Ухвала
11 березня 2019 року
місто Київ
справа № 212/7174/18
провадження № 61-3975ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»), про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у розмірі 170 000, 00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 15 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмолено.
ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» 20 лютого 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року.
Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921, 00 грн.
Ціна позову у цій справі щодо відшкодування моральної шкоди становить 170 000, 00 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн х 100=192 100, 00 грн).
За правилом частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином у цьому Кодексі передбачена можливість відшкодування завданої особі моральної шкоди, зокрема, грошима. Вимога про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди носить майновий характер; сам позов за визначенням пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України є позовом про стягнення грошових коштів.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»в касаційній скарзі зазначило, що судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку, оскільки справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Вочевидь, непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
При цьому Верховним Судом дано оцінку та враховано: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому й не встановлено наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
З огляду на наведені доводи Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету МіністрівРади Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі«Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Оскільки оскаржувана заявником постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року ухвалена у малозначній справі, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Верховний Суд додатково роз'яснює заявнику, відповідно до пункту третього частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», право на подання заяви про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», про стягнення відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний