видачу мені свідоцтва про право на спадщину на майно.
Однак 19 жовтня 2018 року нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори були винесено Постанову №1324/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Ѕ частину житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1
Підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є неможливість встановити те, що ОСОБА_3 являється чоловіком ОСОБА_4.
В зв'язку з такими обставинами він змушений за вирішенням питання визнання права власності на спадкове майно звернутись до суду.
В судовому засідання позивач позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача до зали судового засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить справу слухати у відсутність представника сільської ради, позов визнає.
Суд заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5), після смерті якої відповідно до довідки № 2564 від 27.09.2018 року виданої виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, залишилося спадкове майно, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 11). Суд позбавлений можливості встановити родині відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, адже, як встановлено судом в свідоцтві про народження ОСОБА_1 в графі мати записана «ОСОБА_4» (а.с. 17). Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, яка складається з Ѕ частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину на нерухомість від 01.08.2007 року (а.с 13).
Позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилося спадкове майно яке складається з Ѕ частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 спадщину після смерті якого, як стверджує позивач фактично прийняла його мати ОСОБА_4, так, як проживала з ним в одному житловому будинку та зберігала правовстановлюючі документи на спадкове майно. У зв'язку з цим у нього виникла необхідність одержати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Ѕ частину житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1. Однак 19 жовтня 2018 року нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори було винесено Постанову № 132402-31 від 19.10.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с 14).
Однак, твердження позивача, про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, не знайшли підтвердження під час розгляду справи, а саме в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_3 або рішення про оголошення його померлим.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на момент смерті ОСОБА_3, який як вказує позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти(у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємиць прийняв спадщину. Якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 158 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР, народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміна імені, по батькові і прізвища підлягають реєстрації в державних органах запису актів громадянського стану.
Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво.
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбних відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що факти вказані позивачем в позовній заяві не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що заява представника відповідача Ковалівського сільського голови Верховода В.В. про визнання позову суперечить закону, а тому суд не приймає це визнання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 529, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. 158 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складення повного судового рішення - 18.03.2019 року.
Суддя:(підпис)
Копія вірна С.М. Науменко
Суддя: