12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/3715/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
представник - адвокат Нікогосян О.С. (довіреність від 06.11.2018),
відповідач - Державне підприємство "Макарівське лісове господарство",
представник - адвокат Христофоров О.В. (довіреність №01-21/13-1 від 11.01.2018)
розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
від 29.11.2018
у складі колегії суддів: Тищенко А.І. (головуючий), Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.
у справі №911/3715/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"
про стягнення 1 757 055 грн.
1. 22.12.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Північного апеляційного господарського суду, Державне підприємство "Макарівське лісове господарство" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №911/3715/17 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" у справі №911/3715/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2019.
3. Ухвалою від 28.01.2019 Верховний Суд поновив Державному підприємству "Макарівське лісове господарство" строк на касаційне оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №911/3715/17, відкрив касаційне провадження у справі №911/3715/17 Господарського суду Київської області за касаційною скаргою Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, призначив розгляд касаційної скарги Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" на 12.03.2019 о 10 год. 45 хв.
4. Від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) надійшов відзив на касаційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (далі - ДП "Макарівське лісове господарство", відповідач, скаржник).
Короткий зміст вимог скаржника та постанови апеляційного суду
5. Рішенням від 13.06.2018 Господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив, стягнув з ДП "Макарівське лісове господарство" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 893 796, 72 грн. витрат за користування вагонами, 862 819, 08 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах, 439, 20 грн. телеграфного збору, 26 355, 83 грн. судового збору.
6. Зазначене рішення було оскаржене відповідачем до апеляційного суду, який порушив апеляційне провадження.
В ході здійснення апеляційного провадження у справі №911/3715/17 ДП "Макарівське лісове господарство" до апеляційного суду 13.09.2018 подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи, до якої не було надано жодних доказів понесення стороною витрат у справі на правничу допомогу (т. 1, а.с. 264).
7. Постановою від 29.11.2018 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Макарівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 задовольнив, рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю, стягнув з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на користь ДП "Макарівське лісове господарство" 39 533, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (т. 2, а.с. 23-28).
8. У цей же день, Додатковою постановою від 29.11.2018 Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3715/17 (т. 2, а.с. 29-32).
8.1. Постанова суду апеляційної інстанції, з посиланням на статті 123, 126, 129, 244 ГПК України, мотивована тим, що доказів оплати рахунку заявником не надано, а, отже, не подано належних та достатніх доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, що має наслідком відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 по справі №910/8682/18.
Додаткова постанова надіслана сторонам 10.12.2018, що підтверджується відповідною відміткою уповноваженого працівника суду на зворотній стороні постанови.
9. 04.12.2018 ДП "Макарівське лісове господарство" подано клопотання про залучення доказів щодо понесених судових витрат у справі №911/3715/17 (т. 2, а.с. 33-46).
Відповідно до клопотання від 04.12.2018 відповідач просив здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які ДП "Макарівське лісове господарство" має сплатити у зв'язку з розглядом справи №911/3715/17 в суді апеляційної інстанції; у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги ДП "Макарівське лісове господарство" та відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідач просить здійснити розподіл судових витрат, поклавши на позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 86 925, 91 грн.
Зазначене клопотання залишилось не розглянутим апеляційним судом.
Доводи скаржника (позивач у справі)
10. Скаржник доводив, що, з урахуванням положень статті 244 ГПК України, апеляційним судом неправильно визначено дату винесення додаткової постанови, оскільки клопотання та документи відповідача подані 04.12.2018, в межах п'ятиденного строку на їх подання, визначеного процесуальним законом, а постанова апеляційного суду датована 29.11.2018, в день прийняття постанови апеляційного суду з перегляду спору по суті.
10.1. Скаржник, з посиланням на статтю 129 ГПК України, зазначив, що оскільки постановою апеляційного суду у даній справі задоволено апеляційну скаргу відповідача, то судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, належить покласти на ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
10.2. Скаржник аргументував, що апеляційним судом порушено положення пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України, оскільки відповідач підтвердив належними доказами надання правової допомоги адвокатом, обсяг виконаних робіт, їх вартість та факт прийняття цієї роботи, про що свідчить підписання акта виконаних робіт без будь-яких застережень.
Доводи інших учасників справи
11. У відзиві АТ "Українська залізниця" на касаційну скаргу ДП "Макарівське лісове господарство" зазначило, що для здійснення судом розподілу судових витрат, учасник справи зобов'язаний надати детальний опис здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката разом з детальним описом робіт (наданих послуг). Крім того, відповідно до статей 126, 129 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат лише за наявності доказів фактичного понесення стороною витрат на правову допомогу.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
12. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 126 - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частина 2 статті 126 - за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 3 статті 126 - для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 126 - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина 4 статті 129 - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина 5 статті 129 - під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частина 8 статті 129 - розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частина 1 статті 244 - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 3 статті 244 - суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
13. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 129, 244 ГПК України.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
14. Юридичний аналіз положень частини 8 статті 129 та частин 2, 3 статті 126 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру, яка дозволяє розгляд питання про стягнення судових витрат за надання юридичної допомоги стороні спору винести поза межі розгляду справи по суті, як в суді першої, так в суді апеляційної інстанції.
Так, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
15. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі до завершення апеляційного провадження звернувся із заявою про розподіл судових витрат за надання юридичної допомоги від 13.09.2018 (т. 1, а.с. 264). Отже, відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України він мав право подати докази щодо розміру судових витрат упродовж п'яти днів з моменту винесення постанови апеляційного суду від 29.11.2018 за наслідком розгляду апеляційної скарги по суті, що ним і було зроблено 04.12.2018 шляхом подання відповідного клопотання про надання таких доказів (т. 2, а.с. 33-46).
З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає додаткову постанову від 29.11.2018 такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідача було позбавлено можливості надання доказів в обґрунтування понесених витрат на надання юридичної допомоги упродовж п'яти днів з моменту проголошення постанови апеляційного суду по суті апеляційного оскарження.
16. Разом з тим, касаційний суд приймає до уваги те, що Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та залишено в силі рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 у справі №911/3715/17.
Відтак, враховуючи положення частини 4 статті 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи (зокрема, й за надання послуг адвоката) уже не можуть стягуватися на користь позивача у справі, а покладаються на відповідача - ДП "Макарівське лісове господарство".
17. Тому, застосовуючи принцип процесуальної економії та керуючись частиною 2 статті 309 ГПК України, згідно з якою не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДП "Макарівське лісове господарство" про скасування додаткової постанови апеляційного суду від 29.11.2018 та необхідність зміни висновків мотивувальної частини додаткової постанови апеляційного суду відповідно до висновків касаційного суду, викладених у мотивувальній частині даної постанови.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
18. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 10-10.2. описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 14-17 мотивувальної частини даної постанови, однак, не вбачає можливості скасування додаткової постанови апеляційного суду у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, оскільки постанова апеляційного суду 29.11.2018 за наслідком розгляду по суті апеляційної скарги скасована постановою касаційного суду від 12.03.2019 у даній справі із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, що виключає можливість розподілу судових витрат на користь відповідача у справі, оскільки судові витрати мають стягуватися на користь позивача, що відповідає висновкам резолютивної частини оскаржуваної додаткової постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. У зв'язку із залишенням в силі Верховним Судом рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018, додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 підлягає залишенню без змін з підстав, зазначених в пунктах 15-17 мотивувальної частини даної постанови.
В. Судові витрати
20. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишенням без змін додаткової постанови апеляційного суду з підстав, зазначених касаційним судом у мотивувальній частині Постанови Верховного Суду у цій справі, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 129, 240, 301, 308, 309, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №911/3715/17 залишити без змін з підстав, зазначених у мотивувальній частині Постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у цій справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк