12 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/854/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.
за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року про повернення позовної заяви (суддя - Гулкевич І.З., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віри-Ярини Володимирівни, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославівни про визнання незаконними і скасування наказів, скасування реєстраційних дій,-
ОСОБА_1 18.12.2018 звернувся до суду з позовом до Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віри-Ярини Володимирівни, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Р.Я., у якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 31.07.2017 №204-к; визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 23.07.2018 №119-к; визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віри-Ярини Володимирівни від 18.08.2017 №1415107006020073; визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославівни від 31.10.2018 №14151070007020073; зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віру-Ярину Володимирівну скасувати запис від 18.08.2017 №14151070006020073; зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевську Р.Я. скасувати запис від 31.10.2018 №14151070007020073.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі №1340/6103/18 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на необґрунтованість посилання суду першої інстанції на неможливість встановити адміністративну процесуальну дієздатність позивача без належних документів, зокрема, копій сторінок паспорта, оскільки у позові було вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, а в додатках до позову долучено копію посвідчення учасника бойових дій на ім'я позивача.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини першої статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорта громадянина України як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб'єктності та засвідчує оригінальність підпису позовної заяви особою, а тому дійшовши висновку про відсутність у суду можливості ідентифікувати особу підписанта поданого позову та факт наявності у нього адміністративної процесуальної дієздатності для звернення до суду у власних інтересах, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України повернув позовну заяву позивачу.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, зазначає наступне.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) та інші (ст. 161 КАС України).
Стаття 160 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Разом з тим, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, зазначені рішення Суду свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно матеріалів справи позовна заява подана з дотриманням вимог статті 160 КАС України. Разом з тим, чинним КАС України не передбачено такої вимоги, як необхідність додавання до позовної заяви копій паспорту громадянина України.
Більше того, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 18.12.2018 звернувся до суду з позовною заявою, до якої додав, зокрема, посвідчення учасника бойових дій на ім'я позивача. Крім цього, видно, що позовна заява подана в суд першої інстанції нарочно, тобто особисто через канцелярію Львівського окружного адміністративного суду, з огляду на що, апеляційний суд вважає, що працівником канцелярії в належний спосіб ідентифіковано його особу, як підписанта позову, та встановлено факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності для звернення до суду у власних інтересах.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву і зазначаючи про відсутність в матеріалах позовної заяви копій сторінок паспорта громадянина України, як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб'єктності та засвідчує оригінальність підпису позовної заяви особою, формально підійшов до вирішення питання, чим завадив позивачу у доступі до суду.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на наступне. Положеннями чинного законодавства України, зокрема КАС України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, приймати рішення по суті, апеляційний суд має право лише скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на вищевикладене, викладені скаржником у апеляційній скарзі вимоги підлягають до часткового задоволення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання відновлення порушених прав позивача при зверненні до адміністративного суду з даним позовом у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви у даній справі, чим фактично позбавив останнього можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані статтею 5 КАС України.
Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував усі ці обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Доводи апелянта є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 діяв непослідовно та всупереч вимогам КАС України, з огляду на що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 312, 320, 321, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року про повернення позовної заяви скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді А. І. Рибачук
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року.