проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"18" березня 2019 р. Справа № 917/1047/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх.№232 П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 (суддя О.С. Семчук, повне рішення складено 05.12.2018) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 37 511,29 грн., -
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод"), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 37 511,29 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позову посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасного проведення поточного ремонту за договором №5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018. В якості правових підстав позову посилається на умови договору, положення ст. ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 у справі №917/1047/18 відмовлено в позові повністю.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про невідповідність дійсності тверджень суду про відсутність погодження сторонами договору графіку та строків виконання поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда, а також про втрату позивачем права у подальшому посилатись на відступи відповідача від умов договору, в тому числі і на порушення строків проведення робіт.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача. Розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - не пізніше 10 днів з моменту вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
У встановлений ухвалою суду строк від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1245 від 05.02.2019), в якому відповідач рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2018 між ПАТ "Українська залізниця" (замовник) та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (виконавець) було укладено договір №5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018, згідно п.п. 1.1. якого виконавець прийняв на себе зобов'язання власними силами, засобами та матеріалами надати послуги з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 (далі - ПР-2) одного двосистемного дев'ятивагонного електропоїзда ЕКр1-001 виробництва ПАТ "КВБЗ" (далі - електропоїзд) відповідно до умов даного договору та специфікації на проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКр1-001 (додаток №1), а замовник - прийняти ці послуги та оплатити їх (т. 1 а.с. 6-31).
Ціна договору визначається згідно калькуляції вартості надання послуг з поточного ремонту в об'ємі ПР-2 одного електропоїзду ЕКр1-001 в умовах ТПС "Дарниця" (додаток №2) (п.п. 2.1 договору).
Згідно п.п. 2.2 договору загальна сума договору у відповідності специфікації (додаток №1) та складає 1 491 462,72 грн., в т.ч. ПДВ 20% 248 577,12 грн.
Відповідно до п.п. 3.3 договору сторони погодили, що перед виконанням ПР-2 електропоїзда, сторонами узгоджується графік виконання робіт.
Виконавець після проведення ПР-2 повідомляє про виконання робіт та надає замовнику на підпис акт наданих послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКр1-001 в двох оригінальних екземплярах (п.п. 3.4 договору).
Відповідно до п.п. 6.2.1 договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період надання послуг, за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно наданої (не наданої) послуги, яка визначена в п.п. 1.1 договору.
Строк дії договору, встановлений п.п. 11.1, - до 30.06.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Вважаючи, що виконавець свої зобов'язання з надання послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 одного двосистемного дев'ятивагонного електропоїзда ЕКр1-001 виробництва ПАТ "КВБЗ" в строк, встановлений договором не виконав, замовник звернувся до нього з претензією (№76-УЗШК/ю від 13.06.2018), в якій вимагав сплатити пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 11.05.2018 по 06.06.2018 в розмірі 37 511,29 грн. (т. 1 а.с.49-50).
Виконавець претензію проігнорував, відповіді на неї не надав, суму пені в добровільному порядку не сплатив.
Вказані обставини стали підставою для звернення ПАТ "Українська залізниця" до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" про стягнення пені у сумі 37 511,29 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зазначивши, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем передбачених строків надання послуг (графік виконання робіт по договору відсутній), дійшов висновку, що оскільки акт виконаних робіт від 06.06.2018 (23.07.2018) позивачем підписано без застережень із зазначенням про відсутність у сторін претензій, позивач втратив право у подальшому посилатись на відступи відповідача від умов договору, в т.ч. на порушення строків проведення робіт.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору підряду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно положень статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підставою виникнення спірних правовідносин є укладений 02.05.2018 між сторонами договір №5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018, згідно умов якого виконавець прийняв на себе зобов'язання власними силами, засобами та матеріалами надати послуги з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 одного двосистемного дев'ятивагонного електропоїзда ЕКр1-001 виробництва ПАТ "КВБЗ" відповідно до умов даного договору та специфікації на проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКр1-001, а замовник - прийняти ці послуги та оплатити їх.
Як вже зазначалось вище, пунктом 3.3. договору сторони погодили, що перед виконанням ПР-2 електропоїзда ЕКр1-001, сторонами узгоджується графік виконання робіт.
Проте, погоджений сторонами графік виконання робіт по договору в матеріалах справи відсутній.
Судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги посилання позивача на те, що графік виконання робіт був запропонований відповідачем листом від 25.04.2018 за №53.3.-02/805, заперечення з боку позивача щодо строків та терміну проведення поточного ремонту відсутні, тому графік можна вважати узгодженим, оскільки: вказаний лист носить односторонній характер і є лише пропозицією відповідача, яка не була погоджена позивачем; в листі зазначено про необхідність узгодження строків та терміну проведення поточного ремонту та обов'язковість відповідного повідомлення відповідача позивачем; докази погодження позивачем запропонованих строків проведення ремонтних робіт в матеріалах справи відсутні; будь-яка відповідь на лист з боку позивача відповідачу не надходила.
Так само не може вважатись графіком виконання робіт попередній графік, адже його було узгоджено до укладення сторонами спірного договору.
З урахуванням наведеного, господарський суд Полтавської області дійшов правомірного висновку, зазначивши, що оскільки сторонами не було погоджено графік виконання робіт за договором, невірно стверджувати про прострочення зобов'язання відповідача з виконання ремонтних робіт.
В зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності надання послуг за договором №5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018, здійснене позивачем нарахування пені за порушення умов договору визнається судом безпідставним та необґрунтованим.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до акту виконаних робіт з проведення поточного ремонту дев'ятивагонного електропоїзду ЕКр1-001 побудови ПАТ "КВБЗ" від 06.06.2018 роботи, передбачені договором, виконані в повному обсязі, прийняті без зауважень, оплачені замовником в повному обсязі (т. 1 а.с. 32-48).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліків у виконані роботі.
Згідно вимог ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Таким чином, здійснивши оплату за актом виконаних робіт, замовник погодився, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк.
Крім того, сторонами складено та підписано акт виконаних робіт до договору №5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018 з поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКр1-001 від 27.07.2018, в якому також зазначено, що сторони претензій одна до іншої не мають (т. 1 а.с. 139). Отже, замовник підтвердив відсутність будь-яких претензій до виконавця.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вказав, що оскільки акт виконаних робіт від 06.06.2018 замовником підписано без зауважень, претензії сторін щодо виконання робіт відсутні, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, позивач втратив право у подальшому посилатись на відступи виконавця від умов договору, в тому числі і на порушення строків проведення ремонтних робіт.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Колегія суддів зазначає, що доводи ПАТ "Українська залізниця", викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 у справі №917/1047/18 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 у справі №917/1047/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України, через Харківський апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного суду.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Россолов В.В.