Справа № 522/1910/19
Провадження № 2 ві/522/14/19
15 березня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Фуцур Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючої судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
13.03.2019 року від представника відповідача надійшла заява про відвід головуючої по справі судді Шенцевої О.П., яка обґрунтована тим, що дії судді по розгляду справи викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді. Так, представник відповідача посилається, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси (суддя Науменко А.В.) перебувала справа № 522/16858/18 між тими самими сторонами про той самий предмет позову. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2019 року (суддя Науменко А.В.) справа залишена без розгляду за заявою позивача. 05.02.2019 року позивач подає до Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, справа № 522/1910/19, яка була розподілена на суддю Шенцеву О.П. Представник відповідача вважає, що залишення позову та подання нового позову було вчинено з метою зміни складу суду.
У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ( п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.
Як вбачається з ухвали суду від 14.03.2019 року, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліменті до вирішення питання про відвід.
За результатами автоматичного розподілу заява про відвід передана судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіну Р.Д..
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 15.03.2019 року представника ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої Ольги Петрівни прийнята до провадження та призначена до розгляду на 15.03.2019 року о 10 годин 55 хвилин без повідомлення учасників справи.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Між тим дослідивши підстави для відводу головуючої судді, заявлені представником позивача, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.
Фактично підставою для звернення представника ОСОБА_1 з заявою про відвід судді стало те, що раніше аналогічна справа розглядалась Приморським районним судовм м. Одеси, іншим суддею, яка була залишено без розгляду, після чого позов був поданий повторно та автоматизованою системою КП « Д-3» розподілена у провадження судді Шенцевої Ольги Петрівни, що не є підставою для відводу судді.
Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду (п.5 ст. 39 ЦПК).
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що представником позивача не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Домусчі Л.В. при вирішенні даної цивільної справи.
Отже, передбачених ст.36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд-
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючої судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Д. Абухін
15.03.2019