15.03.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3150/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В. , Іванова О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018р. у справі №904/3150/18 (суддя Рудь І.А., повний текст якого складено 26.11.2018р.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 33 733 грн. 20 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 33 733 грн. 20 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018р. у справі №904/3150/18 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 33 733 грн. 20 коп. плати за користування вагонами і 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивоване, тим, що матеріалами справи встановлено своєчасність повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем призвело до їх затримки на підходах до станції призначення та нарахування залізницею плати за користування вагонами.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018р у справі №904/3150/18 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги :
Відповідач заперечує факт зайнятості колій на ст. Рядова з його вини. Вважає цей факт не підтвердженим жодними доказами.
Товариство вважає акт №3 від 07.12.2015 неналежним доказом у справі, оскільки згідно наказу №233 від 17.02.2018, виданого на підставі акту №3 наказ підписано ДНЦО-2 Любарським, а в доданому до позовної заяви акті загальної форми ГУ-23 №3 зазначено, що наказ видано за підписом ДНЦ-2 -Алейнікова.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу позивач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 у даній справі без змін.
Позивач вважає безпідставним твердження позивача про відсутність документів, що підтверджували б зайнятість колій станції призначення Рядова вагонами, які не забиралися відповідачем на під'їзну колію. Залізницею були надані документи, які були підставою для нарахування плати за користування вагонами: акти форми ГУ-23а: №69 від 16.02.2018, №1 від 17.02.2018, №7 від 20.02.2018, №73 від 20.02.2018, складені станціями затримки Савро, Гейківка, Грекувата, акти форми ГУ-23, складені станцією призначення Рядова, пам'ятки форми ГУ-45 про подавання та забирання спірних вагонів.
Залізниця вказує на помилковість зазначення в акті форми ГУ-23 №3 прізвища підписанта ДНЦ-2 Алейнікова, оскільки наказ №233 від 17.02.2018 підписаний ДНЦО Любарським, що відповідає дійсності і погоджується з висновком суду, що вказаний факт не міг вплинути на затримку вагонів на станції Гейківка та а нарахування плати за користування вагонами за цим актом.
Позивач звертає увагу на те, що відповідачем було частково сплачено плату за користування вагонами, затриманих по актам форми ГУ-23а, ГУ-23 в розмірі 50%. Тобто, на момент підписання відомостей ГУ-46 у відповідача не було претензій щодо затримки вагонів на підходах до станції призначення і на коліях станції Рядова.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргоюПриватного акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» (головуючий суддя:Дармін М.О., судді:Березкіна О.В., Іванов О.Г.). Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (Перевізник) і Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Замовник) 16.02.2018 був укладений договір про надання послуг №02076/ПрЗ-2018.
За п. 1.1. предметом даного договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до підп. 2.1.6. п.2.1 договору на Замовник зобов'язаний оплачувати Перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Сторонами в підп.. 3.4. п. 3 договору погоджено, що за час перебування вагона Перевізника з нумерацією, що починається на « 5» в користуванні Замовника під вантажними операціями або в інших випадках нараховується плата за користування вагоном в порядку визначеному правилами користування вагонами для вагонів парку залізниць та за ставками встановленими Збірником тарифів.
Залізничними накладними №№ 46044756, 45682671, 45684735, 43981174, 46081717,46085858, 48382576, 45881299, 45962164, 46128682, 46083887, 48431738, 46023149, 46048260, 46083903, 46083861, 46083804, 45537271, 45529906, 48431738, 46130084, 46081717, 46083887, 48369466 підтверджується, що на станцію призначення Рядова Придніпровської залізниці на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» прибули залізничні вагони, що перевозяться на своїх осях, не зазначені в алфавіті.
Знаходження вагонів у власності філії «ПВРЗ" ПАТ «Укрзалізниця» підтверджується і витягом з довідки ГІОЦ УЗ 1610У «Зміна картотечних даних СОСВАГ УЗ-1610У» (а.с.158-168 т 1.).
Прибулі на адресу ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» вагони своєчасно не були забрані ним на свою під'їзну колію, що було підставою для складання станцією призначення актів загальної форми ГУ-23: №778 від 19.02.2018, №786 від 20.02.2018, №№809, 818, 820,821, 823,824 від 21.02.2018, №№828,834, 835 від 22.02.2018, №839 від 23.02.2018 (а.с. 53 -64 т.1).
Через неможливість приймання вагонів станцією Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу були затримані вагони:
у кількості 55 (№№ голова 59128470 хвіст 59140772, індекс поїзда 4600-419-4572 з вантажем на своїх осях) на станції Савро на підставі наказу № 231 від 16.02.2018 (а.с. 78 т.1);
у кількості 50 (№№ голова 59128637 хвіст 59228429, індекс поїзда 4600-547-4572 з вантажем на своїх осях) на станції Гейківка на підставі наказу № 233 від 17.02.2018 (а.с. 79 т.1);
у кількості 57 (№№ голова 58850975 хвіст 59130948, індекс поїзда 4600-730-4572 з вантажем на своїх осях) на станції Грекувата на підставі наказу №244 від 20.02.2018 (а.с. 80 т.1);
у кількості 60 вагонів (№№ голова 59138685 хвіст 59139139, індекс поїзда 4956-33-4572 з вантажем на своїх осях) на станції Савро на підставі наказу № 245 від 20.02.2018 (а.с.81 т.1).
На підставі вказаних наказів станціями затримки вагонів Савро, Грекувата, Гейківка Придніпровської залізниці складено:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 1 від 17.02.2018 (а.с. 82 т.1), № 69 від 16.02.2018 (а.с. 83 т.1); № 73 від 20.02.2018 ( а.с. 84 т.1); № 7 від 20.02.2018 ( а.с. 85 т.1);
- акти загальної форми ГУ-23: № 3 від 17.02.2018 ( а.с. 86 т.1), № 69 від 16.02.2018 (а.с. 87 т.1); № 73 від 20.02.2018 (а.с. 88 т.1); від 20.02.2018 ( а.с. 89 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів № 3 (станція Гейківка Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 233 індекс 4600-547-4572 отримане відповідачем 17.02.2018 о 03:25 год. ( а.с. 90 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів № 7 (станція Грекувата Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 2708 індекс 4600-730-4572 отримане відповідачем 20.02.2017 о 11:20 год. ( а.с. 91 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів № 69 (станція Савро Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 2602 індекс 4600-429-4542 отримане відповідачем 16.02.2018 о 23:50 год. ( а.с. 92 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів № 73 (станція Савро Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 3509 індекс 4856-33-4572 отримане відповідачем 20.02.2017 о 13:35 год. ( а.с. 93 т.1).
За актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 17.02.2018 затримані вагони, що прибули поїздом № 2725 17.02.2018 о 02 год. 55 хв. відправлені поїздом № 2726 - 19.02.2018 о 07 год. 05 хв. (т. 1 а.с. 82).
За актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 69 від 16.02.2018 затримані вагони, що прибули поїздом № 2602 16.02.2018 о 23 год. 00 хв. відправлені поїздом № 2601 - 18.02.2018 о 18 год. 15 хв. (т. 1 а.с. 83).
За актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 73 від 20.02.2018 затримані вагони, що прибули поїздом № 3509 20.02.2018 о 12 год. 20 хв. відправлені поїздом № 2509 - 21.02.2018 о 02 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 84).
За актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 7 від 20.02.2018 затримані вагони, що прибули поїздом № 2708 20.02.2018 о 18 год. 10 хв. відправлені поїздом № 2708 - 21.02.2018 о 18 год. 23 хв. (т. 1 а.с. 85).
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника на підставі пам'яток про подавання вагонів та пам'яток про забирання вагонів ф. ГУ-45 було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№20029054,22029056, 23029057,23029059, 23029058,22029055, 03049077 у загальній сумі 33 733 грн. 20 коп. (а.с.40-52 т.1).
Вказані відомості зі сторони Замовника підписані із застереженням: «З нарахованою сумою…не згодні. Плата за користування вагонами по АОФ нарахована з порушеннями п. 3.4. договору №02076/ПрЗ-2018 «Про надання послуг» і п. 15 «Правил користування вагонами»…»
Нарахована Перевізником сума за користування вагонами Замовником сплачена була частково, у зв'язку з чим і було подано позивачем відповідну позовну заяву до місцевого господарського суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Такі ж положення наведені у ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N457 затверджено Статут залізниць України, який згідно ст. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (ст. 3 Статуту).
Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.
В позовній заяві залізниця вказала, що своєчасно повідомила товариство про готовність передати вагони на під'їзну колію ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і цей факт не заперечується останнім.
За приписами ч.1, ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати.
Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година (ч. 8, ч.9 ст. 119 Статуту).
За п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999р. №113 передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Визначено п.6 вказаних Правил, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Пунктами 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Пунктом 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. N334 встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п. 3 Правил складання актів).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем додержані вимоги щодо складання необхідних документів при затримці вагонів з вини відповідача.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
За п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Щодо обставин наявності або відсутності вини вантажоодержувача, то відповідно до ч.1,ч 2ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).
Пунктом 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 встановлено, що черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Факт неможливості позивача доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, підтверджується складеними на станції призначення Рядова актами загальної форми ГУ-23, що підписані сторонами.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження прийняття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.
Саме по собі зазначення в акті ф.ГУ-23 № 3 призвища ДНЦ-2 Алейнікова замість Любарського не спростовує відомостей, які містить даний акт, обґрунтовано визнано місцевим господарським судом помилкою, допущеною позивачем, яка жодним чином не впливає на характер спірних правовідносин і не може бути визнана підставою для звільнення від відповідних нарахувань.
Колегія суддів звертає увагу також на те, що з огляду на зміст застережень відповідача у підписаних ним відомостях плати за користування вагонами підставою спору стали розбіжності між сторонами у визначенні суми сплати за користування вагонами. Відмовляючись сплатити повністю нараховану позивачем суму плати за користування вагонами, відповідач не вказав в якості відмови відсутність своєї вини у затримці вагонів.
Тобто, підписуючи відомості плати за користування вагонами відповідач не погодився із нарахування позивачем 100% плати за користування вагонами відповідно до Тарифного керівництва №1 розділу V таблиці №1 та вважає, що таке нарахування суперечить п. 3.4. укладеного договору про надання послуг та п. 15 Правил користування вагонами.
Проте, як вже було наведено вище ст. 119 Статуту залізниць України передбачена плата за користування вагонами під час затримки та зберігання вантажу на станції понад зазначений термін. Аналогічні приписи встановлені і п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами.
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п.14, п.15 Правил користування вагонами і контейнерами)..
Аналогічний зміст має і п.5 розділу V Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 №317. Згідно цього пункту за затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у табл. 1.
Відповідно до п.1 розділу V Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, ставки плати за користування вагонами перевізника України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1.
Таблиця 1 містить розмір ставки плати за користування вантажними вагонами перевізника, виходячи з часу користування вагоном ( грн. за вагон) у разі виконання однієї операції, у відповідності до розмірів яких позивачем здійснено розрахунок: ставка за 1 вагон: ставка за кількість годин *суму у гривнях з таблиці * корегуючий коефіціент 2,647.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що в наведених положеннях йде мова про користування вагонів, власниками або орендарями, яких є інші підприємства, а не сама залізниця.
В Тарифному керівництві №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги надані наступні терміни:
- власний вагон - вантажний вагон, яким юридична особа (крім перевізника) або фізична особа - підприємець володіє на праві власності або іншій правовій підставі, що має загальномережеву нумерацію та ознаку в АБД ПВ «власний вагон»;
- власний вагон перевізника - вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі, має загальномережеву нумерацію та ознаку в АБД ПВ "власний вагон";
- вагон орендований - вагон перевізника, переданий ним в користування на визначений строк на підставі договору оренди.
В п. 3.4. договору сторони погодили, що плата за користування вагонами нараховується саме для вагонів парку залізниць. Перевезення вантажу власними вагонами перевізника - залізниці підтверджено матеріалами справи.
За викладених обставин, рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для зміни чи скасування рішення.
Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.
Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018р. у справі №904/3150/18 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 3 п. 2 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлений 18.03.2019
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов