Справа № 357/712/16-ц
2/357/1478/19
18 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Бондаренко О. В.
при секретарі Бондаренко Н. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,
25.01.2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що 27.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53100509528В, згідно якого відповідачу було надано кредит в сумі 50 000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язалась повернути кредит в строк до 27.12.2016 року або достроково у випадках, передбачених Кредитним договором, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10 % річних або іншому розмірі, передбаченому кредитним договором, однак відповідач зобов'язавшись повернути кредит порушила умови договору, чим спричинила заборгованість по сплаті кредиту, а саме: прострочила сплату кредиту за період 23.04.2014 року по 25.12.2015 року в розмірі 22 868,49 грн.; прострочила сплату відсотків за користування кредитом за період з 23.04.2014 року по 25.12.2015 року в розмірі 4 784 грн. 17 коп.. прострочила сплату комісії за обслуговування кредиту за період з 23.04.2014 року по 25.12.2015 року в розмірі 11 830,00 грн. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов кредитного договору, відповідач повинна сплатити позивачу загальну суму заборгованості, що відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.12.2015 року становить 109 783,34 грн., з них: 18 199,02 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 22 868,49 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 4527,94 грн. - інфляційні втрати (кредит); 472,70 грн. - 3 відсотки річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту; 4784,17 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками; 707,90 грн. - інфляційні втрати (відсотки); 88,64 грн. - 3 відсотки річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення відсотків; 33,75 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками; 11830,00 грн. - сума простроченої заборгованості по комісії; 12 565,68 грн. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та кредиту в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу. В добровільному порядку відповідач відмовляється погашати заборгованість, в зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором в розмірі 109 783 грн. 34 коп. та судовий збір в розмірі 1 646 грн. 75 коп.
Позивач представника в судове засідання повторно не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без участі представника ПАТ «ВТБ Банк» до суду не подав.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача, за довіреністю у справі, ОСОБА_2, до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Так, з матеріалів вправи ( а.с. 38,54-56, 67-70, 84-86) вбачається, що 05.02.2016 року було відкрито провадження у вказаній справі, заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2016 року позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, було задоволено, 10.12.2018 року відповідач подала до суду заяву про перегляд заочного рішення та ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2019 року заочне рішення від 11.03.2016 року було скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Також, з матеріалів справи ( а.с. 89,94) вбачається, що представник позивача в судове засідання призначене на 06.02.2019 року та 18.03.2019 року не з'явився, про розгляд справи позивач повідомлений належним чином, докази поважності причини неявки та заяви про розгляд справи без участі представника ПАТ «ВТБ Банк» до суду не подано.
В матеріалах справи містяться заяви представника ПАТ «ВТБ Банк» ОСОБА_3, про розгляд справи без участі представника Банку, від 12.11.2016 року та від 23.02.2016 року, однак суд не приймає їх до уваги, оскільки до даних заяв додано копії довіреності ПАТ «ВТБ Банк» на вказаного представника, строк дії яких закінчився 02.06.2017 року.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_4 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тому, у зв'язку з наведеним положенням п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, повторно не повідомив про причини неявки та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,, підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України позивач має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, залишити без розгляду.
Позивач має право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала складена 18.03.2019 року.
СуддяОСОБА_4