Іменем України
15 березня 2019 року
Київ
справа №2-а-7354/08
адміністративне провадження №К/9901/67207/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В.)
у справі №2-а-7354/08
за позовом ОСОБА_2
до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Вінницькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
У травні 2008 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся в Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2008 №0014521721/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян в сумі 27 447 808,75 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 у справі № 2-а-7354/08 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В подальшому ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, позовну заяву ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.
Постановою Верховного суду від 13 лютого 2018 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року Позовну заяву ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення залишено без розгляду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року повернуто особі, яка її подала, без розгляду.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавцем, на певний перехідний період, а саме до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, залишено порядок подання апеляційних скарг, який діяв до 15 грудня 2017 року (тобто до набрання чинності нової редакції КАС України), у відповідності до вимог якого, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Всупереч вищевикладеному, апеляційна скарга подана позивачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням встановленого законом порядку, а тому підлягає поверненню особі, яка її подала, без розгляду.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано положень процесуального законодавства, якими встановлено право особи звертатися з апеляційною скаргою безпосередньо до апеляційного суду.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України (у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У відповідності до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, що була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно з пп. 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Разом з цим, частиною 1 статті 186 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Здійснивши аналіз вищевикладених норм, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику без розгляду на підставі пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв'язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною першою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про наявність у нього права звернутися з апеляційною скаргою в порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 640/20036/17.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).
У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року-скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова