12 березня 2019 року
Київ
справа №814/102/18
адміністративне провадження №К/9901/6131/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу адвоката Олейникової Світлани Сергіївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург»
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург»
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - заступника начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Продун Анастасії Андріївни, Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,
треті особи Дочірнє підприємство «Торжок», Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікінвест2017», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Заводський відділ Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області
про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішень,
Касаційна скарга, що надіслана до Верховного Суду 01 березня 2019 року, не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України і підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з частиною першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частинами першою, третьою, шостою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, остання підписана особою, яка зазначена як представник скаржника - адвокат Олейникова С.С.
На підтвердження своїх повноважень до касаційної скарги останньою додано:
1) завірену копію договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2018 року б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург», в особі генерального директора управляючої компанії ТОВ «Молліно Менеджмент» ОСОБА_5 та Адвокатським об'єднанням «Бізнес Лоерс Груп»;
2) оригінал ордеру на надання правової допомоги ТОВ «КИТ Єкатеринбург» від 23 січня 2019 року серія МК № 101456 (далі - Ордер), в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги від 15 листопада 2018 року б/н;
3) завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 09 лютого 2018 року Серія МК № 001316 на ім'я Олейникової Світлани Сергіївни.
Вищевказані копії документів засвідчені самою Олейниковою С.С. як адвокатом.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження правосуб'єктності юридичної особи ТОВ «КИТ Єкатеринбург» за відповідним законом іноземної держави (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо), які б могли, зокрема, підтвердити і статус ОСОБА_5, як керівника останньої або його повноваження на право вчинення правочинів (видачі/підписання довіреностей) від імені такої юридичної особи, суду не надано.
Крім того, відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно підпункту 15.11 пункту 15 Положення ордер повинен містити, зокрема, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Однак, як вбачається з наданого Ордеру в ньому відсутній відтиск печатки адвокатського бюро/об'єднання, яким його видано.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).
Згідно з вимогами пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
З урахуванням вищенаведеного та у зв'язку з тим, що до матеріалів касаційної скарги не додано належних документів на підтвердження правосуб'єктності юридичної особи ТОВ «КИТ Єкатеринбург» за відповідним законом іноземної держави (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо), які б могли, зокрема, підтвердити і статус ОСОБА_5 як керівника останньої або його повноваження на право вчинення правочинів (видачі/підписання довіреностей) від імені такої юридичної особи, надання ордеру, який не містить обов'язкових реквізитів, суд прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічна правова позиція стосовно застосування пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України викладена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 15 травня 2018 року у справі № 522/20475/16-ц та від 08 жовтня 2018 року у справі № 910/8265/17.
Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 59, 167, 169, 248, 328, 332, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги адвоката Олейникової Світлани Сергіївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - заступника начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Продун Анастасії Андріївни, Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, треті особи Дочірнє підприємство «Торжок», Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікінвест2017», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Заводський відділ Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішень.
2. Повернути скаржнику касаційну скаргу.
3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.
4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до Верховного Суду.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.О. Берназюк