Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 370/382/15-ц
провадження № 61-48984св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - кредитна спілка «КС Володар»,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до кредитної спілки «КС Володар», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2018 року у складі судді Мазки Н. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до кредитної спілки «КС Володар» (далі - КС «КС Володар»), треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» (далі - ТОВ «Траєкторія»), про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.
ОСОБА_4 просила суд: визнати недійсним кредитний договір, укладений 27 травня 2013 року між нею та КС «КС Володар», та договір іпотеки, укладений 27 травня 2013 року між нею, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та КС «КС Володар», предметом якого є квартира АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяження, внесені на підставі вказаного договору іпотеки.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні її позову відмовлено.
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2015 року.
Заява мотивована тим, що 27 жовтня 2017 року їй стало відомо про те, що на час розгляду справи власником заставної за договором іпотеки був ОСОБА_7, тому КС «КС Володар» не є належним відповідачем у справі.
Отже, рішення суду, ухвалено щодо неналежного відповідача, що вона вважає істотною обставиною, яка б мала суттєве значення для ухвалення законного рішення, тому на підставі статей 361, 363-365 ЦПК України 2004 року ОСОБА_4 просила суд скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції, врахувавши умови договору іпотеки від 27 травня 2013 року, заяву про забезпечення позову, виходив із того, що вказана заявником обставина не є нововиявленою у розумінні вимог пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, оскільки вони могли бути відомі заявнику на час розгляду справи та могли бути встановлені судом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду і зазначив, що на час розгляду справи по суті судом першої інстанції у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про власника заставної за договором іпотеки від 27 травня 2013 року була наявна, тому вказана заявником обставина не є нововиявленою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 370/382/15-ц з Макарівського районного суду Київської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанцій не з'ясували, яка саме обставина була їй невідома та не могла бути відома під час розгляду справи по суті. Суди вважають, що цією обставиною є наявність нового власника заставної - ОСОБА_7. І це дійсно обставина, яка могла бути відома під час розгляду цивільної справи по суті, але ця обставина є похідною від іншої обставини, а саме факту передачі заставної від КС «КС Володар» до ОСОБА_7 Саме ця обставина (передача заставної) не була відома і не могла бути відомою під час розгляду справи по суті.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Предметом позову ОСОБА_4 було визнання недійсними кредитного договору, укладеного 27 травня 2013 року між нею та КС «КС Володар», а також визнання недійсним договору іпотеки 27 травня 2013 року, укладеного між нею, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та КС «КС Володар»; скасування записів про обтяження предмета іпотеки.
Договором іпотеки від 27 травня 2013 року було передбачено видачу заставної.
Ініціюючи перегляд рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2015 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, ОСОБА_4 посилалася на отримання 27 жовтня 2017 року Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що власником заставної за договором іпотеки з 21 червня 2013 року є ОСОБА_7, а не КС «КС Володар».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду рішення, постанови або ухвали суду за нововиявленими або виключними обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що ОСОБА_4 є іпотекодавцем за договором іпотеки від 27 травня 2013 року.
На час розгляду справи по суті судом першої інстанції у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про власника заставної за договором іпотеки від 27 травня 2013 року була наявна.
Ураховуючи викладене, суди з дотриманням вимог статей 89, 260, 382, 423 ЦПК України повно та всебічно з'ясували обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_4, не є нововиявленими.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Суди надали належну правову оцінку доводам заявника, висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Ю. В. Черняк