Справа № 344/1846/19
Провадження № 1-кс/344/1131/19
16 березня 2019 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12018090010003673,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий злочин проти власності при наступних обставинах. Так, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 при невстановленому слідством місці та обставинах познайомилися із ОСОБА_7 . Після цього, 09.10.2018 року ОСОБА_4 разом ОСОБА_6 направились до квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить його батькові ОСОБА_8 та в якій проживає ОСОБА_7 . Зайшовши до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_4 із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направилися до кухні, де почали розпивати спиртні напої. Після цього, скориставшись тим, що ОСОБА_7 перебував у безпорадному стані, через надмірну кількість вжитих алкогольних напоїв, знаходився в стані сну, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжки майна, яке знаходилось у приміщенні квартири АДРЕСА_1 . У цю мить в ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що ОСОБА_7 спить, а потерпілий ОСОБА_8 в приміщенні квартири відсутній та за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно викрали двокамерний холодильник марки «SAMSUNG» модель «RL28DBSI», серійний номер - НОМЕР_1 , сірого кольору, музичний центр марки «Thompson» VTCD 780, сірого кольору, електричний чайник марки «Amica» KD 1011, білого кольору, пральну машину із горизонтальною загрузкою, марки «Indesit» WIPT-82EU, білого кольору, телевізор марки «Samsung» CS-21V10MLR, сірого кольору. В подальшому, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 покинули приміщення квартири АДРЕСА_1 , а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5920 грн.
Матеріалами клопотання зазначається, що 21 грудня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваний та його захисник не заперечили щодо клопотання.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як слідує з матеріалів клопотання, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, непрацюючий, неодружений, з середньою освітою, раніше судимий.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення вбачається із зібраних в кримінальному провадженні доказів, а саме даних, які містяться в протоколах допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам, протоколі огляду відеозапису та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду є те, що він підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, усвідомлює про неминучість покарання за вчиненого злочину, крім того з 17.08.2017 року по перебував у розшуку за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 395 КК України, може виїхати за межі м. Івано-Франківська з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки останній будучи зареєстрованим та проживаючи в АДРЕСА_2 , на судові виклики в засідання не з'являвся та вчинив новий злочин.
Застосування запобіжного заходу у вигляді застави не може запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , офіційно не працює, джерело його доходу невідоме, також відсутні особи, які можуть внести грошові кошти на спеціальний рахунок Івано-Франківського міського суду.
Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 19 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 36 499 (тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 13 травня 2019 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 19 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 36 499 (тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;
5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали - шістдесят днів.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 18.03.2019 року.