Справа №487/2985/18
Провадження №2/487/181/19
(ЗАОЧНЕ)
08.02.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
21.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок ДТП, а саме просив стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 8953,20 грн., та розмір завданої моральної шкоди у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20.09.2017 року приблизно о 17.20 год. на пр. Богоявленському в районі перехр. з вул. Південною у м.Миколаєві, проходив проїзну частину на пішохідному переході . Завершаючи вищезазначений маневр на нього був здійснений наїзд автомобілем НОМЕР_1, яким керував відповідач. В наслідок наїзду йому заподіяні тілесні ушкодження , на лікування яких було витрачено 8953,20 грн. Крім того йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю, душевних стражданнях, розмір якої він оцінює о 10000 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань, відзиву на позов від відповідача до суду не надходило. Суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
20.09.2017 року приблизно о 17.18 год. в м.Миколаєві по пр.. Богоявленському в районі перехрестя з вул.. Південною відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen» д/н ВЕ 6575ВВ під керуванням гр. ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, автомобіля марки «Mazda 6» д/н ВН 5278СМ під керуванням водія ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_1 В результаті ДТП пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
За фактом ДТП від 20.09.2017 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017150040004712 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого СВ Інгульського ВП ГУ НП в Миколаївській області від 17.04.2018 року , кримінальне проваджене, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017150040004712 від 10.09.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, було закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_4 складу злочину.
Крім того, 08.05.2018 року інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП ст. л-том поліції ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №152362, відносно ОСОБА_1, суть якого полягає в тому, що 20.09.2017 року о 17:18 год. в м. Миколаєві гр.ОСОБА_1 раптово вибіг на проїзну частину пр. Богоявленський в районі перехрестя з вул. Південною у невстановленому місці для переходу проїзної частини, здійснив набіг на т/з "Volkswagen" д/н ВЕ 6575ВВ під керуванням гр. ОСОБА_7, після чого його відкинуло назад на смугу руху т/з "Opel Cadet" д/н ВЕ 7750ВТ під керуванням гр. ОСОБА_4, який щоб уникнути наїзду на пішохода, змінив напрямок руху праворуч та допусти зіткнення з т/з "Volkswagen" д/н ВЕ 6575ВВ, внаслідок чого відбулося перекидання т/з "Opel Cadet" на дах, самовільний рух на зустрічну смугу та зіткнення з т/з "Mazda 6" д/н ВН 5278СМ під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пішохід ОСОБА_1 О.М. отримав тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.7, 4.14 а, б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 07.09.2018 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (об'єктивної сторони) передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, в процесі розгляду вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 не заперечував факту ДТП яке сталось 20.09.2017 року та наїзду на пішохода ОСОБА_1 Зокрема зазначав, що 20.09.2017 приблизно о 17:20 годин, він керував автомобілем «Volkswagen Transporter», в салоні якого знаходився сам. Здійснював рух в м. Миколаєві, по пр. Богоявленському, зі сторони вул. Театральної в напрямку вул. Будівельників ближче до середини проїзної частини. Наближаючись до регульованого світлофором перехрестя пр. Богоявленського з вул. Південна він здійснив повну зупинку свого автомобіля, так як га світлофорі, який регулює дорожній рух для автомобілів горіло «червоне» світло. Перед ним ніяких автомобілів не було. З права від нього зупинився транспортний засіб, але який саме він не звернув уваги. У зустрічному для нього напрямку перед перехрестям також зупинились автомобіль, які розташовувались у дві смуги руху. В цей час по пішохідному переході, рухались пішоходи, так як їм горіло «зелене» світло світлофора. Через деякий час йому на світлофорі загорілось «зелене» світло, яке дозволяло йому рух. В той момент ніяких пішоходів, які б починали, чи завершували рух не було. Впевнившись, що відсутня небезпека на перехресті, він почав свій рух з прискоренням. Проїхавши перехрестя, та регульований пішохідний перехід, та приблизно ще 10-15 метрів від нього, він раптово для себе побачив, що із-за стоячого маршрутного транспортного засобу, зліва на право, через подвійну суцільну смугу руху, у темпі швидкого бігу, рухався пішохід. Не встигнувши навіть застосувати мір гальмування, він інтуїтивно зробив маневр повороту праворуч, для того, щоб уникнути наїзду, але пішохід все ж таки набіг на переднє ліве крило автомобіля, від чого його відкинуло назад. Позаду нього рухався автомобіль «Опель», який також намагався уникнути наїзду, уводом свого автомобіля також праворуч, внаслідок чого допустив контактування з його автомобілем, після чого допустив перекидання та зіткнення зі стоячим автомобілем на зустрічній смузі руху. Швидкість його руху в момент наїзду на пішохода складала приблизно 55 км/год. В результаті ДТП він не отримав тілесних ушкоджень а пішохода було госпіталізовано до лікарні.
Таким чином, сам факт ДТП, та наїзд на пішохода транспортним засобом "Volkswagen" д/н ВЕ 6575ВВ під керуванням водія ОСОБА_7, підтверджуються постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 07.09.2018 року та Постановою про закриття кримінального провадження від 17.04.2018 року.
Відповідно до ч.1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 8 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова) судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Слід наголосити, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Виходячи з розяснень, наданих у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами та доповненнями) при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що:
а) компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках судово-медичною експертизою) на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали;
в) розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
Згідно висновку судово-едичної експертизи №1758 від 22.11.2017 року (проведеної в межах розгляду кримінального провадження) встановлено що у ОСОБА_1 мають місце тілесні ушкодження у вигляді медіального перелому шийки правого стегна з зміщенням, синців, саден обличчя, правої ніжньої кінцівки, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою розладу здоров'я на строк понад 21 добу.
На лікування (встановлення протезу, ліки) позивачем було витрачено 8953,20 грн., що підтверджується наданими копіями чеків, ОСОБА_7 прийому-передачі від 29.09.2017 року, Договором №1033 купівлі-продажу протезно-ортопедичного виробу з відстрочкою платежу від 29.09.2017 року, копією накладної №1033 від 29.09.2017 року.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо винає підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Суд вважає також доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди, що виразилась в душевних стражданнях, фізичному болю (пересуванню на костилях). Вирішуючи питання розміру відшкодування суд враховує глибину та тривалість заподіяних душевних страждань, тяжкість тілесних ушкоджень, і з урахуванням принципу розумності, обєктивності та справедливості вважає достатньою компенсацією стягнення 10000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,4,5,12,76, 78, 141,206,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (м.Миколаїв вул. Некрасова 63) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_3) у відшкодування завданої матеріальної шкоди 8953,20 грн., у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (м.Миколаїв вул. Некрасова 63) на користь держави 768,40 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.В.Щербина