06 березня 2019 року
м. Дніпро
справа № 804/2792/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., розглянувши у м. Дніпро у порядку письмового провадження апеляційну скаргу
Приватного підприємства "ВІЗА-ПЛЮС ТД"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року в адміністративній справі №804/2792/18 (суддя у 1 інстанції Дєєв М.В., повний текст рішення складено 29.11.2018 року)
за позовом Приватного підприємства "ВІЗА-ПЛЮС ТД"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне підприємство "ВІЗА-ПЛЮС ТД" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000014004 від 03.01.2017 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 196989,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що висновки акту перевірки №30021 від 04.12.2017 року є безпідставними, а відтак винесене на підставі цього акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0000014004 від 03.01.2017 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 196989,45 грн. підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції порушив права позивача на участь у судовому засіданні, розглянувши справу в порядку письмового провадження. Також суд першої інстанції залишив поза увагою, що оскаржуване рішення фактично винесено 03.01.2018 року, а не 03.01.2017 року.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому апеляційний перегляд здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка ПП “ВІЗА-ПЛЮС ТД” щодо даних задекларованих у декларації акцизного податку, за результатами якої складено акт перевірки №30021 від 04.12.2017 року.
Згідно висновків акту №30021 від 04.12.2017 року перевіркою було встановлено порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Не погоджуючись з висновками акту позивач подав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки.
28.12.2017 року відповідачем було надано відповідь на заперечення відповідно до якого акт перевірки залишено без змін.
На підставі висновків акту перевірки №30021 від 04.12.2017 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000014004 від 03.01.2017 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 196989,45 грн.
В адміністративному порядку спірне рішення залишено без змін.
Відповідно до абз. 1 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відтак, об'єктом перевірки за змістом положень абз. 1 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України є, серед іншого, дані Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України доповнено абзацом другим згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок здійснення камеральних перевірок внормовано положеннями ст. 76 ПК України, відповідно до якої перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Окрім того, в силу п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто - 1095 днів.
З огляду на зазначені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на дату складення відповідачем акта камеральної перевірки від 04.12.2017 року у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Також колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач мав подавати на реєстрацію акцизні накладні із роздрібного продажу пального.
Відповідно до пп. 14.1.601 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр акцизних накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.
Підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
За правилами п. 231.1 ст. 231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
Згідно з п. 231.2 ст. 231 ПК України форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
За приписами п. 231.3 ст. 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.
Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов'язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами “г” та “ґ” пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.
У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.
Пунктами 231.5-231.6 ст. 231 ПК України встановлено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального.
З метою отримання особою, яка реалізує пальне, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, така особа, що реалізує пальне, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне.
Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
За приписами п. 231.7 ст. 231 ПК України, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:
особою, яка реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального;
отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, для чого особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального. При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального.
Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.
Оскільки в матеріалах справи наявні докази порушення позивачем граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в той час як позивачем не надано доказів щодо спростування цього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно винесено спірне рішення, яким застосовано штрафні санкції відповідно до ст.1202 ПК України та відмовив у задоволені позову.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення фактично винесено 03.01.2018 року, а не 03.01.2017 року не спростовують правомірність цього рішення навіть якщо контролюючий орган під час його складання дійсно допустив описку, зазначивши невірну дату.
Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції порушив права позивача на участь у судовому засіданні, розглянувши справу в порядку письмового провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року розгляд означеної справи призначено в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Копію вищевказаної ухвали отримано представником позивача 04.09.2018 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким надсилалася зазначена ухвала.
Таким чином позивач міг скористатися своїм правом та подати клопотання до суду першої інстанції про призначення справи в порядку загального провадження, проте цим правом не скористався.
Також позивач в поданій апеляційній скарзі чітко не зазначив, яким самим чином розгляд справи в порядку спрощеного провадження порушив права позивача. Тобто які докази або пояснення не були надані суду першої інстанції. При цьому ці докази або пояснення позивач міг надати до суду апеляційної інстанції, проте не надав.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВІЗА-ПЛЮС ТД" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року в адміністративній справі №804/2792/18 за позовом Приватного підприємства "ВІЗА-ПЛЮС ТД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року в адміністративній справі №804/2792/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 березня 2019 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва