13.03.2019
Справа №431/1413/19
Провадження №2-о/431/451/19
13 березня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Яковенко А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Старобільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що у них у зареєстрованому шлюбі 04 червня 2018 року у м. Луганськ народився син, якого за спільною згодою батьків назвали ОСОБА_3, про що їм було видане медичне свідоцтво про народження № 69 від 18.06.2018 року, яке видане державною установою так званої Луганської народної республіки. Тому заявники не мають можливості звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту народження. Встановлення факту народження дитини для заявників має юридичне значення, оскільки їм потрібно отримати свідоцтво про народження дитини, яке буде дійсним на території України.
У судове засідання заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник заявників ОСОБА_4, представник заінтересованої особи Старобільського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області не з'явились, до початку судового засідання надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим суд на підставі ч.3 ст.211, ч.3 ст.294 ЦПК України вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності заявників, представника заявників, представника заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, перевіривши наведені в заяві доводи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З наданої суду копії медичного свідоцтва про народження № 69 від 18.06.2018 року, виданого державною установою так званої ЛНР вбачається, що ОСОБА_1 04.06.2018 року народила дитину - хлопчика в м. Луганськ, де в графі 9 зазначено, що мати перебуває у зареєстрованому шлюбі.
З копії свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_1 25.08.2001 року уклала шлюб з ОСОБА_2, актовий запис № 677, складений міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції; прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка -ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_1.
У зв'язку із вищевикладеним, орган державної реєстрації актів цивільного стану не може зареєструвати факт народження дитини, адже медичний факт народження дитини зафіксований на тимчасово окупованій території України.
За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Оцінюючи вказане медичне свідоцтво про народження, видане лікарняною установою на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи практику ЄСПЛ, суд вважає, що надана заявниками копія медичного свідоцтва про народження є підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_1 04.06.2018 р. на тимчасово окупованій території України в м. Луганськ народила хлопчика.
При цьому, визнання судом факту народження дитини надасть можливість заявникам отримати свідоцтво про народження дитини, видане державним органом України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені заявниками в обґрунтування своїх вимог є достовірними, а також підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку із чим заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підлягає задоволенню.
Виконуючи вимоги ч. 3 ст. 317 ЦПК України суд вважає за необхідне вказати у резолютивній частині рішення дані про дату і місце народження особи, а також про матір і батька особи. При цьому дані про мати визначаються судом на підставі медичних документів про народження дитини, а дані про батька визначаються судом на підставі тих фактів, що мати дитини перебуває у зареєстрованому шлюбі.
У відповідності до ч. 4 ст. 317, ст. п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 145-147 СК України, ст.ст. 12-13, 259, 263-265, п.7 ч.1 ст. 315, 317, ч. 2 ст. 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Старобільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт народження особи в певний час на тимчасово окупованій території України - ОСОБА_3, який народився 04.06.2018 року у м. Луганськ. Батьки дитини: батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, уродженка м. Луганськ, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; підстава запису відомостей про батька - свідоцтво про одруження, актовий запис № 677 від 25.08.2001 р., складений міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції. За рахунком друга дитина, народжена у матері.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Луганської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя С.В. Олійник