463/4619/18
1-кп/463/186/19
судового засідання
13 березня 2019 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140040001889 від 19.07.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України -
Згідно направленого на адресу суду обвинувального акту, затвердженого прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 31.07.2018 року ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою. Зазначив, що такий строк спливає, обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. Ризики враховані судом при обранні запобіжного заходу не змінилися, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, з якими особисто знайомий, вчинити новий злочин, розголошувати дані досудового розслідування.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора, зазначив, що відсутні докази про наявність в обвинуваченого постійного місця проживання та праці, що унеможливлює обрання застави чи домашнього арешту для забезпечення покладених на нього процесуальних обов'язків. Обставини наведені прокурором підтверджують, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не змінилися.
Обвинувачений та захисник заперечили проти клопотання прокурора. Вказали, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду чи впливати на свідків, він має постійне місце проживання та праці, раніше не судимий, позитивно характеризується, згідно досудової доповіді його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити.
У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 20.07.2018 року обраний запобіжний захід - тримання під вартою, строк дії ухвали 60 днів - до 17.09.2018 року. Ухвалами суду, востаннє від 14.01.2019 року, такий строк продовжено до 17.03.2019 року.
В п. 36 рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає. На переконання суду ризики враховані судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати. Як вбачається з матеріалів провадження, наявна обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину, пов'язаного з насильством, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі. Ухвалою слідчого судді від 20.07.2018 року встановлено, що на час затримання обвинувачений не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, з його пояснень постійного місця проживання немає, свідки у справі раніше працювали під його керівництвом. Наведені ризики враховані судом при продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою. Відтак, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, чинити тиск на свідків, які не допитані в судовому засіданні. Тому суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою на строк два місяці.
Покликання сторони захисту на наявність в обвинуваченого постійного місця проживання та праці не підтверджені жодними доказами, тому їх доводи не зменшують наведені ризики і більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов'язків передбачених ст. 177 КПК України. При цьому, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави, з врахуванням вчинення злочину із застосуванням насильства. Щодо покликання захисника на досудову доповідь органу пробації такий враховується при призначенні покарання поряд з іншими обставинами.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 183, 196, 197, 199, 201, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу обрану ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у СІЗО № 19 УДД УВП у Львівській області на строк два місяці, починаючи з 17 березня 2019 року до 17 травня 2019 року.
Суддя: ОСОБА_1